Не збираюсь з вами гавкатись
Ото. Замість цього почитайте краще класику, словники, дослідження. Ви не надали, наприклад, ні одної цитати про неможливість "хтось Є (ім/прикм/займ в ор. в.). А "гавкатися" й не можете, бо голослівно заперечуєте подане в словниках
😆🤦♂️🤦♂️🤦♂️
<або славьбо ...>
Cœuneç /-u/ u /hallelu/ e mnogina 3. os., tô bui rœuno rous. ‹-éte, -îte›, tomou vérno e ino: ‹xualîte› ci ‹slavîte / slaute›, a ne ‹xuali› ci ‹slàvi›.
Візьму до уваги, дякую. А як щодо «слава Богу», можна спаяти у «славбо»?
Від 3? Добродію Єлисію, Ви впевнені, що 3? Бо якось дивнувато виглядає
Тут М зайве.
Порівн. Далебі, спасибі.
Тому краще — хвалибі
А то виходить наче якась африк. мова: тумба, юмба, румба, калімба
Далебі — дасть лі Біг
Спасибі — спаси Біг
Славібі — ?
Якщо це множина, як пише Ялисій, то чи можемо ми відкинути 'м' та не втратити первісне значення? Я дам такі міни, та треба подумати щодо них.
Та ну, дурню каже.
Наказовий спосіб хвили Бога — хвалибі.
Будь-яка форма з множиною порушує гармонію слова. Це для пана Романа — хвалімбі, вивсот, ще якась даздраперма — нормальні слова.
До того ж, ми не калькуємо, а перекладаємо
<Далебі — дасть лі Біг>
Cyto e tô za sõrgic ‹лі›? U rousscé móuvé e siõ ceastcõ zasvédcyeno u yui zueacoslœuno pràvilnœumy rousscé vidé /lɪ/ [lɪ͡ɘ, lɪ], ne /li ~ lʲi ~ lʲɪ/ — http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/26213-ly.html#show_point
‹Славібі› — ne ‹славі› a ‹слави́ / слав› = ‹slàvi› — is /ɪ/, ne /i/.
"Cyto e tô za sõrgic ‹лі›?"
Так подають же, що з польської
А звідки може бути "-бі", якщо "славім Бога", відкритий склад?
— »Cyto e tô za sõrgic ‹лі›?«
— »Daiõty ge cyto tô iz leadscui e.«
Cto "daiõty"? Cde? Tout u niti abo cde? Ne vidiõ. P. Syèuçova nicy o leadscé ne pisieity.
___
»A œdcui mogeity bouti ‹-bœu'›, yac tô e "slavîmo Boga" — is ‹o› u œdcruitœumy iscladé?«
Tô e dobro puitanïe. Ya i sam béx isce uisxie, u pervœy suoyeiy isménçé p. Syèuçové pisati o tœumy xtéu, pac pèregadauxi / rozmuisléuxi.
Tocdé béx xtéu œdvétiti p. Syèuçové cyto slovo "Bœug" e pisymeinscui douxêuleno imea pœdstatui mõgsca rodou, a taca imena u odniné pricleipna padou sõty is ‹-a› na cœunçé, porœunaite: ‹vidiõ Petra› — ne ‹vidiõ Petro› ("coho vidiõ?"), ‹puita batyca / tata› — ne ‹puita batyco / tato› ("coho puita?), ‹znaiemo nasyoho sõséda› — ne ‹znaiemo nasyu sõséd› ("coho znaiemo?") tc. Ôtge i "xualîte Boga" bui boulo isprauno, libo-n'. ALE! U ranneiy dauné rousscé móuvé bé isce tuar pricleipna padou douxêulen imên mõgsca rodou u odniné totogen is imenœunomy padomy odninui mõgsca rodou, tô bui, daunéixie bé isprauno recti: ‹Pavylu vidity Peutru› (drous.) = "Paulo vidity Petro" = "Paulo vidity Petra", ‹otycu oucity suinu› = "œuteç oucity suin" = "batyco/tato oucity suina", ôtge i: ‹lioudu slavity/xuality Bœugu› = "lioud slavity/xuality Bœug" = *lioud slavity/xuality Boga".
Yac teag "xualiti/slaviti Boga" teagneity do bogoslougybui ci pocitanïa, to i pitimo neseity ceasto slédui drêunosti móuvui, a tomou oba tuara sõty isprauna: ‹xualîte / xualîmo Boga› — na novorousscuy/sõkésnuy lad, ta na drêuniuy lad: ‹xualîte / xualîmo Bœug› → ‹xualîtebœu', xualîmbœu'›.
Спасибі, добродію Єлисію!
Я тут Вас питав, як визнаного мовознавця, могли б Ви глянути, будь ласка? 
ковчег
" U ranneiy dauné rousscé móuvé" Це до і-переголосу?
Хай там як, те, що Ви пишете, дуже цікаво, але зовсім невластиво щонайменше переважній більшості говірок Української мови останніх століть, погодьтеся
В чому?
У тому, що воно стосується щонайменше множини, 1 або 2 особи (не знаю, чому добродій Єлисій написав 3), історично -- 2, здається. Це заклик точно не до когось одного
Я зрозумів, це ще раз показує, що мови Ви не розумієте. Вона для вас, що англійська чи німецька
Тому у Вас, що не переклад, то даздраперма чи перкосрак. Це так в СРСР покручі створювали
Докази? Докази того, що "алилуя" стосується 2 особи ОДНИНИ?
Від "біг" (бог), колись присутньої в живій мові форми.
Див. слово добродія Ярослава
Я вже його вилучив, бо вважаю перекладати релігійну тематику — дурня. Це видно з ваших перекладів 🤷♂️
Або через те, що самолюбство заважає визнати помилку
Це ви про себе, про свої покручі? 😁
Я свої помилки визнаю, коли такі є. А Ви? "Хвалім Бог", так?
Які Ви свої помилки визнавали? Невже? Коли? Хоч одну свою визнану помилку назвіть, а ми послухаємо 🧐
Хвалім Бог — це ваш покруч, а не мій.
Якщо у Вас з головою зле, то не треба з дурної голови на здорову переносити.
Я, наприклад, визнав свою помилку, про органічність води, тому не діждавшись вашої відповіді, вилучив її відразу. Ну, забув хімію, давно вивчав у школі. Але ж ви наче з сцяною ганчіркою бігаєте зі своїми питаннями.
Так само, я визнав, що гриби — агеліофіти, й не потребують сонця, тому й вилучив свої світлини з ними.
Але мерхлівці, мерхлорості — вважаю правильним перекладом.
Ви не визнали жодної своєї помилки! Ви плодите все більше покручів, засмітили ними весь Словотвір.
Мабуть, хочете переплюнули Просто Мішку 🤷♂️🤦♂️
Мішка хоч не бігає за всими, не задовбує своїми дурними питаннями
Хвалімбо, хваленбі, славенбі — це якась дурня. Ви не відчуваєте мови. Для вас вона чужа 🤷♂️
Будь ласка. Чергове голослівне звинувачення.
"Ну, забув хімію, давно вивчав у школі"
То, може, й українську мову єсте забули? Бо чомусь твердите, що "фарширований" є прикметник 🤦♂️
У Вас воно — дієслово 🤦♂️
Але ж не всі такі дуже розумні знавці мови 😁
А фарширований, щоб ви знали, може бути й дієприкметником і прикметником
ФАРШИРО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до фарширувати. Ви вже бачите цього коропа або фаршированим, або маринованим, або просто смаженим, а з голови — юшку... (Остап Вишня, II, 1956, 246); Для литовської кухні характерні такі страви, як оселедець солоний із смаженою цибулею, огірки, фаршировані овочами, паштет (Технологія приготування їжі, 1957, 5).
2. у знач. прикм. Приготований фаршируванням. Що я більше люблю: печену індичку чи фаршировану гуску? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 358); Фаршировані кабачки; Фарширований перець.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 10, 1979. — Стор. 567.
Учіть мову й не ганьбіться!
Поназбирають фриків-недоуків 🙄😵
"Хвалім Бог — це ваш покруч, а не мій." Це Ви додали "хвалімбі", а не я.
"Я, наприклад, визнав свою помилку, про органічність води, тому не діждавшись вашої відповіді, вилучив її відразу...", звинувативши мене в брехні.
Гриби -- агеліофіЛи, а не агеліофіТи.
"Але мерхлівці, мерхлорості — вважаю правильним перекладом." Обґрунтування буде? Що саме там мерхле?
Я, наприклад, визнав, що "кортеж" мав перекладати в поданому на сторінці значенні.
Видалив чимало перекладів під "вулкан" і "магніт".
Ви ж, наприклад, досі не пояснили, звідки суфікс Й у слові "жиЙний".
Не відповіли на запитання, які окиси Вуглецю -- винятки, тобто мали би бути органічними, але віднесені до неорганічних?" У людини, що знає, відповідь забере не більше 10 секунд гарантовано.
Так само не пояснили своїми словами "органічний", тобто навіть цитувавши Вікі, не можете виділити час, щоб зрозуміти суть утямку.
І "коловертень" із "провеснем" для Вас -- властивості, а то й процеси.
Зверніть увагу: Ви не відповідаєте прямо на прямі й конкретні запитання, що вимагають прямої однозначної відповіді. Нормальна дискусія має відбуватися так: Ви мені запитання -- я Вам відповідь, я Вам запитання -- Ви мені доладну відповідь. Ви так можете? Перевірмо.
Які окиси Вуглецю -- винятки, тобто мали би бути органічними, але віднесені до неорганічних?
Ставте запитання до моїх слів -- звісно, відповім.
Ви ж щойно без жодних доказів, вибачте за відвертість, вихваляли свої переклади
Те, що у вас з головою зле, давно видно.
Бо я не додавав такої даздраперми, як хвалімбі. Це тільки ви можете так покручі ліпити.
Ну, так, агеліофіли. Помилився. Визнав.
Я не повинен Вам узагалі нічого відповідати, якщо на те пішло, бо це тільки марнування часу. Та й це ніяк до визнання-невизнання помилок не стосується.
Ставте питання? Та Ви хоч дайте відповіді на купу тих, що вже Вам ми з Кароліною поставили. У Вас там купа знехтуваних!
Вихваляв 🤭
А як ще з Вас можна було поглузувати, коли ви таку дурню ліпите, натомість усім розказуєте, що фахівець в багатьох сферах. Що всі неправі, тільки Ви в усьому праві.
Та будь-хто зрозумів, що це така шутка, а не серйозно 😁🤦♂️
"Бо я не додавав такої даздраперми, як хвалімбі. Це тільки ви можете так покручі ліпити"
Пані Кароліно, тут Вас у покручах звинувачують)
Це не покруч, маємо далебі, спасибі. М — славіМо господа, тобто заклик у множині.
Добродій Ярослав подумав, що це я додав слово, і звинуватив мене в тому, що це покруч))
До речі, "хвалім Бога", я вже писав, відкритий склад, тут не може вийти І, як "спаси Бі(г)"
"Бо я не додавав такої даздраперми, як хвалімбі. "
По-перше, це переклад добродійки Кароліни.
По-друге, вибачте, Ви додали "хвалибі". Набагато краще. Із наказовим способом 2 ос. чомусь однини.
"Ну, так, агеліофіти. Помилився. Визнав."
АгеліофіЛи.
"Я не повинен Вам узагалі нічого відповідати, якщо на те пішло, бо це тільки марнування часу."
Отже, визнаєте, що не можете вести притомну дискусію. Якби ж то Ви відповідали на запитання. Будь ласка: ""Я не повинен Вам узагалі нічого відповідати, якщо на те пішло, бо це тільки марнування часу." -- робите все що завгодно, аби уникнути відповіді. На те, щоб написати відповідь на моє запитання, у Вас пішло б разів у 5-10 менше часу, ніж на набір цього речення. Якби Ви знали відповідь, звісно.
"Що всі неправі, тільки Ви в усьому праві."
Я такого не казав. Я читаю відповіді й прислухаюся до доказів, якщо такі є.
"Та будь-хто зрозумів, що це така шутка, а не серйозно 😁🤦♂️"
Рано чи пізно Ви мали спробувати звернути все на жарт. А те, що "коловертень" -- це властивість, теж жарт?
"Те, що у вас з головою зле, давно видно."
Ви вже спускаєтеся на найнижчий рівень
Ви дивуєтеся, що від мене багато питань. А я просто повторюю ті самі, бо Ви не даєте прямий й однозначних відповідей. Для всіх, думаю, очевидно, що це через те, що Ви цих відповідей просто не знаєте.
Ви могли б просто сказати, що недостатньо добре розумієте/не розумієте, що таке "органічний" -- я б давно вже пояснив і ми б думали про те, як його перекласти , а не ходили б навколо того, що це таке.
Також я спитав Вас, звідки в "жийний" суфікс Й, а також попросив навести приклади подібного словотвору. Що Ви на це?
Жодної конкретики з Вашого боку, жодних обґрунтувань/доказів
Варіанти написання
алилуя
І що? Навіщо "алілуя" як головний? Так ніхто ж не каже, хто не говорить суржиком.
Ну слово "слава" походить від Слави Великої богині війни та перемоги. Її ім`я багаторазово згадується у Велесовій книзі. Із зображенням крилатої богині на щитах чоловіки йшли в бій.
Тому не знаю чи доречно буде використовувати прославлення бога іншим богом🫠
goroh.pp.ua: далебі
+
—
Акуна Матата
Додайте відміну "хвалімбі".
Навіщо?
Теж дурня вийде.
Ви не відчуваєте мови?
Тумба, юмба, румба, калімба, мбемба
Дивно, Максе, перечитайте уважніше Караванського. Бо ви непослідовні
Ви читали Караванського?
-мба, -мпа — не український словотвір.
Як ви можете це уявити щоб бабцисти в церкві хвалімбо кричали 🫣🫣🫣
Неможливий словотвір
Цілком можливий, як у слові "спасибі".
Хвалім Бога —> хвалімбо.
Ймовірно, наголос на останньому складі.