До української мови слово банкрут потрапило з англійської мови, де воно буквально означає «ламання/зламаність банку»: bank + rupt. Порівняйте interrupt (уривати, переривати, передчасно припиняти), disrupt (розривати, порушувати).

Як стверджує Ґуґл, англійське bankrupt походить від італійського banca rotta, але це радше фонетична калька, аніж запозичення. Бо значення різні, як бачите.

Абсолютно хибна мотивація. При банкрутстві часто таке товариство якраз не є "боржником". Часто різні товариства якраз умисно оголосять банкрутство аби могли уникнути сплати боргів.

Джерело? Мотивація словотвору? Давайте якісь пояснення, люди.