Вам подобається чинний правопис? Той, що нам большевики нав'язали? У нас не скоро буде путнїй правопис

Такий ужиток Ї щонайменше ще Грінченко "скасував", десь з нього починається сучасний правопис

Добропоря́дочный, но = до́брий, ре, добря́чий, че, пу́тнїй, путя́щий, до пуття́, дола́днїй, до ладу́ (М.Уманець, А.Спілка.) ШЕЛЕХІВКА

То поясніть, де тут, по-Вашому, пишеться І, а де Ї.
До речі, якщо я правильно розумію написане, з якого переляку Желехівка стала Шелехівкою?

Даруйте, помилився, бо Ви мене трохи налякали. А щодо "ї": НІЖ - іменник, НЇЖ - сполучник. Вимова дещо різна

Я дещо не про те. На місці яких походженнєвих (етимологічних) голосних йде І та Ї за таким правописом?

"Ї" не завжди на місці "Е" та ятя

Правильно. Коли І, а коли Ї на їх місці?

>НІЖ - іменник, НЇЖ - сполучник. Вимова дещо різна.

Яка?
ніж = [ньіж]
нїж = [???]

Ні. За Желехівкою, "ніж"=прибл. /ніж/ (де Н твердий).
До речі, чому Ви вибрали тут звуковий запис, а не звучинний?
А от "нїж" тут=прибл. /н'іж/.

Насправді ж (і це краще пояснить добродій Єлисій. Він не раз уже пояснював) у багатьох говірках на місці О не звичайний /і/, МЗА (міжнародна звуцька абетка, МФА) /і/, або ж, за добродієм Єлисієм, двозвук [i͡e], а огубленіший, близький до МЗА y (uk.wikipedia.org: Огублений голосний переднього ряду високого підняття) або ʏ (uk.wikipedia.org: Огублений ненапружений голосний переднього ряду високого підняття). Він не пом'якшує попередні Д, Т, Л, Н, а також інші, залежно від говірки

@Роман Роман2
«Правильно. Коли І, а коли Ї на їх місці?»
@Володимир Шумейко

«"Ї" не завжди на місці "Е" та ятя»
__
То є правда. У Желехівськім письмї, їсто "ї" стоїть на мїстї довгого *ē, е-ь переголоса й ище пуків що я значу ‹іи›< *jī(що в бесїдї надднїстр. є часто /jə̟/, пор. зааиси Жел. "єстий"–Кул. "істий"). Однак, письмо то є все ж фонетичне, й "ї" там не значить котру вистенську(йсторичну) вимову тих голосних. Що вно значить, то вимову, правї наднїстрянську–[ʲi], [ji](у декотрих говорах тої бесїди, перед губними), проти [і], з твердими(!!!) зубними приголосними перед ним, що є зо зведеного *о. Тому й загальнені мяхкі доби склонїнь або прикмїт, суть тож значені письменом за [ʲi](гляд. за прикладами в Малорусько-Нїмецькому Словарї Жел. й Нед.)– наріднїй, синїй, вночї–‹нарѡднии, синии, у ночи›.

А хто цього не розуміє що одне слово може мати не одне значення? На разї йдеться про значеннєві відтїнки слова

Це була спроба. Це слово не має такого значення.
Лишенько. Галицьке "наразі" значить "поки що", з відтінком тимчасовості, а не "зараз"

Якщо ж вважаєте, що це слово має відповідне значення, можете, будь ласка, дати докази цього?

доладня сїм'я, доладня подорож. Чи таки доладна?

Будь ласка, замініть букву Ї на букву і! Чинним письмом!

Коли питаня є мїж чинним письмом и Желехівкою, сучасному мовцю є краще, ба й легше, писати Желехівкою. И Вам раджу.