Значення слова
Btw — скорочення для «до речі» й «між іншим», вживане в розмовній мові й неформальному письмовому спілкуванні.
Приклад вживання

(приклади з повідомлень у бесідах)

Так це російське слово бтв, що тут такого.

бтв житомирскьий стандарт реально непогана горілка для свого сегменту

Обожнюю цей факультет бтв.

Походження

англ. by the way (до речі, між іншим)

Варіанти написання
бтв, by the way, бай зе вей
Слово додав

Перекладаємо слово btw

між и́ншим
1
Carolina Shevtsova 30 серпня
до сло́ва
1
Carolina Shevtsova 30 серпня
до рі́чи
,
до ре́чи
1
Carolina Shevtsova 31 серпня
2 вересня

А звідки ся з'явило «до рІчи»? Ікавизм?

2 вересня

рѣчь

8 вересня

Тобто там, де було ять, і в е/о не переходить? Буду вдячний за пояснення

8 вересня

Грубо, ѣ переходить в і, е може перейти в і в новозакритому складі.

8 вересня

@Wasd
Там "е" з'явилось не до діла. Либонь через ляський мовний ужиток.

8 вересня

@Oleksa Rusyn
Коли від рѣчь «вещь», то правда Ваша. Та може це таки йде від речи «говорити, казати»?

8 вересня

Так слово "річ" і пішло од кореня зо значінням "говорити".

8 вересня

Річ про сполуку "до речі".

8 вересня

Ну так до чого тут дієслово, якщо про "до речі"

8 вересня

До того, що від "речи" могло (можливо, я не вім точно) піти *"речь", паралельно до "рѣчь".

8 вересня

Одповідь од Gemini: "У праслов'янській мові іменник віддієслівного походження «рѣчь» (*rěčь) утворився від дієслівного кореня з чергуванням голосного (кількісна апофонія / аблаут):
​Короткий ступінь: *rek- / *reč- → дієслово *rekti («речи»).
​Довгий ступінь: *rēk- / *rēč- → віддієслівний іменник *rěčь («рѣчь»).
​Голосний ē (довгий e) регулярним чином перейшов у праслов'янський ять (ě/ ѣ). Творення іменника i-відміни (*rěčь) від довгого ступеня кореня — це стандартний праслов'янський словотвірний тип (пор. сечи — сѣча). Творення віддієслівного іменника з голосним e замість ě на давньоруському етапі порушувало б цю давню систему чергувань".

9 вересня

@Oleksa Rusyn
Ісходже/шибе на те, що різні ступені піє. *rek-, *rok-, *rēk-, *rōk- *rk- дали в псл. *rekti, *rokъ, *rěčь, *rāčìti, *rьci одповідно. Та це не відкидає моєї розні (interest) щодо того, чи не мого **recь постати прямо з *rekti.

@Римидолов Вертислово
Це ясно.

9 вересня

Я зрозумів, що ні, бо короткий "е" дієслів чергувався з довгим "е" в іменниках, що дав згодом ѣ => і.

9 вересня

Тоді можливе є тільки "до річи".

9 вересня

https://archive.org/details/stylistychnyi/stylist-1978/page/340/mode/1up?q=річ
От тілко звідки у вас "и" після "ч"? Коли воно там етимологічне, то треба запровадить такі форми род. одм. одн. й наз. одм. множ., як "груши", "нестачи", "вишни".

9 вересня

Хз, як "осени". Чи, гадаєте, там по 'ш' має бути 'і'?
>тілко
Дайте, будь ласка, джерело про це 'л'.

Узагалі помічаю, що бува кажу 'и', наприклад у слові "м'якість", хоча слід би казати 'і'.

9 вересня

То ж перша відміна, а не третя

9 вересня

《Дайте, будь ласка, джерело про це 'л'.》
r2u.org.ua: тілко.
Перед "к" середнє "л" не конечне. Одначе таку вимову можна почуть у всіх куточках України.
А от перед деякими иншими приголосними воно конечне: https://uk.wikisource.org/wiki/Норми_української_літературної_мови/9. І в Нечуя-Левицького про це теж знаходимо в "Сьогочасні часописні мові на Украіні".

9 вересня

А що значить "середнє л"? Чи вірно я розумію, що тверде 'л' слід вимовляти лише торкаючи язиком верхній ряд зубів (а не змикаючи нижній ряд із верхнім без утручання язика, як нас учили)?

11 вересня

Середнє "л" вимовляють, як польське "l", окрім перед "i": https://youtu.be/hE5f0j6iMkc?si=K2Yt4KC-DfG6e1bj. Кінчика язика не треба притискать до зубів так силно, як це роблять, вимовляючи московського "л".

11 вересня

У цім видеві він каже kowal /ˈkɔ.val/ https://en.wiktionary.org/wiki/kowal#Polish то в українській мові тоді коваль [kɔˈʋalʲ] https://en.wiktionary.org/wiki/коваль#Ukrainian є хибне?

11 вересня

Звідки ви це взяли? Я подав вам те видиво заради вимови гука [l], а решта тут узагалі ні до чого.

11 вересня

Міню Вам. Мені стало цікаво, чи не лучче тоді писати "ковал", "скрипал"?

11 вересня

Я вимовляю ці слова з мняким "ль". Я й не знаю, чи є які говірки, де там вимовляють середнього "л".

11 вересня

Полське /l/ одповідає саме вкраїнському ʎ/, то ж пол. /'kɔ.val/ = укр. серед.-надн.. /kɔ.'wɑʎ/.
Цей суфикс діяча '-а-ль' (< псл. *-a-ľь) скрізь із мняким /ʎ/ ув українській мові

11 вересня

Гадаю, д. Русин пише про однакову вимову полського /l/ із українським /l/ — [l ~ l̪], а не одповідність фонем.

Полська фонема /l/ одповідає українській фонемі /ʎ/: ‹las› /las/ : ‹ліс› /ʎis/

А полска фонема /ɫ ~ w/ одповідає фонемі /l/ або /u̯/ у вкраїнщині: ‹młot› /ˈmwɔt/ : ‹мо́лот› /'molɔt/, ‹pełny› /ˈpɛw.nɘ/ : ‹по́вний› /'pou̯.nɪj/

11 вересня

@Євген Ковтуненко
Тоді перейнятки з пілської мови слід точити до вкраїнської з м'яким 'ль'? Коли вже це є питомий звук у вкраїнській. І пілське gaz /ˈɡas/ слід оддавати як "ґас".

11 вересня

Та ні, бо це не згожується до давнього вкраїнського мовного звичаю

11 вересня

《Гадаю, д. Русин пише про однакову вимову полського /l/ із українським /l/ — [l ~ l̪], а не одповідність фонем.》
Саме так.

11 вересня

@Євген Ковтуненко
Який же то є давній мовний ізвичай? Коли питомий мовець чує чудже слово, він буде ті звуки відтворювати в ізвісний йому спосіб. Так яг. the он мовить як /ze/, бо в українській нема /ð/, а найближчий до нього є /z/ чи /s/. Отак у вкраїнській єста /ɡ/ та /ʎ/, /l/, тож мовець би відтворював саме ці звуки в чуджих словах?

11 вересня

Слід придивитись до того, як народня мова перекручувала перейнятки в давнину.

Полске (і німецьке) /g/ передають і як [g], і як [k], і як [ɦ]:
ґвалт, ґа́нок, ґвинт, але вага́, шва́гер, папу́га.

Полске та ні німецьке (через полску) /l/ у перейнятках здебільшого одбивають як [ʎ]: шлях, бляха, льох, льос, льокай, ляда, пляшка.

А от грецьке /l/ прилажують тільки як [l], не [ʎ]: камила́вка, клир, кри́лас, і́дол, ку́кла, ко́ливо, ла́вра, лева́да, ле́пта, пола́та, ти́тло.

Слід просто цього способу держаться та й годі

11 вересня

>Полске (і німецьке) /g/ передають і як [g], і як [k], і як [ɦ]:
ґвалт, ґа́нок, ґвинт, але вага́, шва́гер, папу́га.

Отже на початку слова буде ґ — ґас/ґаз

>Полске та ні німецьке (через полску) /l/ у перейнятках здебільшого одбивають як [ʎ]: шлях, бляха, льох, льос, льокай, ляда, пляшка.

>А от грецьке /l/ прилажують тільки як [l], не [ʎ]: камила́вка, клир, кри́лас, і́дол, ку́кла, ко́ливо, ла́вра, лева́да, ле́пта, пола́та, ти́тло.

А якщо грецьке прийшло через пілську?

11 вересня

@Євген Ковтуненко
《Полске та ні німецьке (через полску) /l/ у перейнятках здебільшого одбивають як [ʎ]: шлях, бляха, льох, льос, льокай, ляда, пляшка.》
Ні, тілко польське "l", і те не через вимову, а через етимологію. У словах німецького роду "l" часто одтворювали як [ʎ] через польське, а згодом московське посередництво. Якби були брали слова просто з німецької, не було б і приводу передавать їхнє [l] як наше [ʎ].

11 вересня

Отже, лядське l - ль, інде l - л.

11 вересня

Звісно, Олексо, Ваша правда. Та до нас німецькі слова тільки через полську й приходили

до ре
,
доре
0

Спроба скоротити «до речі». Пов'язь із музикою виникає, до ре)

Путятін Редріх 30 серпня
межи́пріч
,
межи́прік
0

Творено мною.

Carolina Shevtsova 30 серпня
до ді́ла
0

Радше ні.

Carolina Shevtsova 30 серпня
між тим
0

Радше ні.

Carolina Shevtsova 31 серпня
Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
31 серпня

зверніть увагу, будь ласка, що основне слово --- англійськомовне скорочення для текстових повідомлень. Тож "між иншим" і "до речі" --- це добре, але я додавав слово не заради таких перекладів.

Шукаймо горних скорочень.

2 вересня

А ви певні, що вкраїнську тре уподібнювати до ягельської? Та й у прикладах, що ви навели, це слово лиш одіграє ролю паразита.

15 вересня

Я певен, що:
1) Навіть якщо це паразит, то замінити його на український — ліпше, лишити цю англійщину.
2) Казати «до речі» — не уподібнювання української до англійської. Як і скорочувати слова, словосполуки. Як і плодити розмовні новотвори.
3) писати й казати «бтв» — занглійщення української мови. Хочеться лише сподіватися, що те сміття, яке ми маємо зараз і яке живе лише в розмовній мові, не закріпиться там на десятиріччя, а помре через якийсь час. Я в це не дуже вірю, та хоч є підстави сподіватися.

15 вересня

Але найбільша проблема в усьому, що проникло й закріпилося в книжках, документах, дописах і подібному. Кейс, ургентний і таке інше. Ще маємо пошесть слова «ментальний», що люди вже й не можуть згадати слово «психічний», і тим паче «духовний». Ось де уподібнення

Поділитись з друзями