Значення слова
Деперсоналізація — це стан відчуження від самого себе, неадекватне сприймання людиною своєї особи, свого «я». Причинами можуть бути психофізіологічні, соціальні захворювання. Хворим здається, що події їхнього життя відбуваються з кимось іншим, що вони ніби «дивляться» своє життя в кінотеатрі. https://uk.wikipedia.org/wiki/Деперсоналізація.
Приклад вживання

Найперші опубліковані опису синдрому деперсоналізації були дані французьким психіатром J. Esquirol в 1838 р., а також J. Moreau de Tours в 1840 р., які звернули увагу на симптоматику відчуження відчуттів власного тіла.

Походження

фран. dépersonnalisation <— лат. de- (зне-; роз-; ви-; не-; від-; див. де- ) + persona (норов, характер, особа, особистість) + -izo + -tio (-ння/-ття; -ба; -іж).

https://www.etymonline.com/word/depersonalization#etymonline_v_29589
https://en.wiktionary.org/wiki/depersonalization

Слово додав

Перекладаємо слово деперсоналізація

знеособлення
8
Dandemis 11 червня 2022
відосі́бнення
,
відосо́блення
5

Змінив зі старішого "відосібленє~відособлення" на "відосібнення; відособлення".

Міна до "знеосібленє~знеособлення". Читайте опис там.
Тута використав префікс "від-" як "де-". З таким префіксом це слово та "відособити" (деперсоналізувати) звучить наче людина відходить/віддаляється від себе, своєї сутності, шо дуже личе тямі "деперсоналізація", коли людина відчуває віддаленість від своєї особистості.

Anton Bliznyuk 11 червня 2022
12 червня 2022

Vidyi moyõ zméncõ u Ôbgouoreinïé.

4 липня

Дізнаймось різницю між personify і personalize
https://en.wiktionary.org/wiki/personify ~уособити
https://en.wiktionary.org/wiki/personalize#English ~приособити, доособити

Відповідно
https://en.wiktionary.org/wiki/unpersonify#English
https://en.wiktionary.org/wiki/depersonalize

англ. (з якої, припускаю, слово перейняте, а не прямо з лат.) de-, має такі значення:
reversal, undoing
to remove from, removed
Intensifying "посилення"
derived from, of

тож з українських відповідників можемо розглядати ви-, роз-, зне-, від-.

цікаво, що як антонім до de- у значенні "undo" подається re-, який має також значення від-:
remove — відсунути
reject — відбити
resist — відстояти
react — віддіяти
recall — відкликати
recreate — відтворити
relate — віднести → relation — відношення → correlation — співвідношення
(за reply і response казати не буду, бо не дуже розумію суть цих слів, мабуть reply ~ до "ректи", з похідними репліка, реплікант, а response ~ до "обіт (об віт)", з похідними кореспонденція, спонсор)
але також має значення по- (renew — поновити, return — повернути) та пере- (recalculate — перечислити, recode — "перекодити", re-read — перечитати, re-group — "перегрупувати", rearm — переворужити (зверніть увагу: (англ. arm = укр. рука) → (англ. arms = укр. руки) → ( лат. arms = укр. оружжя); оружжя ← рука; пор. рушник, рушниця, ручка))
_____________________________________________________________________________
Розглянемо ці передчепи:

ви-
(used with verbs) out, ex- (describing an action of moving outside from inside)
‎ви- + ‎ходи́ти → ‎вихо́дити

(used with verbs) indicates completion or fulfilment (тобто зробити щось остаточно, вщент)
‎ви́- + ‎пи́ти → ‎ви́пити
ви- + далити → ‎видалити
______________________________________________________________________________
роз- (roz-)

(used with verbs) dis-, un-, de- (indicates reverse action or undoing)

‎роз- (roz-) + ‎моро́зити impf (morózyty, “to freeze”) → ‎розморо́зити pf (rozmorózyty, “to unfreeze”)
‎роз- (roz-) + ‎учи́тися impf (učýtysja, “to learn (how to)”) → ‎розучи́тися pf (rozučýtysja, “to forget how to, to loose the skill of”)
‎роз- (roz-) + ‎люби́ти impf (ljubýty, “to love”) → ‎розлюби́ти pf (rozljubýty, “to fall out of love, to grow indifferent to”)

(used with verbs) away, around (in different directions; to various places)

‎роз- (roz-) + ‎бі́гти impf (bíhty, “to run”) + ‎-ся (-sja) → ‎розбі́гтися pf (rozbíhtysja, “to scatter, to run away, to flee, to diverge, to branch off”)
‎роз- (roz-) + ‎брести́ impf (brestý, “to stroll, to wander”) + ‎-ся (-sja) → ‎розбрести́ся pf (rozbrestýsja, “to wander off, to wander away, to leave”)
‎роз- (roz-) + ‎-кида́ти impf (-kydáty, “to throw”) → ‎розкида́ти impf (rozkydáty, “to throw around, to scatter”)
‎роз- (roz-) + ‎ві́яти impf (víjaty, “to blow gently”) → ‎розві́яти pf (rozvíjaty, “to blow away, to blow around, to dispel”)
‎роз- (roz-) + ‎ляка́ти impf (ljakáty, “to scare”) → ‎розляка́ти pf (rozljakáty, “to scare away”)

(used with verbs) indicates increase in extent, volume, size or scope

‎роз- (roz-) + ‎ду́ти impf (dúty, “to blow”) → ‎розду́ти pf (rozdúty, “to inflate, to blow up, to exaggerate”)
‎роз- (roz-) + ‎рости́ impf (rostý, “to grow, to increase”) + ‎-ся (-sja) → ‎розрости́ся pf (rozrostýsja, “to expand, to spread”)
‎роз- (roz-) + ‎ї́сти impf (jísty, “to eat”) + ‎-ся (-sja) → ‎роз'ї́стися pf (rozʺjístysja, “to get fat, to put on weight”)
‎роз- (roz-) + ‎роби́ти impf (robýty, “to do, to make”) → ‎розроби́ти pf (rozrobýty, “to develop, to design, to devise”)

(used with verbs) indicates distribution

‎роз- (roz-) + ‎дава́ти impf (daváty, “to give”) → ‎роздава́ти impf (rozdaváty, “to give away, to distribute, to dispense, to deal out, pass out”)
‎роз- (roz-) + ‎ложи́ти impf (ložýty, “to put, to lay”) → ‎розложи́ти pf (rozložýty, “to put (in separate locations), to arrange, to sort”)
‎роз- (roz-) + ‎ли́ти impf (lýty, “to pour”) → ‎розли́ти pf (rozlýty, “to pour out, to serve (drinks, liquid foods), to bottle”)
‎роз- (roz-) + ‎стели́ти impf (stelýty, “to spread, to lay”) → ‎розстели́ти pf (rozstelýty, “to spread out, to lay out”)

(used with verbs;) apart (separately; away from one another/each other)

‎роз- (roz-) + ‎сади́ти impf (sadýty, “to seat, to plant”) → ‎розсади́ти pf (rozsadýty, “to seat/plant separately (so that they are no longer seated or planted together)”)
‎роз- (roz-) + ‎су́нути impf or pf (súnuty, “to shove, to push”) → ‎розсу́нути pf (rozsúnuty, “to spread (apart), to push/draw/pull apart”)
‎роз- (roz-) + ‎йти impf (jty, “to go”) + ‎-ся (-sja) → ‎розійти́ся pf (rozijtýsja, “to part with, to part ways, to break up, to disagree, to differ”)

(used with verbs) indicates spread over the surface of the specified object

‎роз- (roz-) + ‎писа́ти impf (pysáty, “to write”) → ‎розписа́ти pf (rozpysáty, “to paint, to decorate (by painting)”)
‎роз- (roz-) + ‎ши́ти impf (šýty, “to sew”) → ‎розши́ти pf (rozšýty, “to embroider”)

(used with verbs) apart, up (indicates division into two or more parts)

‎роз- (roz-) + ‎руба́ти impf (rubáty, “to chop”) → ‎розруба́ти pf (rozrubáty, “to chop in (half, two, etc.), to chop to/into (pieces, bits, etc.)”)
‎роз- (roz-) + ‎па́сти pf (pásty, “to fall”) + ‎-ся (-sja) → ‎розпа́стися pf (rozpástysja, “to fall apart, to break up (into), to disintegrate”)
‎роз- (roz-) + ‎пиля́ти impf (pyljáty, “to saw”) → ‎розпиля́ти pf (rozpyljáty, “to saw apart, to saw in (half, two, etc.)”)
‎роз- (roz-) + ‎міня́ти impf (minjáty, “to change”) → ‎розміня́ти pf (rozminjáty, “to break (money into smaller units)”)

(used with verbs) indicates reduction into a finer or less dense substance, or alteration of the original shape due to some form of pressure

‎роз- (roz-) + ‎вари́ти impf (varýty, “to boil”) → ‎розвари́ти pf (rozvarýty, “to boil until very soft, to boil into (mush, puree, etc.), to overboil, to overcook”)
‎роз- (roz-) + ‎те́рти impf (térty, “to rub”) → ‎розте́рти pf (roztérty, “to grind to/into (dust, powder, pulp, etc.)”)
‎роз- (roz-) + ‎м'яти impf (mʺjaty, “to knead, to squeeze”) + ‎-ати (-aty) → ‎розмина́ти impf (rozmynáty, “to mash, to puree, to stretch (by squeezing)”)
‎роз- (roz-) + ‎кача́ти impf (kačáty, “to roll”) → ‎розкача́ти pf (rozkačáty, “to roll out, to roll into (to shape by rolling)”)

(used with verbs) open (indicates uncovering or opening)

‎роз- (roz-) + ‎би́ти impf (býty, “to beat, to hit”) → ‎розби́ти pf (rozbýty, “to crack (open) (an egg, nut), to split open (forehead, lip)”)
‎роз- (roz-) + ‎рі́зати impf (rízaty, “to cut”) → ‎розрі́зати pf (rozrízaty, “to cut open”)
‎роз- (roz-) + ‎копа́ти impf (kopáty, “to dig”) → ‎розкопа́ти pf (rozkopáty, “to dig up, to excavate”)

(used with verbs) indicates discernment

‎роз- (roz-) + ‎пізна́ти pf (piznáty, “to learn, to cognize”) → ‎розпізна́ти pf (rozpiznáty, “to recognize, to identify, to discern”)
‎роз- (roz-) + ‎гле́діти impf (hlédity, “to look at”) → ‎розгле́діти pf (rozhlédity, “to make out, to discern (visually)”)

(used with verbs) indicates sudden or gradual transition into the state or further intensification of the state

‎роз- (roz-) + ‎болі́ти impf (bolíty, “to hurt, to ache”) + ‎-ся (-sja) → ‎розболі́тися pf (rozbolítysja, “to start hurting/aching”)
‎роз- (roz-) + ‎червоні́ти impf (červoníty, “to turn red, to redden”) + ‎-ся (-sja) → ‎розчервоні́тися pf (rozčervonítysja, “to turn very red”)
‎роз- (roz-) + ‎пали́ти impf (palýty, “to burn”) → ‎розпали́ти pf (rozpalýty, “to light, to ignite, to incite”)
‎роз- (roz-) + ‎(archaic) вереди́ти impf (veredýty, “to hurt”) → ‎розвереди́ти pf (rozveredýty, “to disturb (wounds), to stir up. to agitate”)

(used with verbs) indicates thoroughness

‎роз- (roz-) + ‎ду́мати impf (dúmaty, “to think”) + ‎-увати (-uvaty) → ‎розду́мувати impf (rozdúmuvaty, “to ponder, to muse, to consider, to hesitate”)
‎роз- (roz-) + ‎пита́ти impf (pytáty, “to ask”) → ‎розпита́ти pf (rozpytáty, “to ask (many questions), to interrogate”)
‎роз- (roz-) + ‎гля́нути pf (hljánuty, “to glance at, to give a look”) → ‎розгля́нути pf (rozhljánuty, “to examine, to look into, to review, to consider”)

(used with verbs) every single one of

‎роз- (roz-) + ‎кра́сти impf (krásty, “to lose”) → ‎розкра́сти pf (rozkrásty, “to steal all (of) the”)
‎роз- (roz-) + ‎прода́ти pf (prodáty, “to saw”) → ‎розпрода́ти pf (rozprodáty, “to sell out”)
‎роз- (roz-) + ‎хапа́ти impf (xapáty, “to grasp, to grab”) → ‎розхапа́ти pf (rozxapáty, “to take all (of) the”)

(used with verbs) forms perfectives from verbs that match роз- (roz-) semantically with no further change in meaning

‎роз- (roz-) + ‎ши́рити impf (šýryty, “to widen, to expand”) → ‎розши́рити pf (rozšýryty)
‎роз- (roz-) + ‎діли́ти impf (dilýty, “to split, to divide”) → ‎розділи́ти pf (rozdilýty)
‎роз- (roz-) + ‎двої́ти impf (dvojíty, “to split in two”) → ‎роздво́їти pf (rozdvójity)
‎роз- (roz-) + ‎криши́тися impf (kryšýtysja, “to crumble”) → ‎розкриши́тися pf (rozkryšýtysja)
‎роз- (roz-) + ‎люти́ти impf (ljutýty, “to anger, to enrage”) → ‎розлюти́ти pf (rozljutýty)

forms nouns and verbs:
dis-, un-, non- (the reverse action)

‎роз- (roz-) + ‎збро́я impf (zbrója, “arms, weapon, weapons”) + ‎-ити (-yty) → ‎роззбро́їти pf (rozzbrójity, “to disarm, to unarm”)

dis- (spread)

‎роз- (roz-) + ‎повсю́ди impf (povsjúdy, “everywhere”) + ‎-ити (-yty) → ‎розповсю́дити pf (rozpovsjúdyty, “to spread, to distribute, to disseminate”)

branching, expanse

‎роз- (roz-) + ‎діл m (dil, “valley, bottom”) + ‎-я (-ja) → ‎роздо́лля n (rozdóllja, “expanse, freedom, liberty”)
‎роз- (roz-) + ‎доро́га f (doróha, “road”) + ‎-я (-ja) → ‎роздорі́жжя n (rozdorížžja, “crossroads, intersection”)
_________________________________________________________________
з- + ‎не → ‎зне- (“dis-, de-”)
ця сполука стала самостійним передчепом й означає "збути щось, збавити сь чого сь"
_________________________________________________________________
від (+ genitive case)

(away) from (a general point of departure to state the direction of the movement, without implying that the subject was inside a space such as a building or a geographical place, e.g., "I walk away from the table", Я відходжу від столу; by contrast, "I come from Ukraine", Я родом з України. Thus, examples of use can be "walk away from піти від, escape/run away from втікати від, move away from відійти від")
from (in the fixed expression "to be far from", далеко від)
from (in the fixed expression "stay away from... !" тримайся подалі від...!)
from/between (in the fixed expression "from... to...", without implying change or movement, e.g. "The temperature is between 2 to 3°C", Температура коливається від двох до трьох градусів за Цельсієм. By contrast, "I move from L'viv to Kiev" Переїжджаю зі Львова до Києва)
of, out of (to express cause, e.g., "He died of cancer", Він помер від раку; "I fainted out of fear", Я знепритомнів від страху. But it doesn't translate "Was/were due to", сталася через, and "because", тому що)

_________________________________________________________________
Тож якщо брати за основу значення de- у поданому слові "reversal, undoing", то буде розособлення, але це ми брати не будемо, тому що див. початок; якщо ж брати за основу значення de- у поданому слові "to remove from, removed", то буде відособлення (як department — відділення).

Тому слову відособлення +

4 липня

Хоча прочитавши зминку п. Ялисія звернула увагу, що 'л' там дійсно не зрозуміло звідки взялося. Особа — особний (чий), а не особливий. Тому відособнення.

самонесприйняття
2
самозрікство
,
себезрікство
2

стан

себегидьство
,
самовідраза
2
знеосі́бнення
,
знеосо́блення
1

Змінив зі старішого "знеосібленє~знеособлення" на "знеосібнення; знеособлення".

"-ео-" ніколи не вимовляється окремо, натомість злито, а то й з ледь помітним вставним звуком між голосними задля милозвучності. Вимова залежить від мовця, але вона ніколи не звучить роздільно.
Зне- (де-) + особ- (особистість; людина; я) + -jenьje (-tio).
Деперсоналізувати — знеособити-знеособляти/знеособлювати, де "-ити/-йати/-овати" є за "-ізувати".

"-осібл-" чи "-особл-"?

Anton Bliznyuk 11 червня 2022
12 червня 2022

Vidyi moyõ zméncõ u Ôbgouoreinïé.

розособлення
,
розосібнення
1
Anton Bliznyuk 11 червня 2022
12 червня 2022

Vidyi moyõ zméncõ u Ôbgouoreinïé.

Crœumy toho, ‹ròz-› bui lépxe dlya "dis-".

12 червня 2022

Якшо годиться для слова, то можна користати й для "de-", й для "dis-".
Особисто гадаю, шо "від-" найкраще личе для цього словотвору.

4 липня

Це unpersonify; пор. cover "крити" — uncover "розкрити".
Не плутайте з од- чи ви-, бо воні не тотожні, ("відчинити" ≠ "розчинити" ≠ "вичинити")

відокремлення
1

стан

самовідчуження
0
Dandemis 11 червня 2022
11 червня 2022

Деперсоналізація стається не з волі самої людини.

11 червня 2022

Але "це стан відчуження самого себе"

12 червня 2022

А-а-а. Тоді розумію, яку думку мали в словотворі. Тоді, мабуть, ліпше буде "себе-", а не "само-". Хоча я все одно не певен за такий словотвір. Треба подумати.

зніяковіння
0
Oreksanduru 11 червня 2022
11 червня 2022

( ͠° ͟ʖ °͠ )

12 червня 2022

:)

12 червня 2022

🙄

12 червня 2022

🤏

19 червня

Движиво цікаве. Тобто відсторонення від себе, від свого я. Але твар неправильний, ніби від "ніяковіти", тобто ставати ніяким.
Тому —

Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
12 червня 2022

"de-" — ‹ôd-›
"person-" — ‹osob-/osœub-›
"-al-" — ‹-(y)n-›
"-iz- (*-ιζ-)" — ‹-i-, -é-, -ou-a-, -a-›¹
"-a-tio-" — ‹-n-ïe, -yba, -eigy (-eigyu)›

I toho:

‹ôdosœubnouanïe›

/ˌʷodosybnoˈwɑnʲːɜ/, ci /ˌʷodosybˈnowɑnʲːɜ/

[ʷod-, wod-, od-, ud-, wyd-, wʏd-, (ʷ)ʏd-, wɞd- ; osyb-, osʏb-, osʉb-, osʷɞb-, osu̯͡œb-, osɥ͡iʷb- ; -now-, -no̝w-, -nuw-; -nʲːɜ, -nʲɜ, -nʲːɛ, -nʲɛ, -nʲːe, -nʲe]

___
¹— visity ôd uztẽgou medyu pœudmetom ta nametom; u ẽgl. ‹personalize› mogêity bouti i pèrexœudno i nepèrexœudno — tou (dlya tẽmui u douxyoslœuïé) nepèrexœudno. Tou, dlya nepèrexœudnoho tóucou "personalize" nai, védé, teacneity ‹-ou-a-›.
______

‹-osobleinïe› ?

Tuar ‹osobleinïe›, ôd ‹osoblên› e ôd tuara déyeslova ‹osobiti›, de ‹-i-›, he pravilo, tuority déyeslova vinui ("verba causativa"), zuana isce ciniva ("factitiva"), na pr. ‹saditi› *"tuoriti/déti sésti/sidéti; make sit", ‹staviti› *"tuoriti/déti stati/stoyéti; make stand", ‹béliti› *"tuoriti/déti bouti bélou/bélé; make white" (proti ‹béléti› *"sta(ua)ti bél; become white"). To ‹osobiti› imêity znaciti *"tuoriti osobõ, tuoriti/déti bouti osoba", a tô e blizye do ‹personificare› (→ eagl. ‹personify›, pran. ‹personifier›), ne *"personalizare", to i ‹-osôbleinïe› bõdêity ne "-personalizatio", a scoréye "-personificatio".

12 червня 2022

"‹-osobleinïe› ?"

Гм. Дайте подумаю.

Поділитись з друзями