Яке є переконливе?

Власне те, яке доводить, що те чи те слово могло постать на українському ґрунті. А чим "досвідчений" не могло постати?

Можете запропонувати свою модель семантико-морфологічного розвію сього слова?

Власне, таку ж як і в етимології. Просто що заважає втвориться слову "свідок", далі "досвідчений", і потім досвід?

Змінив думку. Таки гадаю, це польщина, судячи з початкового "с".

»Змінив думку. Таки гадаю, це польщина, судячи з початкового "с".«

‹Smerty› *sumyrty. To i /sv•/ ← *su+w... u slvç. ‹svedomie› ci ceix. ‹svědomí› e xuiba yz leadscui za Vachimy sloveisnomy?

Leadscoiõ e tó ‹doświadczenie›, ne ⁺‹doświad›, to tvar ‹dósvied› e vuinicl ouge u rousscie, a u tœmy, viedie na tlie leadscoho ‹doświadczenie› yac u rousscœmy ‹dósvied› xuibity *o-peregolos, a ne cerez */s/.

⟪‹Smerty› *sumyrty. To i /sv•/ ← *su+w...⟫
*sъ у смерті подається в ЕСУМі передусім як частка зо значінням "свій", щодо "свідок", чому префікс не перейшов у "з"? Мені здається, що це може бути вплив польщини, як і в слові "шлюб". Кажу суто за українську, чеська й словацька це інші західно-слов'янські мови поряд з польською.

⟪Leadscoiõ e tó ‹doświadczenie›, ne ⁺‹doświad›, to tvar ‹dósvied› e vuinicl ouge u rousscie, a u tœmy, viedie na tlie leadscoho ‹doświadczenie› yac u rousscœmy ‹dósvied› xuibity *o-peregolos, a ne cerez */s/.⟫
Хибить думаю не тільки "c", а ще й сам словотвір. У походінні написано:
⟪очевидно, є зворотним утворенням від запозиченого з польської мови досві́дчений (досві́дчити);
п. doświadczony пов’язане з дієсловом doświadczyć⟫

Я гадаю це правда, бо прикметник од цього слова "досвідчений", а в українській же нема слова "досвідчувати".

»*sъ у смерті подається в ЕСУМі передусім як частка зо значінням "свій"«

Ne viemy cyto za ЕСУМ (SIRM) Vui citayete, ta u cinnœmy vuidagnie SIRM (V 319) e znaceigne *su- u ‹sumerty› istoslovodgeno he bõdy *‘dobro•’ abo he istoslœuno teaclo lat. ‹con• (com•)›, pie. *çun-/*çon- (Trõbatchœu). Slovo ‘svœy’ e tam toceno ne he znaceigne ‹su•› u ‹sumerty› a he znaceigne lat. ‹suus›, i samo lat. slovo e tam het' zayvo tomou cyto ni pie. *h₁su- “good” (→ gr. ‹ευ, ευ•›), ni do pie. *çon-/*çun- ‘with, together’, ‘completely, off, down' ne teaghné — ‘svœy’ e œd pie. *swe-, a ne œd *h₁su- ci **çon-/*çun-.

»Хибить думаю не тільки "c", а ще й сам словотвір.«

🙄

Ou mene tam ‘xuibity’ znacity ‘misses, is missing’, ne ‘is defective’.

»очевидно, є зворотним утворенням від запозиченого з польської мови досві́дчений (досві́дчити);
п. doświadczony пов’язане з дієсловом doświadczyć«

Tó’my i pisau vuisje.

__
»Мені здається, що це може бути вплив польщини, як і в слові "шлюб". Кажу суто за українську, чеська й словацька це інші західно-слов'янські мови поряд з польською.«

Bay dougye cõdui teaghnõty ceixsca iz slovaçscoiõ a cõdui roussca, u rousscœy ta slovaçscœy razomy iz leadscoiõ *su- za izvuiciey → /z/, a u *su-woyd- e /s/, i u *sumyrty, i u *su-metana (xotcha u rous. govoriex e i ‹izmetana›), por. iesce ‹suvinca› ‘meatch’ œd *su- + *wey- u ‹viti› — iz /s/ ne /z/. Xotché recti oge /s/ u six slovax u rousscie e ne mnieye yzvuiciayno neigy u leadscie — i u leadscie e *su- → /s•/ mnieye neigy na /z•/.

»як і в слові "шлюб"«

Se e nepèuen docaz, atge i rousscoiõ imemo /ʃʎ•/ u /ʃʎʊ/, /ʃlɛʃ/, /ʃle/, /ʃlɛmo/, /ʃlɛtɛ/, /ʃʎʊtʲ/ œd *suliom, *suliesi, *suliety, *suliemo, *suliete, *sulionty, ne /sl•/ ni /zl•/.

⟪Tó’my i pisau vuisje.⟫
Мені здається, ми обоє не розуміємо, про що говоримо. У першому коментарі ви написали, що слово "досвід" утворилося в українській, а не було перейняте з польської, що власне є правда. Але саме слово все одно польське, просто втяте з польського "doswiadczenie". Якби це було не так, то в похідному прикметникові "досвідчений" не було б "ч".

⟪Bay dougye cõdui teaghnõty ceixsca iz slovaçscoiõ a cõdui roussca, u rousscœy ta slovaçscœy razomy iz leadscoiõ *su- za izvuiciey → /z/, a u *su-⟫

Чому ж тоді дієслово "звідати"?

» саме слово все одно польське, просто втяте з польського "doswiadczenie". Якби це було не так, то в похідному прикметникові "досвідчений" не було б "ч".«

»... to tvar ‹dósvied› e vuinicl ouge u rousscie, a u tœmy, viedie na tlie leadscoho ‹doświadczenie›« — se e cyto i pisau eimy.

»Чому ж тоді дієслово "звідати"?«

Nou, pervçui, se e ‹yzviedati› (*yz-woyd-) a ne ⁺‹izviedati / suviedati› (*su-woyd-) ge (pro bœilche vidjte SISM IX 92: *jьzvědati, xotcha sered pricladœu, rousscuy tam yacomysi lixomy xuibity).

»pro bœilche vidjte SISM IX 92: *jьzvědati, xotcha sered pricladœu, rousscuy tam yacomysi lixomy xuibity«

U SISM ceomousi mnogo cde rousscui pricladui xuibleaty

»Чому ж тоді дієслово "звідати"?«

Nou, pervçui, /ˈzʋi͡edatɪ/ e ‹yzviedati› *yz-woyd- a ne ⁺‹izviedati› *su-woyd-, i proteagaié drous. ‹извѣдати›, ne *‹съвѣд•›.

Yzgadau eimy iesce /sβ̞•/ u carpatorous. ‹suvadjati sẽ› [sβ̞ɑˈʒatɪsʲɐ] ‘to argue, quarrel’, proteagaiõtchi drous. ‹suvada / съвада› ‘discord, quarrel’, ‹suvaditi, suvadjati / съважати› ‘to embroil ; to cause, set up, inflict, incite’, ‹suvaditi sẽ› ‘convene, make an agreement, make an alliance ; to quarrel, argue, fall out with’ (roupliva nastoya samoprotitóucou), ‹suvadgenïe / съважениѥ› ‘inciting, incitement, prompting’ — use yz *su-wad (*wad- ← *wōd- : *wod- : *wed- ‘vesti’), olni lémcorous. slovo iz tuimige znaceignami ‘to embroil, cause fight’ ta ‘to argue, quarrel, fall out with' e, uzgleadno ‹yzvaditi›, ‹yzvaditi sẽ› — iz *yz-, ne *su-.

U drous. bie za ‘to lure, entice’ (iz drœbnoiõ rœzniçeiõ) i ‹su•vabiti› i ‹yz•vabiti›, œdcui u rous. nuinie e drougoe: ‹yzvabiti› /ˈzβ̞ɑbɪtɪ/.

U drous. bie za ‘to dump’ (iz drœbnoiõ rœzniçeiõ) i ‹su•valiti› i ‹yz•valiti›, a nuinie u rous. e /zβ̞ɑˈlɪtɪ/ — otge, ‹yzvaliti› (ne ‹izvaliti› *su-wal-) œd drougoho ; vierõtnœsty *su-wal- podtverdity veat. ‹свалить, •ивать›, a *yz-wal- sbxv. ‹izvaliti›.

Por. iesce /s•/ u ‹suvoloc› /ˈswɔlok/ *su-wolk-os (SIRM V 198).

Rous. /ˈzʋɛstɪ, zʋɛˈstɪ, •d•/, /ˈzwodɪtɪ, zwoˈdɪtɪ/ e, iz ogleadomy na znaceigna, dóugyno bouti œd trey rœznuix pratvarœu, a tó: a) *su-wed-/wod- ‘lead, bring together’, ‘reduce’ — tout tacui e *su- pered *w- → /z•/, b) *uz-wed-/wod- ‘raise, erect; exponentiate', c) *yz-wed-/wod- ‘use up’, ‘produce’.

»U SISM ceomousi mnogo cde rousscui pricladui xuibiaty«

Aino, dauno’my znamenau.

__
‹xuibiaty›? 👀 *‹xuibleaty (xuiblẽty)›

»‹xuibiaty›? 👀 *‹xuibleaty (xuiblẽty)›

Tocyno 😅👍

⟪»... to tvar ‹dósvied› e vuinicl ouge u rousscie, a u tœmy, viedie na tlie leadscoho ‹doświadczenie›« — se e cyto i pisau eimy.⟫
Ясно, не вхопив одразу вашої думки.

⟪Nou, pervçui, se e ‹yzviedati› (*yz-woyd-) a ne ⁺‹izviedati / suviedati› (*su-woyd-) ge (pro bœilche vidjte SISM IX 92: *jьzvědati, xotcha sered pricladœu, rousscuy tam yacomysi lixomy xuibity).⟫
То коли я вас правильно розумію, yz = iz, iz/su = sъ? В ЕСУМі написано, що в українській ці прислівники злилися, але як я розумію не всюди?