Значення слова

Ерекція — збільшення об'єму і твердіння чоловічого статевого члена (прутня) внаслідок заповнення кров'ю просторів печеристих тіл

Приклад вживання

Ерекція відбувається завдяки судинним і нейрогенним механізмам.

Слово додав

Перекладаємо слово ерекція

взвід
3

Від слів "зводитися", "підійматися".

Andrii Andrii 9 січня 2018
11 квітня 2021

Це слово неможливе з погляду руської морфології. Давньоруський префікс "въсъ-" дав "з-" / "с-" в теперішній мові: "въсъходъ" => "схід".

11 квітня 2021

Мені пропозиція є не до вподоби, але Ви пишете дурниці щодо, буцімто, "неможливості" такої форми. Починаючи хоча би з того, що ніякого такого префікса <въсъ-> ніколи не було. Але не хочу навіть коментувати.

11 квітня 2021

Щодо префікса Ваша правда. Було пізно, голова вже була втомилась. Я казав про префікс "въз-". Та дарма, бо це иншого не міняє.
Навожу витяг з роботи П. Тимошенка "Засоби милозвучності (евфонії) української мови": "Укажемо принагідно ще на одне походження українського префікса з. Староруський префікс въз після занепаду зредукованих перетворювався на вз, який в свою чергу, для полегшення вимови, переходив в уз або спрощувався в з. Залишки колишнього въз є в небагатьох сучасних українських словах: узгір'я, узлісся, узбіччя тощо, в залишається у слові: взяти, візьму (з възяти, възиму). Тому замість староруських въсходъ, възлетѣть маємо: схід, злетіти (пор. російське всходы, взлететь)" (https://zbruc.eu/node/41915). Примічаю, що "взяти" тут єдине дієслово.
Як не хочете коментувать "дурниць", то чого ж не мовчите, "розумнику"?

11 квітня 2021

Окей... По словниках є форм з <вс-, вз-> повно. Мені самому йти їх усі ськати й виписувати за Вас (так само, як за КФЯЙ)?
Не мовчав, бо хотів звернути увагу. А далі не хотів коментувати, бо надто багато сил тратити й мало перспективи на то мість...

11 квітня 2021

Щодо "повно" Ви перебільшуєте. Та дарма. Нас не має обходить, скільки в словниках слів на "вз" / "уз" та "вс" / "ус". Тяжить тільки, скільки з їх слів, а надто дієслів та споріднених з їми слів, де колись був префікс "въз-". Мені на гадку спадає хиба що "взяти". Чи згадаєте ще багато яких инших?

11 квітня 2021

<Нас не має обходить, скільки в словниках слів на "вз" / "уз" та "вс" / "ус". Тяжить тільки, скільки з їх слів, а надто дієслів та споріднених з їми слів, де колись був префікс "въз-". Мені на гадку спадає хиба що "взяти".>

Не дуже (чи зовсім?) Вам не розумію. Як може не важити, скільки таких слів є? Чи Ви маєте на увазі, скільки є таких форм у сучасній мові, безпосередньо з такою же морфологією засвідчених у давніх памятках? Чи що? Не розумію. Написання <въсходъ> є в давніх памятках, а написання <всхід, схід> (І, 129) у Желехівського. Uztrét- (*uz-[t]-rét-) є в давніх памятках у написанні: <въстрѣча, въстрѣтениѥ, въстрѣчениѥ, въстрѣшьно>, і в Желехівського (І, 128), у написанні: <встріт, встрітити/стрітити, встріть/стріть, встріч, встріча/стріча, встрічний/стрічний>.
Інші:
uzper-/uzpir-: д.-рус. <въсперети, въсперити>, <вспирати, всперти> (Жел. І, 128),
uzsta-: д.-рус. <въстати, въставати (+ похідні)>, Жел. (І, 128): <встати, вставати (+ похідні>),
uztrẽs-: д.-рус. <въстрѧсти>, Жел. (І, 128) <встрясти, встрясати>,
uzstõp- (*uz-stomp- "ступати верх"; не плутати з омофонними: ustõp- ← u-stomp- "ступати дну", та oustõp- ← *ou-stomp "ступати сторонь", з різними значеннями), д.-рус. въступати "ascendere", Жел. (І, 128): вступати "2) aufsteigen",
uztẽg-: д.-рус. <въстѧгати, въстѧгнути, въстѧжати>, Жел. (І, 128): <встягати, встягнути (там же, похідне: <встяжний>),
uzxod- (*uz-xod- "іти, ходити верх; у певних фонотактичних контекстах омофонне з: sxod-¹ ← *su-xod- "іти, ходити низ", та sxod-² ← *su-xod- "іти, ходити разом, к собі"): д.-рус. <въсходъ>, Желехівський (І, 129) <всхо́ди́ти>, (ІІ, 941): <сходи́ти> "1.)", інші значення відносяться до згаданих инших омофонних форм,
uzcẽ-, uzcyn-: д.-рус. <въсчѧти/въсчати>, Жел. (І, 129): <всчати, вщати, счати> "beginnen",
uzbõd-: д.-рус. <възбудити>, Желехівський (І, 67): <взбудити, взбуджати>,
uzglẽd-: д.-рус. <възглѧдати>, Жел. (І, 67): <взглядіти> (там же, похідне: <взгляд, взглядний, взглядно>,
uzgord- (← *uz-gurd-): д.-рус. <възгърдѣти>, Жел. (І, 67): <взгордїти>,
uzisc- (← *uz-isk-): д.-рус. <възискати>, Жел. (І, 67): <взискати>,
uzlét-: д.-рус. *<възлѣтати, възлетѣти> в Срезнівського нема, але його тяжко не знали, Жел. (І, 67): <взлїтати>,
форм без точних відповідників засвідчених (принаймні занотованих у Срезнівського) у д.-рус. памятках, але наявних у Желехівського з написанням <вз-, вс-, вж-, вщ-) від *uz- + корінь є ще більше. Приклади я навів тільки з Желехівського тому, що Грінченко собі спостив задачу, просто відіславши все на <вз-, вс-, ...> до форм з написанням на <з-, с-, уз-, ус->, але то суть усе ті самі форми, просто релевантні для різних фонотактичних контекстів.

22 квітня 2021

Я вже й не знаю, що Вам неясно в моїх словах. "Ус-" / "вс-" у теперішніх словах могло постать усяко. З мовознавчого погляду мають цікавить тільки слова, де теперішнє "ус-" / "вс-" постало з давнього "въз-". А таких слів дуже, дуже мало. Ваші приклади із словника Желехівського одображають галицький ужиток. Ні в більшості українських говірок, ні в зразцевій мові таких одмін не знайдеш. Я певний, що й більшість галичан їх уже теж більше не вживає. Як на мене, лучче б цей префікс зостався, щоб не виникала плутанина (сходить - це йти нагору чи додолу?). Та маємо пак те, що маємо.

бубнявіння
3

БУБНЯ́ВІТИ, іє, недок. Збільшуватися, набрякати, наповнюючись вологою, соком. На деревах бубнявіли бруньки (Ле, Наливайко, 1957, 295).

Сергiй Одаренко 10 лютого 2018
здійма́ння
1
S. Velichko 11 січня 2018
здиблення
1
Volodymyr Khlopan 8 січня 2020
набряк
0

:-)

Сергiй Одаренко 10 лютого 2018
7 вересня 2019

Набряк то недуга така

прутень
0

Як у прикладі: прутень утворюється завдяки судинним і нейрогенним механізмам.

Євген Шульга 23 березня 2021
11 квітня 2021

Наскільки я розумію прутень і член -- це не одне і те саме. Прутень, по ідеї, це саме член в стані напруження.

11 квітня 2021

Є корінь prõt-, а є корінь prõg-, різниця в один приголосний, и все таки то суть два різні корени.

Корінь prõt- співвідноситься через чергування ступене *о ("іменникового") зо ступенем *е ("дієслівного") з коренем *prẽt-,
а корінь prõg- аналогічно співвідноситься з коренем *prẽg-.

Слово <напруження> є від корене prõg-: na-prõG-a, na-prõGyeinnie.

напрутнення
0

як напруження

Євген Шульга 11 квітня 2021
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями