кал ід псл. kalъ
А далі не чуже?
Праслов'янське - не чуже
Nou, ne use praslovianske e svoye rousske.
Розумію, що може бути вузький ареял ужитку, як ото з *grupa, та ‹кал› же ніби є руське.
⟨кал⟩ навіть не »ніби«, а точно руське.
Та Грінченко значить інше значіння за головне (https://hrinchenko.com/dictionary/word/21888-kal):
Кал, -лу, м. 1) Грязь. Ой гей, воли, та гей помалу, та витягніть мене із калу, та поставте мене на суши. Грин. III. 367. Як посієш ячмінь та овес у кал (= поки земля ще мокра), так вони тебе нарядять і в жупан. ХС. І. 75. Земля взялась од крови калом. Котл. Ен. Бодай мої сльози сину, на кали не впали. Н. п. посадив на кал (кого). Поставилъ въ безвыходное положеніе. Ном. 2) У Кулиша употреблено въ значеніи: калъ, пометъ. І зчезне він, мов кал його, без сліду. К. ІОВ. 43.
Я потім побачив те слово. Якщо чесно, треба розбиратися
Здається, те саме
@Bœgdan Youxyco
r2u.org.ua: Послід
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору
*Какаве́лька, -ки, ж. Испражнение, кал. Він ходить до вітру коло самого порога—скрізь какавельки. Крим
Зі строю видно, що, перше, це кусок, друге, це з відтінком