Значення слова

Гіпс — мінерал класу сульфатів.

Приклад вживання

Гіпс зустрічається в природі у вигляді кристалів груботаблеткового (пігулкового), призматичного та стовпчикового різновидів, двійників типу "ластівчиний хвіст" та агрегатів, серед яких виділяють крупнокристалічний, листуватий, волокнистий та цукроподібний різновиди.

Походження

The word gypsum is derived from the Greek word γύψος (gypsos).

Приклади в інших мовах

Чеська: sádrovec.

Слово додав

Перекладаємо слово гіпс

сядро́
7

Рівни друс. сѧдра "крапля", чес., слвц. sadro "gypsum"; *sENd-r- від *sENd- ( : *sēd-) "сидіти, сісти", в значенні "те, що осіло; осад" (рівни й: саджа *sad-y-a, сало *sad-dl-o, також первісно "осад").

אלישע פרוש 16 листопада 2019
16 листопада 2019

То ви таки не завше нехтуєте слівною близістю до братських слов'янських мов :)
Приємно близитись до чехів і словаків (але не до поляків!)

16 листопада 2019

Карл-Франц Ян Йосиф,
вибір кореня в мене не визначає його спільність з іншою слов’янською мовою, а тільки те, чи даний корінь і його семантичний розвиток є питомий в руській мові. Коли той розвиток є питомий в руській мові й разом з тим є подібний в іншій слов’янській мові – чи то в чеській, чи то в лядській, або й вятській, або якій иншій – то є ми рівно. Коли який корінь та розвій його товку буде тий же в вятській, а не буде в иншій слов’янській, але в ужитку загальнім чинного стандарту буде слово явно спосуджене, напр., із лядської, то я волю тий корінь спільний з вятською, а не лядський ино бо є різний від вятської. А вже, я снажу глясти по щонайвиразніших засобіх (питомих!), що личать руську й від вятської, й від лядської, та не може бути без жадного спільного кореня з вятською (яко не може бути й без жадного спільного кореня з лядською, чи їншою слов’янською).

17 листопада 2019

Розумію, погоджусь з вами увесь собою, лишень брав би слова "питомі" схожі до російської дуууже обережно, щоб не нахапати болгарських слів, які популяризували болгарські книжники по всій Русі, але які руськими могли до того і не бути. Не всі слова, які кодифікує Словник Срезневського (чи инші словники давньоруської мови), є словами (давньо)українськими, деякі є плодом церковно-болгарщини на руському ґрунті (субстраті). Вартувало би порівнювати ті слова з словами (давньо)болгарської і (давньо)македонської. Якщо якесь слово є у південних слов'ян, а ще в давній книжній руській мові, але немає того слова у жодних західних слов'ян, треба як слід подумати, чи не від південних слов'ян те слово і занесли в Русь.

17 листопада 2019

Підтримую думку Цісаря !

17 листопада 2019

Спасибі, Ярославе.
До речі, "сядро́" мені подобається, може його популяризація дозволить надалі творити новотвори з початковим "ся" (чому я був би вельми радий).

18 листопада 2019

Карл-Франц Ян Йосиф,
вѣм и сам чьто нє всѣ слова ѡдтъі сѫть пъітоми русьскі. Втѡм, нє лихновал бъім зъ тъім, нє то слѡв, из іакъіх бъісмо могли користати, станє мала гърсть. Сѫть слова чи твари слѡв іавно нєрусьски – ті знаіємо головно по іих звѫчствѣ (влада, глава, міць, вельми, сущий, смисл, пре-, праща, нецьки, обіцяти, ...). А тако по розвою тълку: коли тълк похѡднъи нє ринє мъісливо из тълку въіхѡдного (и чєрєз тълкъі промеджні), то слово зъ такъім тълкъм бѫдє вѣрно чуджє (так, засада "principle, ground"). Тълк жє "gypsum" ѡд *sENd- "сѣсти" є в мълви русьскѡи мъіслив и знан по іинъіх словах зъ такъім розвоіьм: сало, саджа; сим и сѧдро можємо чьсти за своіє, питомє.

18 листопада 2019

Не впевнений, що зрозумів усе, що ви написали :), але за "питомість" слова "сядро" даю +, мені це слово до вподоби.

27 травня 2020

Вподобайка - кляк.

27 травня 2020

Підпираю !

більч
0
Vadik Veselovsky 1 листопада 2019
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями