То ви таки не завше нехтуєте слівною близістю до братських слов'янських мов :)
Приємно близитись до чехів і словаків (але не до поляків!)

Карл-Франц Ян Йосиф,
вибір кореня в мене не визначає його спільність з іншою слов’янською мовою, а тільки те, чи даний корінь і його семантичний розвиток є питомий в руській мові. Коли той розвиток є питомий в руській мові й разом з тим є подібний в іншій слов’янській мові – чи то в чеській, чи то в лядській, або й вятській, або якій иншій – то є ми рівно. Коли який корінь та розвій його товку буде тий же в вятській, а не буде в иншій слов’янській, але в ужитку загальнім чинного стандарту буде слово явно спосуджене, напр., із лядської, то я волю тий корінь спільний з вятською, а не лядський ино бо є різний від вятської. А вже, я снажу глясти по щонайвиразніших засобіх (питомих!), що личать руську й від вятської, й від лядської, та не може бути без жадного спільного кореня з вятською (яко не може бути й без жадного спільного кореня з лядською, чи їншою слов’янською).

Розумію, погоджусь з вами увесь собою, лишень брав би слова "питомі" схожі до російської дуууже обережно, щоб не нахапати болгарських слів, які популяризували болгарські книжники по всій Русі, але які руськими могли до того і не бути. Не всі слова, які кодифікує Словник Срезневського (чи инші словники давньоруської мови), є словами (давньо)українськими, деякі є плодом церковно-болгарщини на руському ґрунті (субстраті). Вартувало би порівнювати ті слова з словами (давньо)болгарської і (давньо)македонської. Якщо якесь слово є у південних слов'ян, а ще в давній книжній руській мові, але немає того слова у жодних західних слов'ян, треба як слід подумати, чи не від південних слов'ян те слово і занесли в Русь.

Підтримую думку Цісаря !

Спасибі, Ярославе.
До речі, "сядро́" мені подобається, може його популяризація дозволить надалі творити новотвори з початковим "ся" (чому я був би вельми радий).

Карл-Франц Ян Йосиф,
вѣм и сам чьто нє всѣ слова ѡдтъі сѫть пъітоми русьскі. Втѡм, нє лихновал бъім зъ тъім, нє то слѡв, из іакъіх бъісмо могли користати, станє мала гърсть. Сѫть слова чи твари слѡв іавно нєрусьски – ті знаіємо головно по іих звѫчствѣ (влада, глава, міць, вельми, сущий, смисл, пре-, праща, нецьки, обіцяти, ...). А тако по розвою тълку: коли тълк похѡднъи нє ринє мъісливо из тълку въіхѡдного (и чєрєз тълкъі промеджні), то слово зъ такъім тълкъм бѫдє вѣрно чуджє (так, засада "principle, ground"). Тълк жє "gypsum" ѡд *sENd- "сѣсти" є в мълви русьскѡи мъіслив и знан по іинъіх словах зъ такъім розвоіьм: сало, саджа; сим и сѧдро можємо чьсти за своіє, питомє.

Не впевнений, що зрозумів усе, що ви написали :), але за "питомість" слова "сядро" даю +, мені це слово до вподоби.

Вподобайка - кляк.

Підпираю !

—

Зовсім не розумію замислу, чесно кажучи