фр. canule «т.с.» < пізн. лат. cannula, canula «трубчастий хирурзький інструмент» < лат. cannula «очерет; невелика річ у тварі очерету чи трубки» < canna «тростина; очерет; річ з очерету чи тростини, або що має твар очерету» (+ -ula (ж. твар -ulus (менш. підчеп))) < гр. κᾰ́ννᾰ «очерет» < окад. 𒂵𒉡𒌑𒌝 «очерет; тростина»
