LIŻNYK — zagalom vidoma nazva dlä domotkannoï kovdry z vovny.
Odnak zrozumilo, ṡċo take zastosuvannia slova na siogodniṡnij deń velmy obmeżene. Zreṡtoju, takyj riznovyd kovdry poṡyrenyj lyṡe v Karpatśkomu / ṡċonajdali Pidkarpatśkomu kraji, tomu i v davnynu ce slovo też bulo suto z miscevoji govirky: navriad ċy jogo znaly, skażimo, na Slobożanṡċyni 150 rokiv tomu....
Tomu możemo vvażaty LIŻNYK slovom, ṡċo maje dovoli obmeżene vykorystannia v ċasi ta terenah. A tomu możemo nadaty jomu suċasnogo znaċennia «kylymka» dlä pohodiv ċy gimnastyċnyh vprav ;)
Pohodyṫ LIŻNYK, oċevydno, vid LEŻATY, ċy naviṫ LIŻKO. Nu, turystyċnyj kylymok — ce też svogo rodu «liżko dlä pohodiv, mandrivok», tak ṡċo tiama zagalna zberigajetsia. Vodnoċas zavdiaky LIŻNYKU unykajemo ċużynśkyh zapozyċeń, naviṫ na rivni «kylymu» ;))
pane S. Velichko!
nu oś jak Vam davaty vidpoviḋ ċy vesty dískusiju, jakṡċo Vy ne ċytajete obġruntuvań do podanoï (mnoju v ciomu vypadku) proponovy...? :((
Олександр Дудар, виглядає на те, що невдовзі нам всім доведеться скласти загально узгодженні правила, котрі чітко пояснюватимуть, які слова можна вважати українськими, а які ні. От якими переконаннями Ти керуєшся, коли "килим" називаєш українським словом?
що "килим", що "ковер" тлумачні словники подають як започинені з тюркської чи таких. Практично в усіх мов світу 70-80 відсотків слів є запозиченими з інших мов: суспільні групи з початку утворення "мови" переважно не були відособленими. Так удосконалювалося суспільство - в усьому :)
Аби не від москалів :)
Це також стосується запозичень з инших мов ЧЕРЕЗ москалів.
(Включно навіть з сучасними запозиченнями з анґлійської.
Всі вони проходять через російську.
Порівняйте з тими формами, в яких анґлійські слова запозичені до канадської української, де контакт між анґломовними канадцями та українцями відбувається вже досить давно без будь-якого посередництва москалів).
Олександр Дудар, варто лише поступово перейти на Харківський правопис і все стане на свої місця. Тільки тоді суржики, ватники і "ускагаварящіє укрАінци" ошаленіють :D
Василь Зима, звісно, заперечити докін (факт) запозичень з инших мов неможливо. Але як показує чизна (практика), ми досі не користуємося навіть всім збором українських слів-відповідників до запозичених. Йде мова про звичайні синоніми.
упевнений - цей диспут варто перенести у відповідне для цього місце з великим колом цікавих опонентів. Я не є філологом, чи доконаним знавцем у цій царині. А спостерігачів за вашими дописами тут замало :(
Каремат — надувний килимок (коврик), часто - туристичний. Термін означає певне призначення килимка.
Слухачів запрошуємо взяти каремати чи щось інше, щоб сісти на нього.
Перекладаємо слово каремат
LIŻNYK — zagalom vidoma nazva dlä domotkannoï kovdry z vovny.
Odnak zrozumilo, ṡċo take zastosuvannia slova na siogodniṡnij deń velmy obmeżene. Zreṡtoju, takyj riznovyd kovdry poṡyrenyj lyṡe v Karpatśkomu / ṡċonajdali Pidkarpatśkomu kraji, tomu i v davnynu ce slovo też bulo suto z miscevoji govirky: navriad ċy jogo znaly, skażimo, na Slobożanṡċyni 150 rokiv tomu....
Tomu możemo vvażaty LIŻNYK slovom, ṡċo maje dovoli obmeżene vykorystannia v ċasi ta terenah. A tomu możemo nadaty jomu suċasnogo znaċennia «kylymka» dlä pohodiv ċy gimnastyċnyh vprav ;)
Pohodyṫ LIŻNYK, oċevydno, vid LEŻATY, ċy naviṫ LIŻKO. Nu, turystyċnyj kylymok — ce też svogo rodu «liżko dlä pohodiv, mandrivok», tak ṡċo tiama zagalna zberigajetsia. Vodnoċas zavdiaky LIŻNYKU unykajemo ċużynśkyh zapozyċeń, naviṫ na rivni «kylymu» ;))
Не заперечую проти написання різними абетками, чи двійковим кодом. Проте, тут зазначаємо кирилицею
Василь Зима,
pane Vasylü, nema takogo v Pravylah:
актива́ція (програми)
Nu i dodavaty nove pravylo proty UkrLatynky — też vże ne duże godytsia, bo ż nyzka statej ta dopysiv podana same latynkovym pyśmom.
Zreṡtoju, SLOVOTVIR — ce experímentalna platforma, majdanċyk dlä vyprob ta poṡukiv.
Oś i vyprobujemo ta ṡukajemo... ;)))
Препрошую, але "лі́жник" це не "kovdra", це укрива́ло, або покривало на ліжку: r2u.org.ua: ліжник
pane S. Velichko!
nu oś jak Vam davaty vidpoviḋ ċy vesty dískusiju, jakṡċo Vy ne ċytajete obġruntuvań do podanoï (mnoju v ciomu vypadku) proponovy...? :((
Каремати використовують найчастіше для подорожей, тому мій переклад саме такий.
отже, ті, що на ньому роблять гімнастику відмовляться його так називати :)
"туризм" та "килим" дуже українські слова.
“Килим” можна вважати українським словом.
Олександр Дудар, виглядає на те, що невдовзі нам всім доведеться скласти загально узгодженні правила, котрі чітко пояснюватимуть, які слова можна вважати українськими, а які ні. От якими переконаннями Ти керуєшся, коли "килим" називаєш українським словом?
що "килим", що "ковер" тлумачні словники подають як започинені з тюркської чи таких. Практично в усіх мов світу 70-80 відсотків слів є запозиченими з інших мов: суспільні групи з початку утворення "мови" переважно не були відособленими. Так удосконалювалося суспільство - в усьому :)
Аби не від москалів :)
Це також стосується запозичень з инших мов ЧЕРЕЗ москалів.
(Включно навіть з сучасними запозиченнями з анґлійської.
Всі вони проходять через російську.
Порівняйте з тими формами, в яких анґлійські слова запозичені до канадської української, де контакт між анґломовними канадцями та українцями відбувається вже досить давно без будь-якого посередництва москалів).
Олександр Дудар, варто лише поступово перейти на Харківський правопис і все стане на свої місця. Тільки тоді суржики, ватники і "ускагаварящіє укрАінци" ошаленіють :D
Василь Зима, звісно, заперечити докін (факт) запозичень з инших мов неможливо. Але як показує чизна (практика), ми досі не користуємося навіть всім збором українських слів-відповідників до запозичених. Йде мова про звичайні синоніми.
упевнений - цей диспут варто перенести у відповідне для цього місце з великим колом цікавих опонентів. Я не є філологом, чи доконаним знавцем у цій царині. А спостерігачів за вашими дописами тут замало :(
"Мандрівний" і "типіх" (Юж.Слов'янське, так як "килим"-запозичення з к.татарської.
Правильно ‹каримат› 😉
від "karrimat"; вживається (та вже дуже давно) обидві форми: каримат, каремат
:) oś dlä togo j isnuje Slovotvir.org.ua, aby nepryrodni dlä naṡoji Movy ċużyzmy zaminiuvaty na pytomo naṡi vidpovidnyky!
A ċużyzmy — vony nam ċużi, tomu pyṡemo/vymovläjemo jih sobi «jak läże» ;)