Кофеїн — ксантиновий алкалоїд, знаходиться у листі бобів кавового дерева, чаю, мате, ягодах гуарани, а також у невеликих кількостях у какао та горіхах кола. Стимулятор центральної нервової системи, компонент тонізуючих напоїв та полегшуючих дихання лікарських засобів.
Приклад вживання
Внаслідок вмісту кофеїну чай має і тонізуючі властивості.
А яка схема якщо вона вже давно готова? Кофеїн від слова кофе, а каваїн від слова кава, оскільки в українській мові слова кофе немає отже правильно має бути каваїн
Заперечу.
Що слова немає у СГ свідчить саме про те, що люд проситй відав саме слово "кава" — якби їм було рідніше слово "кофе", то словник Грінченка це би свідчив, бо показує він живу розмовну мову українців.
Існування слів "кофе" у класиків цілком може бути наслідком того, що вони читали книги російською мовою (навіть Шевченко писав російською мовою, як ви знаєте, свої листи; його ж Огієнко критикував за те, що в пізні роки він набрався різних росіянізмів та церковнослов'янщини, якої на ранній порі не було).
Те, що людям у селах могло бути знайоме слово "кава", але не "кофе" цілком в'яжиться з тим, що гніт під Цісарщиною був не такий всеохопний і жорстокий, як у Царській Росії. Навіть кріпацтво у Російській Імперії пробуло довше.
Насамкінець підперу свої доводи тим, що українцям (принаймні з Київщини) завсіди був чужий гук "ф", вони не могли його вимовити, що свідчить силенна сила джерел.
І зараз по селах вимовляють цей звук слабко, насильно.
Тому казати, що "кофе" рідніше киянам за "каву", пробачте, я не прийму — чужі там звуки.
Ви помиляєтесь. Це питво було дуже дороге, тож прості українці в обох частинах України не знали ні його ні його назвища, а як подавали його панам, то називали його так, як од панів і чули. Тому не може буть такого, щоб селяни називали це питво по-своєму, а пани по-своєму. А коли хто вибивався в люди та й собі могли поласувать тією рідиною, то називали її так, як уже було заведено в їхній частині України.
Що ж до вимови, то букву "ф" більшість українців століття, здається, з 17-го, вимовляла як гукосполуку "хв". То й тепер кажуть "кохве". Спитайте в будь-кого у Київщині чи Черкащині чи там Полтавщині.
Марне питати. Я все ще не прийму, що слово це було рідне українцям, бо тоді найавторитетніший у свій час Словник Грінченка мав би це слово "свідчити" (чого немає), тому все инше є лиш теорії.
Але про "кохве", то Ваша чиста правда.
Почитайте, будете мати час, критику Огієнка про Кобзаря, де він ретельно (не завжди слушно) показує як мова Тараса Шевченка ставала зросійщуватися ближче до кінця життя поета.
На жаль, заперечувати марно, що вся інтелігенція говорила російською, і письменники не були цьому впливові чужі.
А каву, якщо ти маєш справу з Віднем, навряд чи будеш звати "кофе" - так у Відні й загалом на заході ніхто не зрозуміє. Маю підзір, що Кульчинський вживав саме "кава" аби його на заході розуміли.
Щоб скласти собі якнайповнішу думку про розвиток української мови, я вживаю багатьох джерел. Де вони суперечать одне одному, чуття мені однаково часто підказує, що й до чого.
Що ж до Кульчицького, він казав на кофій кава тому, що так казали поляки. Ніякої иншої причини не було. А в Відні на кофій кажуть Kaffee.
Ці порівняння анічогісінько не доводять щодо того, яке саме слово більше годиться в українській мові. Кожна мова розвивається по-своєму, і слова з чужих мов теж приходять до їх своїми дорогами. Я Вам докладно оповів, як потрапили й розповсюдились в українській мові "кофій" і "кава". Треба, як на мене, зважать на те, що "кави" й досі не хочуть уживать люди в більшій частині України, що розмовляють живою народною мовою.
Це хибна думка. Звідки ж тоді взялась узорова мова, як не з живої народної? Про це вчать у школі, коли доходять до творів Котляревського й Шевченкових.
А така схема, що всі алкалоїди в хемічній термінології (кофеїн, морфін, хелідонін, терамін, атропін тощо) треба перекладати за одним зразком, а не просто як собі на думку спало. Бо це наукове назовництво (термінологія) а воно має бути струнке. Ви маєте готову схему термінотворення для всіх алкалоїдів? Напишіть її будь ласка
Ви от пишите я так бачу хемічна, тоді коли є слово хімія, а не хемія.... Я взагалі не бачу ніяких проблем з перекладом назв алкалоїдів, зразок вже є, не потрібно вигадувати нічого нового, ви самі усе написали за зразком, різниця лише у тому, що сам алкалоїд кофеїн так зветься бо міститься у каві(кофе), якщо є бажання можете погортати історичні дані, хто й коли і чому так назвав, чи схема по вашому це тоді коли в усіх мовах один й той самий алкалоїд звучить однаково ?Ну якщо так то зусилля вигадати якусь нову схему марні, ви увесь світ не примусите розмовляти українською але ж ті самі хімічні елементи у різних мовах звучать по своєму, хоча є ще така річ як латинь, ніхто вам не забороняє латинню казати кофеїн якщо це справді так, а українською казати каваїн
Є і слово "Хемія", а не "хімія". І я говорив про єдиний спосіб перекладу хемічних термінів на українську мову. Звідки ви взяли, що коли є "кава", то і алкадоїд має бути "каваїн"? Це зовсім не обо'язково. І як тоді перекласти инші алкалоїди? Теж брати корінь слова? Термінологія так просто не твориться
Що не обов’язково те згоден але от щодо перекладу інших алкалоїдів не згоден, бо за таким самим принципом можна сказати, що перекладати інші алкалоїди зовсім не обов’язково, зрештою стосовно кореню слова то чим по вашому ці всі назви які ви навели відрізняються як не коренем слова ? Отже якщо відрізняються назви саме завдяки кореню слова то й немає нічого страшного якщо перекладати інші алкалоїди змінюючи корінь слова, це логічно...Взагалі не бачу сенсу у існуванні цього сайту якщо створювати такі штучні проблеми адже можна так само сказати про будь-яке слово іноземного походження, що вони так просто не творяться й потрібно вигадати якусь схему але факт у тому що будь-які подібні вигадки є свідченням штучного походження адже схемою має бути сама мова, а не вигадані правила мови, втім без правил не обійтися якщо ми воліємо мати якийсь унормований стандарт, тому правила обов’язково потрібні але правила не ті які є перешкодою для словотвору, а навпаки. Головна думка має бути та, що переклад має бути адекватним, бо тут багато саме не адеквату, що ж стосується каваїну то тут неадеквату немає, тут є здорове бажання мати власну мову й не біда якщо назви інших алкалоїдів змінено не буде
енергія
r2u.org.ua: снага
Тут треба розробляти загальну схему самобутньої хемічної термінології. Висмикувати окремі слова - це не дуже послідовно
А яка схема якщо вона вже давно готова? Кофеїн від слова кофе, а каваїн від слова кава, оскільки в українській мові слова кофе немає отже правильно має бути каваїн
Є українське слово кофе (
sum.in.ua: kofe), і є кофій (
sum.in.ua: kofij). "Кава" прийшла з Галичини, а там вона з Польщі.
Вам не соромно посилатися на більшовицький словник, укладений україноненависником?
У Словарі Грінченка немає ніяких "кофій":
http://hrinchenko.com/takogo-slova-net.html#show_point
Але є кава:
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/21757-kava.html#show_point
Анітрохи не соромно. Грінченко збирав слова з усіх українських земель, тож з його словника не завжди добереш, як широко вживане було якесь слово. Назвище цього питва "кофій" потрапило до підмосковської України через московську мову, а там воно з нідерландської. Друге назвище "кава" прийшло до підавстрійської України од поляків. Ось Вам приклади зо словом "кофій" у класиків:
- "Дівчина щоранок варила панений кофій і подавала. Одного ранку пані їй каже: «Любко! Щось кофій поганий. Якийсь у нього смак чудний»." (Марко Вовчок. "Дівчина-отруйниця", https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Lit/V/VovchokM/Prose/OtryvkiPisemIzParizha/15.html);
- "Після кофію я зовсім прийшла до помки й почала прохати маму, щоб зоставила Марту при мені" (Панас Мирний "Пригода з «Кобзарем»", https://books.google.com/books?id=XHlKDwAAQBAJ&pg=PT17&lpg=PT17&dq=панас мирний кофій&source=bl&ots=746skm8xMl&sig=ACfU3U2HmpamI0JFq1YlsqGNL2BjRQaHRg&hl=nl&sa=X&ved=2ahUKEwj92s6Ik-XoAhWD-qQKHeazAD0Q6AEwBnoECAgQAQ#v=onepage&q=панас мирний кофій&f=false);
- "Килино! Встав у піч кофій та пошли в льох зібрати до кофію з глечиків вершечки" (Іван Нечуй-Левицький, "Старосвітські батюшки та матушки", http://ukrlit.org/nechui_levytskyi_ivan_semenovych/starosvitski_batiushky_ta_matushky/108).
І ті люди в більшій частині України, що розмовляють не офіційною книжковою мовою, а живою народною, охочіше вживають московського "кофе", ніж галицької "кави". Це свідчить про те, що це західноукраїнське слово так зрештою й не прищепилось у більшій частині України.
Заперечу.
Що слова немає у СГ свідчить саме про те, що люд проситй відав саме слово "кава" — якби їм було рідніше слово "кофе", то словник Грінченка це би свідчив, бо показує він живу розмовну мову українців.
Існування слів "кофе" у класиків цілком може бути наслідком того, що вони читали книги російською мовою (навіть Шевченко писав російською мовою, як ви знаєте, свої листи; його ж Огієнко критикував за те, що в пізні роки він набрався різних росіянізмів та церковнослов'янщини, якої на ранній порі не було).
Те, що людям у селах могло бути знайоме слово "кава", але не "кофе" цілком в'яжиться з тим, що гніт під Цісарщиною був не такий всеохопний і жорстокий, як у Царській Росії. Навіть кріпацтво у Російській Імперії пробуло довше.
Насамкінець підперу свої доводи тим, що українцям (принаймні з Київщини) завсіди був чужий гук "ф", вони не могли його вимовити, що свідчить силенна сила джерел.
І зараз по селах вимовляють цей звук слабко, насильно.
Тому казати, що "кофе" рідніше киянам за "каву", пробачте, я не прийму — чужі там звуки.
Ви помиляєтесь. Це питво було дуже дороге, тож прості українці в обох частинах України не знали ні його ні його назвища, а як подавали його панам, то називали його так, як од панів і чули. Тому не може буть такого, щоб селяни називали це питво по-своєму, а пани по-своєму. А коли хто вибивався в люди та й собі могли поласувать тією рідиною, то називали її так, як уже було заведено в їхній частині України.
Що ж до вимови, то букву "ф" більшість українців століття, здається, з 17-го, вимовляла як гукосполуку "хв". То й тепер кажуть "кохве". Спитайте в будь-кого у Київщині чи Черкащині чи там Полтавщині.
Марне питати. Я все ще не прийму, що слово це було рідне українцям, бо тоді найавторитетніший у свій час Словник Грінченка мав би це слово "свідчити" (чого немає), тому все инше є лиш теорії.
Але про "кохве", то Ваша чиста правда.
І не варто гадати, що українці вже геть чисто не мали нічого до кави:
uk.wikipedia.org: Кульчицький Юрій-Франц
;)
Та годі вже. Я ж пак навів Вам приклади з творів трьох велетнів українського письменства. А Грінченко теж не міг усього охопить.
То оці відомості про Кульчицького тільки засвідчують мої слова.
Почитайте, будете мати час, критику Огієнка про Кобзаря, де він ретельно (не завжди слушно) показує як мова Тараса Шевченка ставала зросійщуватися ближче до кінця життя поета.
На жаль, заперечувати марно, що вся інтелігенція говорила російською, і письменники не були цьому впливові чужі.
А каву, якщо ти маєш справу з Віднем, навряд чи будеш звати "кофе" - так у Відні й загалом на заході ніхто не зрозуміє. Маю підзір, що Кульчинський вживав саме "кава" аби його на заході розуміли.
Щоб скласти собі якнайповнішу думку про розвиток української мови, я вживаю багатьох джерел. Де вони суперечать одне одному, чуття мені однаково часто підказує, що й до чого.
Що ж до Кульчицького, він казав на кофій кава тому, що так казали поляки. Ніякої иншої причини не було. А в Відні на кофій кажуть Kaffee.
Чеською — Káva
Словацькою — Káva
Сербо-хорватською — Kava
Словенською — Kava
Не лише поляки.
Ці порівняння анічогісінько не доводять щодо того, яке саме слово більше годиться в українській мові. Кожна мова розвивається по-своєму, і слова з чужих мов теж приходять до їх своїми дорогами. Я Вам докладно оповів, як потрапили й розповсюдились в українській мові "кофій" і "кава". Треба, як на мене, зважать на те, що "кави" й досі не хочуть уживать люди в більшій частині України, що розмовляють живою народною мовою.
"Жива народна мова"
Я цей фразеологізм сприймаю як синонім до "суржик".
Це хибна думка. Звідки ж тоді взялась узорова мова, як не з живої народної? Про це вчать у школі, коли доходять до творів Котляревського й Шевченкових.
Прочитайте Огієнковий аналіз культурної діяльности Шевченка, від початку, і аж до останніх праць його.
До чого тут Шевченко?
А така схема, що всі алкалоїди в хемічній термінології (кофеїн, морфін, хелідонін, терамін, атропін тощо) треба перекладати за одним зразком, а не просто як собі на думку спало. Бо це наукове назовництво (термінологія) а воно має бути струнке. Ви маєте готову схему термінотворення для всіх алкалоїдів? Напишіть її будь ласка
Ви от пишите я так бачу хемічна, тоді коли є слово хімія, а не хемія.... Я взагалі не бачу ніяких проблем з перекладом назв алкалоїдів, зразок вже є, не потрібно вигадувати нічого нового, ви самі усе написали за зразком, різниця лише у тому, що сам алкалоїд кофеїн так зветься бо міститься у каві(кофе), якщо є бажання можете погортати історичні дані, хто й коли і чому так назвав, чи схема по вашому це тоді коли в усіх мовах один й той самий алкалоїд звучить однаково ?Ну якщо так то зусилля вигадати якусь нову схему марні, ви увесь світ не примусите розмовляти українською але ж ті самі хімічні елементи у різних мовах звучать по своєму, хоча є ще така річ як латинь, ніхто вам не забороняє латинню казати кофеїн якщо це справді так, а українською казати каваїн
Є і слово "Хемія", а не "хімія". І я говорив про єдиний спосіб перекладу хемічних термінів на українську мову. Звідки ви взяли, що коли є "кава", то і алкадоїд має бути "каваїн"? Це зовсім не обо'язково. І як тоді перекласти инші алкалоїди? Теж брати корінь слова? Термінологія так просто не твориться
Що не обов’язково те згоден але от щодо перекладу інших алкалоїдів не згоден, бо за таким самим принципом можна сказати, що перекладати інші алкалоїди зовсім не обов’язково, зрештою стосовно кореню слова то чим по вашому ці всі назви які ви навели відрізняються як не коренем слова ? Отже якщо відрізняються назви саме завдяки кореню слова то й немає нічого страшного якщо перекладати інші алкалоїди змінюючи корінь слова, це логічно...Взагалі не бачу сенсу у існуванні цього сайту якщо створювати такі штучні проблеми адже можна так само сказати про будь-яке слово іноземного походження, що вони так просто не творяться й потрібно вигадати якусь схему але факт у тому що будь-які подібні вигадки є свідченням штучного походження адже схемою має бути сама мова, а не вигадані правила мови, втім без правил не обійтися якщо ми воліємо мати якийсь унормований стандарт, тому правила обов’язково потрібні але правила не ті які є перешкодою для словотвору, а навпаки. Головна думка має бути та, що переклад має бути адекватним, бо тут багато саме не адеквату, що ж стосується каваїну то тут неадеквату немає, тут є здорове бажання мати власну мову й не біда якщо назви інших алкалоїдів змінено не буде
Кофеїн -- запозичене слово. І просто змінити першу його частину на Каву це -- спотворення.
Пане Tadeusz Borzyński, слово ХЕМІЯ не є суто правильним зразком, як Ви гадаєте. Не все в класичному правописі ідеально.
Покруч