Колона — архітектурно оброблена вертикальна опора, як правило, кругла в перерізі.

У класичних архітектурних ордерах головна частина колони — фуст — тоншає догори, іноді при цьому роблено криволінійні обриси або ентазис («припухлість»), та оброблювано вертикальними канелюрами (рівчачками).

фр. colonne, лат. columna — «стовп»

Німецька: Säule
Угорська: oszlop
Хорватська: stup
Словенська: steber
Грецька: κίονας
Македонська: столб
Фінська: pylväs
Узбецька: ustun

• мистецтво
• освіта і наука
• архітектура і будівництво

• архітектор
• архітектура
• архітектура (будівництво)
• архітектура (стиль)
• жердина (стовбур дерева)
• підвіконник
• настільна гра
• купол
• рама, рамка
• шпиль
• постамент
• бляха (матеріал)