Значення слова

Копінґ — копінг (від англ. coping — справлятися) — у психології це те, що робить людина, щоб впоратися (англ. to cope with) зі стресом.

Приклад вживання

У психології копінг можна розуміти як розширення (збільшення) свідомого зусилля задля вирішення особистих та міжособистих проблем і намагання опанувати, мінімізувати або переносити стрес або конфлікт.

Походження

англ. coping — справляння, англ. to cope — справлятися

Варіанти написання
копінг
Слово додав

Перекладаємо слово копінґ

долання
4

переклад слова, можна ще подолання

Lodyk Vovchak 19 серпня 2018
20 вересня

+

впорання
2
Віталій Крутько 19 серпня 2018
по́рання
2

Як гадаєте, може піти?
What was your method of coping with the trauma? — Який був твій спосіб порання з травмою?
How are you coping with this situation? — Як ти пораєш ся з цією ситуацією?

Anton Bliznyuk 20 вересня
20 вересня

"Треба впоратися з..." to cope with Але як назва до явища — неоднозначне.

21 вересня

<порання з, пораєш ся з>

porati cyto/coho, ne zu cimy/cuimy.

21 вересня

СУМ-11: поратися — 2) коло кого — чого, рідше біля кого — чого, рідко з ким — чим, також без додатка.

У моїх прикладах не було "порати", було "порати ся" та "порання". Я не кажу шо "порати" + [кого/що] є зле. Над тим треба подумати.

21 вересня

<Я не кажу>

A ya caziõ e lépxe za "porati sea zu cuimy/cimy".

21 вересня

1.
Za slôunikui¹ usé znacyeinïa déyeslova ‹porati› mogeity bouti zvedeno do ròdova znacyeinïa "ciniti cyto/ceomou/coho/comou lépxe".
Eaghelscê ge ‹to cope (with)› znacity "ciniti lépxe sobé, boriõtyi/bòrôuxi ci dolaiõtyi/dolauxi cyto/coho" abo "iti/stati zu cimy/cuimy u lad/ladé". Siacoho znaca'smi ya za slovomy ‹porati‹ u rousscé ne rél. Teagui ‹porati xatõ/dœum/xòrômõ›, ‹~ zemyõ, pole, ròlyõ, nivõ, greadcui›, ‹~ ditea, xuorõ leudinõ›, ‹~ peicy, vòlôcno, gito, vœuz tc. (s.r., bõdy yacõ récy)› — usé caziõty na znac "ciniti comou/ceomou lépxe", "laditi cyto/coho", i ne znacity "ilygiti/legxiti sobé".

2.
SIRM ne daieity gédnui pèunui gadcui prô istoslœu déyeslova ‹parati›.
Online Etymology Dictionary eaghelscui poyasniaieity eaghelscê déyeslovo ‹(to) cope (with)› yaco ôd sèr.-eaghel. ‹coupen› "perti/pèreti", ôd starophranscoho ‹couper› "biti, smagati, teati, sécti", zu ròzvitcomy znacyeinïa u "bòrôti/dolati cyto/coho", ta u znacyeinïe "iti/stati zu cuimy/cimy u lad/ladé" pœd upluivomy inxyoho (zastaréla) déyeslova ‹cope› "criti, gelésti/zalésti, tocmiti, goditi, méniti/ciniti ménybõ/ménybiti, ciniti torg", zliuxi (i dede mésiuxi) té dué znacyeinïé u odin read. Nicy e iz six znacyeiny za déyeslovomy ‹porati› ne védomo.
Supœulen e, meidyu rous. ‹porati› ta eaghel. ‹cope› znac "stigti, spéti", ta rousscomou slovou xuibity, ni bui, znac "bòrôti, dolati, dõgiti".
Sèrêd gadoc istoslovou u SIRM e zueazoc zu *per- "iti, perti" (slieity na Trõbacyova, vidyi tam). E cœulko corenieû *per- zu rœuznami znacyeinïami u sloveanscax, crœumy *per-1 "iti, perti", isce: *per-2 "biti, smagati, pòrôti, loupiti; (→ arguere; litigare)", *per-3 "trymati, derjati". Statïõ Trõbacyova ou mene po rõcé ne ima to i ne ceol eimy yõ. Ta coli, use tacui, u ‹porati› e coreiny *per-1 ne zo znacomy *"iti-perti", a coreiny *per-2 "biti", to gadan rozvitoc seoho znaca u znacyeinïa slova ‹porati› *"dolati, bòrôti, dõgiti; → spéti, stigti; dati ladou" bui rél pœdporõ u célœuy nizcé inxyuix móuv. Vada seyui gadcui e oge znacyeiny *"dolati, bòrôti, dõgiti" e za slovomy *porati/parati (zu /a/ u cex., na pr.) ne védomo.

3.
U inxyax móuvax teacla slova eaghelscomou ‹(to) cope (with)› mogeity bouti délyeno na si znacui:

"stati/iti/perti pèrêd ceolomy/liçemy ceoho/ceomou/coho/comou, proti comou/ceomou" (phran., ptg., ital., ispan., roum., heür.),

"bòrôti, dolati; perti; stoyéti crépco, dõgiti" (ném., ptg., dœun., suéd., isp.),

"ciniti yasno/gotovo; tocmiti, ladnati" (ném., soum.),

"obiti/obxoditi/zaiti/zaxoditi zu cimy/cuimy (ci coho/cyto)" (nzm., ném., roum., x.-sb.),

"ciniti, laditi, tuoriti (~> spéti, stigti)" (ném.),

"réxiti, ròzplõtati, ròzveazati" (phran.).

____
¹ — ATSSOuM ta Grincênca ta Slôunikomy govorœu Polésïa; ou Gelexœuscoho, Onixykevitya, Slôunicé govorœu Boucovinui ne ima.

21 вересня

Дайте наголос, будь ласка, бо я прочитав про себе як "пора́ння" й не міг спершу второпати, до чого тут ранок. :0

21 вересня

Додав наголос.

піднесення духом
0

Треба піднестися духом. Набратися духу.

Oreksanduru 20 вересня
збирання з розумом
,
до купи
,
думками
0
Oreksanduru 20 вересня
сповнення надхненням
0
Oreksanduru 20 вересня
21 вересня

Prosiõ dati priclad.

21 вересня

Перед тим, щоб це зробити, мені треба було сповнитися/набратися надхнення.

21 вересня

Надхнення, підхнення.

душевне вкріплення
0
Oreksanduru 20 вересня
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
20 вересня

Цікаво, чому не "коупинг/ковпринг"? Мабуть, з московської зичено.

20 вересня

Просто хтось полінувався перекласти в іноземній книзі.

Поділитись з друзями