"Треба впоратися з..." to cope with Але як назва до явища — неоднозначне.

<порання з, пораєш ся з>

porati cyto/coho, ne zu cimy/cuimy.

1.
Za slôunikui¹ usé znacyeinïa déyeslova ‹porati› mogeity bouti zvedeno do ròdova znacyeinïa "ciniti cyto/ceomou/coho/comou lépxe".
Eaghelscê ge ‹to cope (with)› znacity "ciniti lépxe sobé, boriõtyi/bòrôuxi ci dolaiõtyi/dolauxi cyto/coho" abo "iti/stati zu cimy/cuimy u lad/ladé". Siacoho znaca'smi ya za slovomy ‹porati‹ u rousscé ne rél. Teagui ‹porati xatõ/dœum/xòrômõ›, ‹~ zemyõ, pole, ròlyõ, nivõ, greadcui›, ‹~ ditea, xuorõ leudinõ›, ‹~ peicy, vòlôcno, gito, vœuz tc. (s.r., bõdy yacõ récy)› — usé caziõty na znac "ciniti comou/ceomou lépxe", "laditi cyto/coho", i ne znacity "ilygiti/legxiti sobé".

2.
SIRM ne daieity gédnui pèunui gadcui prô istoslœu déyeslova ‹parati›.
Online Etymology Dictionary eaghelscui poyasniaieity eaghelscê déyeslovo ‹(to) cope (with)› yaco ôd sèr.-eaghel. ‹coupen› "perti/pèreti", ôd starophranscoho ‹couper› "biti, smagati, teati, sécti", zu ròzvitcomy znacyeinïa u "bòrôti/dolati cyto/coho", ta u znacyeinïe "iti/stati zu cuimy/cimy u lad/ladé" pœd upluivomy inxyoho (zastaréla) déyeslova ‹cope› "criti, gelésti/zalésti, tocmiti, goditi, méniti/ciniti ménybõ/ménybiti, ciniti torg", zliuxi (i dede mésiuxi) té dué znacyeinïé u odin read. Nicy e iz six znacyeiny za déyeslovomy ‹porati› ne védomo.
Supœulen e, meidyu rous. ‹porati› ta eaghel. ‹cope› znac "stigti, spéti", ta rousscomou slovou xuibity, ni bui, znac "bòrôti, dolati, dõgiti".
Sèrêd gadoc istoslovou u SIRM e zueazoc zu *per- "iti, perti" (slieity na Trõbacyova, vidyi tam). E cœulko corenieû *per- zu rœuznami znacyeinïami u sloveanscax, crœumy *per-1 "iti, perti", isce: *per-2 "biti, smagati, pòrôti, loupiti; (→ arguere; litigare)", *per-3 "trymati, derjati". Statïõ Trõbacyova ou mene po rõcé ne ima to i ne ceol eimy yõ. Ta coli, use tacui, u ‹porati› e coreiny *per-1 ne zo znacomy *"iti-perti", a coreiny *per-2 "biti", to gadan rozvitoc seoho znaca u znacyeinïa slova ‹porati› *"dolati, bòrôti, dõgiti; → spéti, stigti; dati ladou" bui rél pœdporõ u célœuy nizcé inxyuix móuv. Vada seyui gadcui e oge znacyeiny *"dolati, bòrôti, dõgiti" e za slovomy *porati/parati (zu /a/ u cex., na pr.) ne védomo.

3.
U inxyax móuvax teacla slova eaghelscomou ‹(to) cope (with)› mogeity bouti délyeno na si znacui:

"stati/iti/perti pèrêd ceolomy/liçemy ceoho/ceomou/coho/comou, proti comou/ceomou" (phran., ptg., ital., ispan., roum., heür.),

"bòrôti, dolati; perti; stoyéti crépco, dõgiti" (ném., ptg., dœun., suéd., isp.),

"ciniti yasno/gotovo; tocmiti, ladnati" (ném., soum.),

"obiti/obxoditi/zaiti/zaxoditi zu cimy/cuimy (ci coho/cyto)" (nzm., ném., roum., x.-sb.),

"ciniti, laditi, tuoriti (~> spéti, stigti)" (ném.),

"réxiti, ròzplõtati, ròzveazati" (phran.).

____
¹ — ATSSOuM ta Grincênca ta Slôunikomy govorœu Polésïa; ou Gelexœuscoho, Onixykevitya, Slôunicé govorœu Boucovinui ne ima.

Дайте наголос, будь ласка, бо я прочитав про себе як "пора́ння" й не міг спершу второпати, до чого тут ранок. :0

Prosiõ dati priclad.

Надхнення, підхнення.