Це ще з яких пір? В значенні "дуже сильно" це споконвічне наше слово, невже ні? Ні, мені таки справді цікаві ваші ремсти.
Чи ж ніколи ви не чули "пречудово", "премудрий", "прегарная", ще що? Насамкінець, слово "прекрасний".
r2u.org.ua: пре*

пре- є перенесено з вятсько-цсл. вимови *прѣ-, де вимова *ѣ і *є була та сама. Ко би то й була пряма спосуда з стсл. ( = "дрбовг.") *прѣ- в рус. мову (бо то є таки точно не питомо руський твар), то вона би на тлі руськім дала твар +прі-, нияко не пре-. Втім, так чи так, руський питомий твар є пере- – суто формально, бо семантично, себо в значенні посилення ступеня пройаву йакости пере- руська ледве чи знає – в руській на те суть инші засоби, зокрема: розто-, не-, -езн-, -іськ-, -енн-.

То Ви бажаєте вибракувати з української мови слово "прекрасний"? Але ж... Це не може бути в'ятська споруда! Його використовував Шевченко і ледь не кожен український письменник і поет, тяжко знайти такого, хто б ніразу за життя не сказав "прекрасно".

«Пре... в сочетании с прилагательными и наречиями усиливает качество. (пребагатий, предобрий, пребезмірний, пребідний, пребісовий; прегарно, превесело)»
r2u.org.ua: пре

То й що? Черпали слова зі старослов'янщини задовго до Кобзаря.

И з лядської черпали...

"пре- є перенесено з вятсько-цсл. вимови *прѣ-, де вимова *ѣ і *є була та сама."
И де Ви те "розто-" знайшли?
И може Ви мали на ввазі "ісіньк"? Чи все ж "іськ" як у слові "чутнісько". Як так, то дайте, будь ласка, ще слова, де цей суфікс є.

Первісно в іє. знак того, що нині в руській є ne(-), ni(-) не вузько "заперечення", а ширший, приблизно *"там, десь там, з иншого боку" й под. Знак заперечення виник від протиставлення: "стар : не стар" – первісно *"старий из другого боку, який стоїть проти старого", відки пак "не стар = молод". Инша путь розвоя того іє. твару була не з протиставлення, а з розуміння тої самої первісної тями "инде, там, з другого боку" яко "ще більше/далі/више від чого". Порівняно з розвоєм тями заперечення такий розвій є реліктовий, и тому має архаїчний характер. Серед слів у руській мові суть, на пр.:
nerounie "лахміття, дрантя; брудна білизна" (ЕСУМ IV, 76: нéрунє), того же корене що rouno ("руно") – знак и самого корене в слові rouno є "рвати, дерти" ("руно" <= *"рване, дерте"), тому ne в слові nerounie не може значити заперечення;
нестемéнний "справжній, істинний, істий, такий самий (ЕСУМ IV, 76-77) – знак сього твару не лежить проти знаку твару стеменний (*isto-imen- *"того ж имене, такий самий имям, истий, правий"), тому ne- тут ино підсилює тий самий знак;
nexuir "погано настроєний, у поганому настрої (ЕСУМ IV, 82: нехíрий) – від xuir (див. ЕСУМ VI, 175: хирий), яке вже є знаком близько до того, що значить nexuir – "слабий, кволий, немічний";
neceumazyn "негарний, непоказний, незграбний" (ЕСУМ IV, 83: нечумазний) – значить те саме, що ceumaz (ЕСУМ VI, 354: чумазий; з огляду на твар <нечумазний> з таким значенням <не-> гадка вятської спосуди слова чумазий в ЕСУМ може бути хибна).
У словацькій є часто чути netaký (формально рівно руському netacuy/нетакий), але значить "як раз такий таки".