Напуча́ти, напу́чувати – вказувати дорогу; давати комусь поради, настанови.
r2u.org.ua: напучувати
goroh.pp.ua: напучувати
Напучення – добрі побажання, повчальні слова, поради.
r2u.org.ua: напучення
sum.in.ua: napuchennja
Напу́тниця – наставниця.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/31226-naputnycja.html#show_point
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського)
*Навча́льник, -ка, м. Поучитель, увещеватель. Не треба мені твоїх порад, не люблю я навчальників. Крим.
Напоруди́ти – Научить, наставить (Словник Грінченка)
r2u.org.ua: напоруд*
Також див.: 
інструкція
У словнику Караванського вказане у синонімічному ряді як "безпідставно забуте". Тому як іще один варіант.
r2u.org.ua: ментор
Напоруди́ти – Научить, наставить (Словник Грінченка)
r2u.org.ua: напоруд*
Також див.: інструкція
