Значення слова

Метеорологія — наука про земну атмосферу (світлоколицю), яка вивчає її фізичні явища та процеси

Приклад вживання

АВІАЦІ́ЙНА МЕТЕОРОЛО́ГІЯ – прикладна метеорологічна дисципліна, що вивчає вплив метеорологічних умов і атмосферних явищ на авіаційну техніку та польоти, розробляє методики прогнозування погоди на трасах польотів та на аеродромах.

Приклади в інших мовах

Вікіпедія

Варіанти написання
μετέωρον
Слово додав

Перекладаємо слово метеорологія

погодознавство
2
погóдовідь
2
uzougoslôuya
1

uzougoslôuya = μετεωρολογία; ← uzoug "μετέωρος" + slôuya "λογία"; ← uz-oug "μετ-έωρος" ← μετ-ήορος ← μετά "uz" × *ἀορος (ἀήρ "oug, air").

Замість слова "повітря", яке я не люблю за його морфологічну складність для такої простої й давно знаної людством тями та за зайву конотацію з "повітрям у русі — вітром" пропоную слово <oug> зо засвідченим за ним у д.-рус. значенні "повітря" (http://oldrusdict.ru/dict.html#: угъ "воздух", поряд з иншими значеннями: "юг. полдень. страны, расположенные на юге; полуденные страны. южный ветер. воздух. влага"). Щодо морфологічної складності (тут, невиправданої) слова <повітря>, від нього є тяжко творити похідні слова на позначення різних тям; такі слова виходять дуже тяжкі. Та й крім того, лядське <powietrze> сугерує, що в руській <повітря> (та в блр. <паветра>) є не своє творення. У всіх мовах не слов'янських, згідно з Wiktionary, тяму "повітря" є передано словами морфологічно простими; серед слов'янських сучасних морфологічно просте є йно в хорватській: <zrak>.

Етимологія слова <угъ/югъ> має до нині ряд версій, пов'язуючи його з різними словами в инших і.-є. мовах (див. ЕСУМ VI, 518—519: юг; https://en.m.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/jugъ). Але розмаїття доволі строкате значень сього слова (в т.ч. морфологічно похідних) в сучасній руській мові (див. ЕСУМ, там же), разом з низкою значень його в д.-рус. (див. ↑) сугерує, що первісне значення його не було суто "південь — теплий край". Имовірно, конкретизація значення "теплий" виникала в давнину (хоча й, на мою думку, вторинно) через те, що тепле повітря є ЧУТНО фізично (в свідомості давньої людини холод було повязувано не з повітрям, а зо станом твердости, твердінням), тобто, не маючи приладів сучасної доби на виявлення "повітря" як сукупності газів, давня людина могла засвідчити "повітря" хіба вищої температури (як таке, що "торкається" тіла), або в його русі (вітер). Серед пропонованих версій етимологиї слово <угъ/югъ> є повязувано з тямою "змішувати" з одного боку, та "рости, підніматися" з другого (инші версиї суть, гадаю, нерелевантни та мній вірогідні) — різні значення, засвідчені в новій руській та в д.-рус. можуть казати на користь обох версий. Так само й саме його (засвідчене) значення "повітря" може бути пояснено як через значення вихідне "змішувати ≈> вирувати", так и через значення "підніматися ≈> парити, літати" (пор. германські назви тями "повітря"). Грецьке αήρ є етимологично також не зовсім однозначне, втім деякі побічні значення його перегукуються з деякими значеннями "<юг>" у руській ("имла", "мокрота, волога" в обох мовах, "вітер" у грецького слова : "буря, завірюха, хурделиця ≈ [сильний] вітер" у руській). На підпертя думки про не первісність значення "теплий край, тепле повітря": украй неймовірне є пізнє постання значень, пов'язаних зо злим веремям у руській мові ("имла", "буря, завірюха, хурделиця", "сніг, що переноситься низовим вітром", див. ЕСУМ). Розумніше є гадати, що первісно корінь сього слова не був пов'язаний з денотаціями ни тепла ни холоду взагалі, але того, що або "вирує-порхає/літає", або що "піднімається — парить, літає".

Префикс <uz-> (тотожний з прийменником <uz>; д.-рус. <въз-; въз>) має в данім ту пропонованім словом передати грецьке "μετά" в слові <μετέωρος>, досл. *"що є за/над повітрям, серед/через повітря, по повітрі". Таким чином, в основі грецького слова <μετεωρολογία> є *"пояснення [явищ] усередині/в/на повітрі чи 'за/над' повітрям".

годознавство
0
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями