часъ (*kēs-o- "чесана-різана-січена міта часу") → *часьнъ "часний – ладжений до вірного часу, зроку, доби – своєчасний, тяклого часу" → часьнити "ладити для тяклого часу, доби, зроку" → *часнитва "ладження до тяклого часу, доби". Тяма "новлення (novation, innovation)" хоча й іде з "часитвою-modernization", її йно супроводить. В тварі від сѫчасьн- з сѫ- (су-) потреби нема, бо сам уже прикметник часний, часен (*часьнъ(ъ)) та прислівник часно (часьно) значить "своєчасно ≈ тякло (відповідно) до доби".
Модернізований - уліпшений.
"Він слідкував за тим, як було зорганізоване татарське військо і перейняв від татар уліпшені воєнні машини". (Військові традиції Галичини).
"Куша - уліпшений лук з прикладом і корбою до натягання тятиви". (Історія українського війська).
Як "зросійщення", тільки з сучасністю. Перетворення, оновлення до сучасного.
ОСУЧА́СНЕННЯ, я, сер. Дія за значенням осучаснити. МОДЕРНІЗАЦІЯ (від франц. modernisation — осучаснювання, оновлення) — приведення у відповідність із вимогами сучасності.
модернізувати – сучаснювати, сучаснити, посучаснювати, висучаснювати, висучаснити, повисучаснювати, зісучаснювати, зісучаснити, позісучаснювати, усучаснювати, усучаснити, повсучаснювати / Словник чужомовних слів і термінів. Павло Штепа. 1977 р.
Хоча грецькою є слово за "modern, modernus" ‹σύγχρονος› — *‹σύν-› "су-" + ‹χρονος› "час" ("час" у значеннї прикмети — "сучасий", ге ‹довго-ніг — довго-ногий›, ‹круто-бере́г — круто-берегий›, ‹клапо-вух — клапо-вухий›, ‹високо-чіл — високо-чолий› тощо), та в латинській мовї бї поряд з ‹modernus› и слово ‹contemporarius›, відки в ягельськї є й ‹modern› и ‹contemporary›, й між йиме є певна різниця в значеннї:
доки "contemporary (*contemporarius)" є що просто бїжить/є рівно з дечим иншим (на пр., "his contemporary") у дану добу, дан час, и не конечно відповїдає [новам] вїянням, тяжїнням, вимогам доби, коли "modern (*modernus)" є що ЛИЧИТЬ дану часу, данї добї (йих вїянням, вимогам, свїтогляду тощо).
"modern (*modernus)" ЯВИТЬ дану добу,
а "contemporary (*contemporarius)" Є в данї добї.
На пр.:
"While Robert Schumann among first embraced the MODERN tendencies of Romanticism in his music, his CONTEMPORARY Ludwig van Beethoven resisted the impending Romantic fragmentation of the cyclic forms of the Classical era into small forms and lyric mood pieces.".
Ще суть present ("сутий?"), current ("поточний?").
Хтось пропонував як розрізняти modern і contemporary в нас?
І ще часто (але не тут мабуть) для пошуку відповідників важливо, що іноді модерн- це про певну історичну добу, яка вже в минулому: Модерна доба (Новий час), модернізм
Мабуть contemporary можна "сьогочасний" (чи буває що треба "того-"?). "Нинішній"?
За будовою англійського сюди б "сучасний", але в нас зараз це слово головніше й ширше, це від нього треба contemporary відокремити
Present — "теперішній" (мабуть не "наявний", його якраз замість або разом з "поточний" до current, чи просто existing, чи що ще)