Ба більше,
"нічого собі не залишив.." - укр. з контексту
, а
"нічого собі' - вираз -
Саме тут, не про "нічого собі - все людям"
І коли ми вимовляємо цей вираз - беремо з підворотніх низин та "зони" таку манеру так висловитись, вже без мату..
Саме там на "зоні" у пострадянські часи, воно набулр значення з голого грубого вигляду - " них** себе (ти видал, сказанул, учидил) - у - ничего себе.."
у прямому значенні саме Українською, воно вживається лише з контекстом без виразу/"вислову"
Рідко. "нічого собі він так і не залишив..".
Часто. сленгом., що пішов від матів жаргонізму - "ничего себе, = них** себе" (ти видал).
Адже, вислів "нічого собі" не містить у собі прямого значення" бо це зековська фраза - " них** себе" - нічого собі щось там сталось, чи нічого собі ж як бува(з того що ти розповів) і цей вираз має якесь своє набуте значення, звідкілясь., Саме по собі воно не утворилось
.
Першопохідні набуті значення:
Перше значення(неодобрення) : містить в собі відповідно негативне забарвлення чи ставлення до чогось, часто підсвідоме й інколи свідоме відсторонення, не бажання бути причастним, до того що сталось (умовний подив, шок = неодобрення), до того ,що сказалось, зробилось кимось.
, А інколи - одобрення: це вже коли хтось щось вичудив, зробив, висказався, і тоді цей вираз перетворюється у "одобрення" , підтримку" з набуттям погодження, чи позитивного враження/ставлення., без негативного сприйняття чи неодобрення,
(Тобто підтримують цією фразою, у позитивному значенні.)
Чому так: томущо цей вислів, ці слова з набутим зрозумілим нам значенням пішов з часів пострадянського простору, вирвавшись з зони.,
ВИСНОВОК:
Цей вислів, з тими набутими подвійними значеннями(одобрення, не сприйняття), ніколи не породжувався українською мовою, й відповідно, сумнівно, що саме на території України)
Та в Українській мові, є й свої чудові та чисті відповідники, і ви можете їх саменькі пам'ятати, вживати у мовленні. Чи спостерігати у вище наданих варіянтах.
В українській мові словосполука "нічого собі" має инше значення: досить добре, непогано.
Напр. "годують тут нічого собі"; "я перше училась на фортеп'яні грать і вже нічого собі грала".
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.) Вгору
Ничто́, ничего́ = нїщо́, нїчо́го, здр. нїчогі́сїнько, нїги́ч. — Нїщо не веселить мене. — Нїчого не чуть про його. — На стіл вона схилилась, плаче, нї гич одвіту не дає. Мет. — Ничего́! = дарма́ (С. Л.), байдуже́. — На городї долинка, нема мого Данилка, дарма́, що нема, переночую сама. н. п. — Обрати́ть въ ничто́ = оберну́ти, поверну́ти в нївець (С. З.). — Жид та нїмець усе повернуть в нївець. н. пр. — Напавши на Волоскую землю, в нївець усю обернули. С. Л. — Ничего́ себѣ́ = нїчо́го собі́, нїчоге́нький, ка, незгі́рший, незгі́рш. (С. З.)
воно + 100%