це радше вигук розчарування, а не захоплення

Ні, не розчарування

А таки так. Розчарування! Типу: "оце так".

Овва яка ти гарна - це "ух ты"! Овва - побачив старих знайомих. Це ніяке не розчарування

ОВВА, виг. Уживається при вираженні здивування, сумніву, іронії і т. ін. — Я лиш те зроблю, що мені схочеться. — Овва! Трошки воно та не так! (Лесь Мартович, Тв., 1954, 134); — Овва! — хрипко сказала хазяйка хати. — От так одразу я тобі й розказала все... (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 190); — Овва який! — Отакий. — Рубін ждав нападу, але Індиченко все ж таки здрейфив і не зачепив його (Іван Сенченко, Опов., 1959, 4). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 610.

овва - ось тут приклади: r2u.org.ua: овва

Я теж гадав, що розчарування, але поспитав людей - все-таки "овва": https://www.facebook.com/groups/pusatupravylnoucrainskoyu/permalink/926015354270282/
Те, що ми забуваємо справжнє значення слова - то не вина слова.
До речі, чи нам часом хтось не нав'язав оте значення "розчарування", щоб ми по життю були народом розчарованим? Так само як вони нав'язали нам своїх сумних пісень?