ОВВА, виг. Уживається при вираженні здивування, сумніву, іронії і т. ін. — Я лиш те зроблю, що мені схочеться. — Овва! Трошки воно та не так! (Лесь Мартович, Тв., 1954, 134); — Овва! — хрипко сказала хазяйка хати. — От так одразу я тобі й розказала все... (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 190); — Овва який! — Отакий. — Рубін ждав нападу, але Індиченко все ж таки здрейфив і не зачепив його (Іван Сенченко, Опов., 1959, 4). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 610.
Я теж гадав, що розчарування, але поспитав людей - все-таки "овва": https://www.facebook.com/groups/pusatupravylnoucrainskoyu/permalink/926015354270282/ Те, що ми забуваємо справжнє значення слова - то не вина слова.
До речі, чи нам часом хтось не нав'язав оте значення "розчарування", щоб ми по життю були народом розчарованим? Так само як вони нав'язали нам своїх сумних пісень?
Варто все-таки орієнтуватися на слововжиток письменників, а не опитувати всіх підряд, у т.ч. і тих, хто познайомився з українською мовою допіру в школі. В усіх наведених у словнику прикладах чітко простежується сумнів, іронія, але аж ніяк не захоплення.
А що люди насправді вигукують, коли, наприклад, тенісні м'ячики зіштовхуються? Мені здається, що "ух" підійшло б. Чого це росіянізм? Я таке кажу. І не хочу себе збіднювати.
Вау — вигук здивування, захоплення.
Вау! який афігенний прикид.
Перекладаємо слово вау
це радше вигук розчарування, а не захоплення
Ні, не розчарування
А таки так. Розчарування! Типу: "оце так".
Овва яка ти гарна - це "ух ты"! Овва - побачив старих знайомих. Це ніяке не розчарування
ОВВА, виг. Уживається при вираженні здивування, сумніву, іронії і т. ін. — Я лиш те зроблю, що мені схочеться. — Овва! Трошки воно та не так! (Лесь Мартович, Тв., 1954, 134); — Овва! — хрипко сказала хазяйка хати. — От так одразу я тобі й розказала все... (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 190); — Овва який! — Отакий. — Рубін ждав нападу, але Індиченко все ж таки здрейфив і не зачепив його (Іван Сенченко, Опов., 1959, 4). Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 610.
овва - ось тут приклади: r2u.org.ua: овва
Я теж гадав, що розчарування, але поспитав людей - все-таки "овва": https://www.facebook.com/groups/pusatupravylnoucrainskoyu/permalink/926015354270282/
Те, що ми забуваємо справжнє значення слова - то не вина слова.
До речі, чи нам часом хтось не нав'язав оте значення "розчарування", щоб ми по життю були народом розчарованим? Так само як вони нав'язали нам своїх сумних пісень?
Варто все-таки орієнтуватися на слововжиток письменників, а не опитувати всіх підряд, у т.ч. і тих, хто познайомився з українською мовою допіру в школі. В усіх наведених у словнику прикладах чітко простежується сумнів, іронія, але аж ніяк не захоплення.
це вигук розпачу, а не захоплення.
Найкращій переклад- ЙОЙ.І фонетично і емоційно(залежить від того,як вимовити)
Запозичено з російської
Пропонуєте ще один росіянізм?
А що люди насправді вигукують, коли, наприклад, тенісні м'ячики зіштовхуються? Мені здається, що "ух" підійшло б. Чого це росіянізм? Я таке кажу. І не хочу себе збіднювати.
Це росіянізм
Опа-опа-опа-па!!!
🤟Один із найпопулярніших Dj проектів західної України (орфографію збережено).
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/57941-tanana-i.html#show_point
Дивовижно!
Замість "вау" чи взагалі?
Чудове слово, але не як такий вигук.
О́ле! — вигук смутку, журби, означає "о горе, о лишенько".
http://litopys.org.ua/rizne/zvslovnyk.htm
r2u.org.ua: оле
https://www.youtube.com/watch?v=Jnqz5aqpfGI
Був ще у староукраїнській мові і дожив до наших днів.
Не наше.
Може й не Ваше, а таки питомо руське.
+
r2u.org.ua: те-те-те
r2u.org.ua: яй
r2u.org.ua: ага-га