На великому столі були порозкидані пилочки, напильники, рубанок, обценьки, бруски дерева.
Гриньо обценьками відкушував шматочки дроту.
Мокра зима заціпеніла в цупких обценьках морозу.
Лукина .. навіть не пручалась з цупких та міцних, як обценьки, Уласових рук.
Василь відчув, як до його вуха обценьками вчепились чиїсь пальці.
Усе спробують над ними [стратенцями] майстри-кати: і розпечені до червоного обценьки.., і пружини, які застромлюють у всі отвори людського тіла.

п. obcęgi, [obcągi], ст. hebcągi «т.с.» походять від нвн. Hébzange, утвореного з основ дієслова heben «підіймати», спорідненого з haben «мати», дісл. hafa «т.с.», лат. capio «беру», та іменника Zange «кліщі, щипці», спорідненого з англ. tongs, гол. tang, дісл. töng «т.с.», дінд. dа́śati «кусається», гр.δάκνω «кусаю», алб. dan «кліщі»;
можливий зв’язок і з нім. Hufzange «ковальські кліщі для відривання підків», утвореним з основ слів Huf «копито» і Zange (Шаровольський ЗІНО ІІ).