Якось непереконливо. Чому не "підвушок"...
А-а-а. 😂 Зрозумів, шо мали на думці. Морфологія інша просто!
По-дух-ка. Корінь тут є "дух", як у "душити", оскільки подушка повна повітря (духу).
А якби було "под-вух-ка", то таке слово дійсно було би сумнівним.
<А якби було "под-вух-ка", то таке слово дійсно було би сумнівним.>
Ne boulo bui, ne pisyite dournyõ, prosiõ. Pridêu [w] nice u rousscéx govoréx pozdéye za slovo "podouxyca". I nuiné ne u uséx govoréx e pridéu, ci [w] ci [ɦ].
Ви хоч читаєте, шо написано? Згадав же нижче, шо "в-" в "вухо" може й не бути. Тому "подушка", де "под-" є за "podъ-" бути може, та в "подвушка" бути "под-" не може, якшо "podъ uxьka" є з доби, коли приставне "в-" вже з'явилося перед "uxo".
Darouïte, ròzouméx yaco buiste cazali »coli ‹podouxyca› boulo bui ôd *podu- + oux-, to tuar bez [w] boul bui sõmnéuen«. Moya xuiba. ☺️
"Ухо" мене не тривожить.
Принаймні, я так завжди думав. ЕСУМ в статті "подушка" дає дві найбільш можливі етимології: 1) як писав від "дух"; 2) та те, як кажете ви, від "під вухом".
Гм, цікаво. Може ви праві про таку морфологію. Проте, в будь якому випадку слово наше. Саме «ухо» не обов’язково має мати приставну «в» на початку. З ЕСУМ-у первісно на початку є «u-» (праслов’янькою), тому приставна «в-» там є наслідком наголошеної «u-» в корені. Після приголосної там може зникнути (або не з’явитися) приставне «в-». Або з додатковими афіксами, якшо ті перетягнуть на себе наголос з кореневого «у-», саме кореневе (в теорії) може «чергуватися» з «в-» (-вх-), оскільки це давній слов’янський корінь. Як коріть «ук-» (учити) міняється на «вк-». В сталих виразах, а особливо давніх, приставна «в-» могла й не з’явитися, якшо на те не було потреби. Якшо «подушка» дійсно походить від «podъ ux-» і є давнім словом, то приставне «в-» могло й не з’явитися. А «о» в «pod-» не гармонізувалося через відкритісь складу? Принаймні, я так міркую.
Схоже на намагання зробити слово українським подаючи складну етимологію замість очевидної.
Тоді була б "подуховина" замість "подушка". Простіше пояснення має більшу переконливість, ніж незвичайне і складне. І це з наявним словом "подушка" в російській.
Суфікс "-ка" також український.
poduszka - польське
poduška - словацьке
паду́шка - білоруське
poduška - чеське
Питання - чому саме московизм???
Зрозуміло. Це міняє справу.
Таки, мабуть, від "під ухо", як писали ви, Олександре. Просто слово видно давнє, тому й така подоба. Бо якшо "по-дух-ка", то незрозуміло-для-чогий префікс "по-" в усіх тих мовах пояснити складно.
Це чи не єдине українське слово, що починається на под, де "д" не є буквою кореня. Тобто в українській мові я таких префіксів (под-) не знаю.
подавальник
подавальниця
подавання
подавач
подавець
подавця
подагр
подагра
подагрик
подагричка
подання
подарунок
подаруночок
податель
подателька
податківець
податкоспроможність
податливість
податник
податок
подать
подача
подачка
подаяння
подвиг
подвижник
подвижництво
подвижниця
подвійник
подвійність
подвір'я
подвір'ячко
подвоєність
подвоєння
подвоювання
поденка
поденко
поденник
поденниця
поденщина
подешевшання
Подзамче
подзвін
подзвіння
подзвонювання
подзвякування
подзеленькування
поди
подив
подивування
подимщина
подих
подібність
подій
поділ
поділа
поділення
поділи
поділка
Поділля
поділо
поділок
поділь
подільник
подільність
Подільськ
поділяння
подіум
подія
подіяння
подмух
Подніпров'я
подніпровець
подніпрянець
Подніпрянщина
Подністров'я
подністрянець
Подністрянщина
подоба
подобизна
подобрілість
подовбаність
подовженість
подовження
подовжування
подовжувач
подовшання
подолання
Подольськ
подоляк
подолянин
подолянка
подоляночка
Подолянчук
подолячка
подометр
подорож
подорожанин
подорожник
подорожниця
подорожування
подорожчання
подорослішання
подразливість
подразнення
подразник
подразнювання
подріб
подрібненість
подрібнення
подрібнюваність
подрібнювання
подробиця
подруга
подруженька
подружечка
подружжя
подружжячко
подружина
подружка
подружниця
подряпаність
подряпина
подряпинка
подряпування
подув
подужання
подум
подумання
подумування
подушечка
подушка
подушник
подяка
подякування
Моє розуміння таке:
"О" в "під" переходить в "і" (сучасним правописом) через так зване злагодження (гармонізацію), коли наступне "ъ" («надкоротке у») в пратварі *podъ занепав через свою слабкість. Тобто «ъ» в «podъ» зник, тому «о» перейшов в «і». Це якшо дуже спрощено. В подобі «podъ ušьka» «ъ» могло злитися з наступним «u», оскільки «ъ» це, якшо сказати загально, коротке «u». Тобто «podъušьka» перейшло в просте «podušьka». То й тоді «о» нема чому гармонізуватися.
Дякую.
Звісно! :)
Абсурдно вважати, що в українській мові нема свого слова для широковживаного предмету побуту. Російська мова, навпаки, перебрала безліч українських слів, а тут намагаються поширювати дурниці.