Лютченка звали Федір Семенович, але дружина .. перейменувала його на Федра, вимовляючи це ім'я з особливим французьким прононсом. (Ю. Мокрієв)

Французький прононс був у нього непоганий. (Ю. Смолич)

Мсьє Шарль, дізнавшись, як його пошили в дурні, розгнівався не тільки на четвертий клас, а й на всю Охтирську гімназію і раз у раз вигукував з французьким прононсом “больван!” – одне з небагатьох слів свого убогого російського лексикону. (Б. Антоненко-Давидович).

фр. prononcer «вимовляти» походить від лат. prōnūntio «оголошую; декламую; вимовляю (звуки)», утвореного за допомогою префікса prō- «уперед» від дієслова nūntio «повідомляю, оголошую», похідного від іменника nūntius «вісник; звістка»