Пунктуація — розділові знаки, що можуть траплятися в реченні.
Пунктограма - це пунктуаційне оформлення речення або окремих його частин.
За аналогією: синтаксис - словолад. Шкільна тема "синтаксис і пунктуація" звучатиме "словолад і знаколад". Непогано звучить
Ни "знак", ни "лад" разом чи крімно тяму "пунктуація" не тякнуть. На письмі знак є й знак пунктуації, й букву є знак. А ще різні символи в тексті бувають – и то знаки.
Вимова: {stroˈt͡ʃe̝ʲɲːɜ ~ stroˈt͡ʃe̝ʲɲːe ~ ʃtroˈt͡ʃe̝ʲɲːɜ ~ ʃtroˈt͡ʃe̝ʲɲːe ~ ˈstrʊ̯͡ɔt͡ʃe̝ɲːɜ ~ ˈʃtrʊ̯͡ɔt͡ʃe̝ɲːɜ ~ ˈstro̯͡ɒt͡ʃe̝ɲːɜ ~ ˈʃtro̯͡ɒt͡ʃe̝ɲːɜ ~ ˈstrʊ̯͡ɔt͡ʃe̝ɲːe ~ ˈʃtrʊ̯͡ɔt͡ʃe̝ɲːe ~ ˈstro̯͡ɒt͡ʃe̝ɲːe ~ ˈʃtro̯͡ɒt͡ʃe̝ɲːe}.
http://oldrusdict.ru/dict.html#: строчение "знак пунктуації".
Пунктуація — розділові знаки, що можуть траплятися в реченні.
Пунктограма - це пунктуаційне оформлення речення або окремих його частин.
Перекладаємо слово пунктуація
За аналогією: синтаксис - словолад. Шкільна тема "синтаксис і пунктуація" звучатиме "словолад і знаколад". Непогано звучить
Ни "знак", ни "лад" разом чи крімно тяму "пунктуація" не тякнуть. На письмі знак є й знак пунктуації, й букву є знак. А ще різні символи в тексті бувають – и то знаки.
Вимова: {stroˈt͡ʃe̝ʲɲːɜ ~ stroˈt͡ʃe̝ʲɲːe ~ ʃtroˈt͡ʃe̝ʲɲːɜ ~ ʃtroˈt͡ʃe̝ʲɲːe ~ ˈstrʊ̯͡ɔt͡ʃe̝ɲːɜ ~ ˈʃtrʊ̯͡ɔt͡ʃe̝ɲːɜ ~ ˈstro̯͡ɒt͡ʃe̝ɲːɜ ~ ˈʃtro̯͡ɒt͡ʃe̝ɲːɜ ~ ˈstrʊ̯͡ɔt͡ʃe̝ɲːe ~ ˈʃtrʊ̯͡ɔt͡ʃe̝ɲːe ~ ˈstro̯͡ɒt͡ʃe̝ɲːe ~ ˈʃtro̯͡ɒt͡ʃe̝ɲːe}.
http://oldrusdict.ru/dict.html#: строчение "знак пунктуації".