Вимова: {stroˈt͡ʃe̝ʲɲːɜ ~ stroˈt͡ʃe̝ʲɲːe ~ ʃtroˈt͡ʃe̝ʲɲːɜ ~ ʃtroˈt͡ʃe̝ʲɲːe ~ ˈstrʊ̯͡ɔt͡ʃe̝ɲːɜ ~ ˈʃtrʊ̯͡ɔt͡ʃe̝ɲːɜ ~ ˈstro̯͡ɒt͡ʃe̝ɲːɜ ~ ˈʃtro̯͡ɒt͡ʃe̝ɲːɜ ~ ˈstrʊ̯͡ɔt͡ʃe̝ɲːe ~ ˈʃtrʊ̯͡ɔt͡ʃe̝ɲːe ~ ˈstro̯͡ɒt͡ʃe̝ɲːe ~ ˈʃtro̯͡ɒt͡ʃe̝ɲːe}.

http://oldrusdict.ru/dict.html#: строчение "знак пунктуації".

За аналогією: синтаксис - словолад. Шкільна тема "синтаксис і пунктуація" звучатиме "словолад і знаколад". Непогано звучить

Український поділ речень під впливом західноєвропейської системи поділу речень в основному сформувалася до XVIII ст., хоча більшість розділових знаків, включаючи ковику, уже зустрічалася в староукраїнській книжній мові.

Речеподілення є укладом писемності, що відділяє окремі частини речень та передається особливими знаками.

Від "розділові знаки"