Основа певн- є з лядської (pewny), що є лядський рефлекс прасл. *puw-yn-, яке дало би в руській: +повний (друс.: *пъвьнъ (рус.: пвен), *пъвьнъи). Туди же стсл., друс. пъвати "надіятися; розраховувати (на кого/що); гадати, міркувань; покласти/покладати ся на", а також вят. "уповать".
Та й у разі руського твару +повний←пъвьнъи, загальний товк сього кореня не тякне товку "ратифікація".

Розумію, спасибі, що боретесь за, те, щоб українська мова була істою, істинною, а не тінню мови польської.

На сьогодні і на наступні 100 років найгірша загроза залишитися або стати тінню мови російської. А друга за значимістю загроза це потонути в морі англіцизмів.

Vadik Veselovsky,
а ще до недавна для верху руської словісности гроза була в силі слів лядських, і хилили до Москви. То й хилить мову руську то в ин бік, то в инший. А своє де є? Українці все люблять чудже, а би не своє.