Рейс — пересування транспортного засобу від місця відправлення до місця призначення за заздалегідь визначеним маршрутом та встановленим розкладом мандрування.
Приклад вживання
Посадка на рейс зі Стрия до Нідавелліру відбудеться о десятій двадцять.
Від "стежка" або "стезя".
Від праслов'янського *stьdza, давньоруського "стьзꙗ", у чехів – "steze", поляків – "śćdza".
Перше означало "дорога", та пропоную надати давньому забутому слову нового сучасного значення, щоби воно не згинуло з нашої мови остаточно.
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/stьdza r2u.org.ua: стезя
Або "ціщування". Від "ціста".
Від праслов'янського *cěsta, давньоруського "цѣста", у чехів і словаків – "cesta".
Перше означало "дорога", та пропоную надати давньому забутому слову нового сучасного значення, щоби воно не згинуло з нашої мови остаточно.
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/cěsta
В мовах чеській та словацькій нема одного спільного слова за тяму "рейс", а передають її відповідно до способу пересування – "літання" чи "їзди", тому тут є на мене й в укр. ліпше мати різні слова, напр., може: літ, їзд(а). Передача поняття "рейс" засобом літання словами з значенням "дорога" (що тягне до поземного виду пересування) є неприйнятна.
Чому ж неприйнятна? Кажемо же "важкий життєвий путь", "шлях до мети", "дорога до щастя" тощо, тобто "дорога" це не лише прямий шмат землі, давно це в нашій мові стало означати "напрямок" (знову ж таки, маємо "дорога до раю", це ж не про шмат землі, адже так).
Карл-Франц Ян Йосиф,
у коренів слова луч (і похідні) та лучити (й похідних) є різне походження, й між ними нема нич спільного. До того ще є луч- "єднати; ділити" в лучити² (й похідних) з "у", що походить від *ON (відповідає літері "великий юс" друс. письма) – також з двома першими нияк не пов'язаного.
Приймаю. Хоч те, що "луч" збереглося в мові українській у формі "куди луча" взяв не сам, а з якогось російськомовного джерела, але посилань там на наукові праці не було, тож моя хиба.
Та пропозицію цю не забираю, бо маємо ж "лучити" і "куди луча".
Рейс — пересування транспортного засобу від місця відправлення до місця призначення за заздалегідь визначеним маршрутом та встановленим розкладом мандрування.
Посадка на рейс зі Стрия до Нідавелліру відбудеться о десятій двадцять.
нід. − reis, чи нім. reise − мандри
Перекладаємо слово рейс
Для повітряного транспорту
Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський
Академічний словник (1924-33рр.)
Для наземного транспорту.
Для повітряного транспорту.
Для водного транспорту.
Для водного транспорту.
Академічний словник (1924-33рр.)
Для наземного транспорту
Академічний словник (1924-33рр.)
Академічний словник (1924-33рр.)
Слово невідомого походження (ЕСУМ), що означає політ або переліт. Як на мене, ліпше користати непоширені слова, ніж перенасичувати семантику инших.
+
Від "путь"
Від "стежка" або "стезя".
Від праслов'янського *stьdza, давньоруського "стьзꙗ", у чехів – "steze", поляків – "śćdza".
Перше означало "дорога", та пропоную надати давньому забутому слову нового сучасного значення, щоби воно не згинуло з нашої мови остаточно.
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/stьdza
r2u.org.ua: стезя
Або "ціщування". Від "ціста".
Від праслов'янського *cěsta, давньоруського "цѣста", у чехів і словаків – "cesta".
Перше означало "дорога", та пропоную надати давньому забутому слову нового сучасного значення, щоби воно не згинуло з нашої мови остаточно.
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/cěsta
В мовах чеській та словацькій нема одного спільного слова за тяму "рейс", а передають її відповідно до способу пересування – "літання" чи "їзди", тому тут є на мене й в укр. ліпше мати різні слова, напр., може: літ, їзд(а). Передача поняття "рейс" засобом літання словами з значенням "дорога" (що тягне до поземного виду пересування) є неприйнятна.
Чому ж неприйнятна? Кажемо же "важкий життєвий путь", "шлях до мети", "дорога до щастя" тощо, тобто "дорога" це не лише прямий шмат землі, давно це в нашій мові стало означати "напрямок" (знову ж таки, маємо "дорога до раю", це ж не про шмат землі, адже так).
У мові сучасній українській є фраза "куди луча" – "куди попало".
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/27006-lucha.html#show_point
Карл-Франц Ян Йосиф,
у коренів слова луч (і похідні) та лучити (й похідних) є різне походження, й між ними нема нич спільного. До того ще є луч- "єднати; ділити" в лучити² (й похідних) з "у", що походить від *ON (відповідає літері "великий юс" друс. письма) – також з двома першими нияк не пов'язаного.
Приймаю. Хоч те, що "луч" збереглося в мові українській у формі "куди луча" взяв не сам, а з якогось російськомовного джерела, але посилань там на наукові праці не було, тож моя хиба.
Та пропозицію цю не забираю, бо маємо ж "лучити" і "куди луча".