Російсько-український словник технічної термінології 1928р. (І. Шелудько, Т. Садовський
Слово невідомого походження (ЕСУМ), що означає політ або переліт. Як на мене, ліпше користати непоширені слова, ніж перенасичувати семантику инших.
Від "стежка" або "стезя".
Від праслов'янського *stьdza, давньоруського "стьзꙗ", у чехів – "steze", поляків – "śćdza".
Перше означало "дорога", та пропоную надати давньому забутому слову нового сучасного значення, щоби воно не згинуло з нашої мови остаточно.
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/stьdza
r2u.org.ua: стезя
Від "ціста".
Від праслов'янського *cěsta, давньоруського "цѣста", у чехів і словаків – "cesta".
Перше означало "дорога", та пропоную надати давньому забутому слову нового сучасного значення, щоби воно не згинуло з нашої мови остаточно.
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/cěsta
В мовах чеській та словацькій нема одного спільного слова за тяму "рейс", а передають її відповідно до способу пересування – "літання" чи "їзди", тому тут є на мене й в укр. ліпше мати різні слова, напр., може: літ, їзд(а). Передача поняття "рейс" засобом літання словами з значенням "дорога" (що тягне до поземного виду пересування) є неприйнятна.
У мові сучасній українській є фраза "куди луча" – "куди попало".
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/27006-lucha.html#show_point
Карл-Франц Ян Йосиф,
у коренів слова луч (і похідні) та лучити (й похідних) є різне походження, й між ними нема нич спільного. До того ще є луч- "єднати; ділити" в лучити² (й похідних) з "у", що походить від *ON (відповідає літері "великий юс" друс. письма) – також з двома першими нияк не пов'язаного.
Для повітряного транспорту
до-рога; )