Майстерня — кімната, приміщення чи цілий будинок з набором інструментів, у яких ремісник виготовляє товари чи надає послуги.
Від "творець" у значенні "творча людина".
На зразок "кравечня" 
r2u.org.ua: кравечня
Від "творити" на зразок "бродильня", "плавильня", "коптильня" тощо.
Більше до вподоби по звучанню за "творечня". Таке би сам і вживав.
badje
/ˈbɑd͡ʒɛ/ [ˈbad͡ʒɛ, ˈbaʒɛ]
___
Tvoreno mnoiõ œd récla ‹badati›, por. drous. ‹badati› ‘coloti, badati (bodati, bosti)’, ‘doumati, ròzmuisliati ; dosliediati, dosliedouati, ròzsliediati, ròzsliedouati’, oge ròzvitcomy znaceigna, s.b. perviesnomy i poxœdnomy znaceignami e naiblizje yz viedomuix latinscomou réclou ‹studere› ‘tóucti, pyxati, coloti, bosti/badati’ ta ‘strymieti, rèuniti, starati, dbati’. Por. i lead. ‹badać› ‘to test, probe’, ‘explore, research ; study’, ceix. ‹bádat› ‘research’, rous. ‹badati sẽ› (SIRM I 112).
Tvar ‹badje› e tvoreno yz ‹bad•› u ‹badati› iz ‹•je› ← *-yo — niyac rœd do m. r. *-yus ( ← *-yos) ta g. r. *-ya, za lat. n. r. -ium ← *-yom, u ‹stud•ium›.
Yac pœdstœyna iména œd rékel sõty u rousscie ceasto i pitimo tvarui yz prosto corene yna récla, por. ‹stõp› ← ‹stõpati›, ‹verg› ← ‹vergati›, ‹mét› ← ‹metati›, ‹max› ← ‹maxati› i mnogo isce, to i œd ‹badati› ‘studere’ bui moglo bouti prosto ‹bad› (*badu ← *badus ← *bados) za ‘studium’. Ta ya riexix radieye tvoriti iz *-yo he u lat. ‹*stud-yom›, zastereugchi tvar ‹bad› pro incha mœgyliva znaceigna (acéi ròzrœzniti ‘étude’ œd ‘studio’ ci ‘study’ ci ‘studium’).
goroh.pp.ua: Майстерня