Пелевния
Пелевен
Пелевени
goroh.pp.ua: пелевень

++

Різниця між è, ê та e?

Десь там Е з Е, десь Е з Ь, а десь Е з повноголосся, здається

»Пелевния
Пелевен
Пелевени«

U moyéi pravopisi ‹y› nicda ne znacity /ɪ/, xuiba crœmy u ‹ly, my, ny, ry, vy›, cde ‹y› znacity istoslœuno *‹ь› u *‹ль›, *‹мь›, *‹нь›, *‹рь›, *‹вь›, dauxi, po nariecciax, /lɪ, mɪ, nɪ, rɪ, ʋɪ/ ci /ɘl(ʲ) ~ ɘɫ ~ ɘw, ɘm, ɘn(ʲ), ɪr(ʲ), ɪw/ ci /l̩(ʲ) ~ əl, m̩ ~ əm, n̩ ~ ən, r̩ ~ ər, ʋə/, he u: ‹clyné› /klɪˈne ; kɘl(ʲ)ˈne ; kəlʲˈne ~ kl̩ˈne/ "(he/she) curses", ‹mynie› /mɪnʲi ; (ɘ)mnʲi/ "to/for me", ‹mystiti› /mɪˈstɪtɪ ; (ɘ)mˈstɪtɪ/ "to revenge", ‹nyré› /nɪˈre ; (ɘ)ndˈre/ "dives", ‹xrystiti› /xrɪˈstɪtɪ ; (ɘ)rstɪtɪ ; kstɪtɪ/ "to baptize", ‹xrybet› /xrɪˈbæt ; xɘrˈbæt ; xərˈbæt ~ xr̩ˈbæt/ "spine, backbone, back ; ridge, range (of mountains)", ‹dvyrima› /dʋɪˈrɪmɑ/ "with a door", ‹qvynõti› /kʋɪˈnʊʷtɪ ; kɘwˈnʊʷtɪ/ "to blossom", ‹svynõti› /sʋɪˈnʊʷtɪ/ "to dawn". Usiõdui inde ‹y› znacity /ʲ/ — po sõgolosnie ci méidj sõgolosnoma, abo /j/ — po golosnie ci méidj golosnoma, he u: ‹peny› /pænʲ ; pɛnʲ ; penʲ/, ‹stanyte› /ˈstanʲtɛ/, ‹mœy› /mʏj/, ‹tvœy› /twʏj/, ‹moye› /moˈjɛ/, ‹tvoye› /twoˈjɛ/.

Na Tolocie'my pisau cyto zamiesty ‹èlê› pischemo nuinie prosto ‹ele› za /əlɛ/, otge: ‹peleünya› = /pəˈlɛwɲa/ — ‹nya› = /ɲa/ a ne /nɪa/ (/nɪa/ i bouti ne mogé u rousscie), ‹peleven› /pəˈlɛʋən/, ta ‹peleveny› /pəˈlɛʋənʲ/ a ne /pəˈlɛʋənɪ/. Zvõc /ɪ/ yzvuicieyno pischemo ‹i›: ‹zima› /zɪˈmɑ/ — ne ‹zyma›, ‹sidieti› /sɪˈdʲitɪ/, ‹divo› /ˈdɪβ̞o/ — ne ‹dyvo›, ‹xip› /ʃɪp/, ‹cislo› /t͡ʃɪˈslo/, ‹gila› /ˈʒɪlɑ/, ‹piti› /ˈpɪtɪ/ — ne ‹pyty›. Pered golosnomy ‹i› znacity /j/ po /b, p, m, w, r/, he u: ‹piauca› /ˈpjɑwka/, ‹siemia› /siˈmjɑ/, ‹bié› /bje/, ‹vié› /wje ~ ʋje/, a po inchuix sõgolosniex pered golosnomy ‹i› znacity /ʲ/, he u: ‹siac› /sʲak/, ‹lioud› /lʲud/, ‹niõx› /ɲʊʷx ~ nʲʊʷx/, ‹siõdui› /sʲʊˈdɘ̞ ~ sʲʊˈdɯ/, ‹piniõ› /pɪˈɲʊʷ/ "I stop".
U [bja, pja, mja, wja ~ ʋja, rʲa ~ rja ~ ra, lʲa, nʲa, dʲa, tʲa, zʲa, sʲa, t͡ʃa, ʒa, ʃa], cde [ja ~ ʲa ~ a] e œd *EN ( *‹ѧ›), tam pischemo ‹ea›, otge: ‹bea, pea, mea, vea, rea, lea, nea, dea, tea, zea, sea, cea, gea, xea›, he u: ‹gerebea› /ʒərɛˈbja ~ ʒərɛˈbje/, ‹pealiti› /ˈpjalɪtɪ ~ ˈpi̯͡elɪtɪ/, ‹meaz› /mjaz ~ mɲi̯͡ez ~ mɲaz/, ‹siemea› /ˈsimja ~ ˈsimɲa ~ ˈsimɲe/, ‹veanõti› /ˈʋjanʊtɪ ~ ʋi̯͡enʊtɪ/, ‹read› /rʲad ~ rjad ~ ri̯͡ed ~ rad/, ‹leado› /ˈlʲado ~ ˈli̯͡edo/, ‹zvyneaty› /(d͡)zʋɪˈnʲatʲ ~ (d͡)zʋɪˈni̯͡etʲ/, ‹deatel› /ˈdʲatəɫ ~ ɟi̯͡etəɫ/, ‹teamiti› /ˈtʲamɪtɪ ~ ˈci̯͡emɪtɪ/, ‹zeabnõti› /ˈzʲabnʊtɪ ~ ˈzʲi̯͡ebnʊtɪ/, ‹seacati (sẽcati)› /sʲaˈkɑtɪ ~ seˈkɑtɪ ~ sʲeˈkɑtɪ/, ‹ceasto› /ˈt͡ʃasto ~ ˈt͡ʃi̯͡esto/, ‹geati› /ˈʒatɪ ~ ˈʒi̯͡etɪ/, ‹cruxeaty› /krɘ̞ˈʃatʲ ~ krɤˈʃatʲ ~ kɘ̞rˈʃatʲ ~ kərˈʃatʲ ~ kr̩ˈʃatʲ ~ kʃatʲ ~ krɘ̞ˈʃi̯͡etʲ ~ kərˈʃi̯͡etʲ ~ kr̩ˈʃi̯͡etʲ ~ kʃi̯͡etʲ/.

»Різниця між è, ê та e?«

Iesce raz, na Tolocie'smi pisau cyto *SelS, *SerS (S = sõgolosen) nuinie zamiesty ‹èlê›, ‹èrê› pischemo prosto ‹ele›, ‹ere›, ta ‹olo›, ‹oro›, a ne ‹òlô›, ‹òrô›. Znaca ‹ê› ou mene u pravopisi ouge néyma heto. Ale ‹è› ta ‹é› sõty ; ‹è› znacity /ə/ ci /æ/ (pœd nagolosomy) yz *‹ь›, cde *‹ь› ne perexodity u /∅/, he u ‹cèsti› /ˈt͡ʃæstɪ/ ( *‹чь́сти›) "to read", ‹tèsty› /tæstʲ/ "father-in-law" (*‹ть́сть›), ‹pèuno› "sure, surely ; hopeful, hopefully" (*‹пьвьно› ← *‹пъвьно›), a ‹é› znacity /ɛ/ i pisano e tam cde inacche ‹e› boulo bui /ə : ∅/, na pr.: ‹vieryén› /ˈʋirɛn/ "trusted; credited" proti ‹vieren› /ˈʋirən/ "loyal ; truthful, authentic".