Це є відповідник суто для цієї тями, суто для цього вжитку цього чужинського слова. Чуже слово "база" має багато різних тям нашою мовою. Ми НЕ можемо, НЕ мусимо намагатись всім знайти єдиний відповідник нашою мовою.
Військова ... - застава.
В будівництві - підмурівок
В торгівлі, господарстві - склад
В рядодіянні, обліку - жмут. Data base - жмут відомостей.
ЕСУМ свідчить форму "горда", Ви пишете, що такої бути не може, з чого я зробив висновок, що ця форма є наслідком книжної церковної мови.
Якщо це не церковнослов'янізм, і таку форму свідчить ЕСУМ, може вона з'явилася на питомому тлі?
База — місце зберігання різних продуктів, товарів.
База продуктів.
Перекладаємо слово база
Це різні речі.
Військова база. Тобто козацькі січі це військові бази.
+
Підпираю !
Військова база, але не «місце зберігання різних продуктів, товарів». Потрібно розмежувати загальне поняття «база» та суто «військова база».
Основа
+
Основа
+
Сік — інший варіант слова ‹січ›.
+
Основа
+
sum.in.ua: ghuzyr r2u.org.ua: гузир
goroh.pp.ua: гузир
P.S. Форми "вузир" в словниках української мови я не знайшов, але "вузы́р" та гузы́р є у білоруській мові.
Словар російсько-український (М.Уманець, А.Спілка.)
Ба́за — осно́ва, підста́ва, підва́лина.
r2u.org.ua: база
Словар російсько-український (М.Уманець, А.Спілка.)
Ба́за — осно́ва, підста́ва, підва́лина.
r2u.org.ua: база
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/39394-pidstava.html#show_point
Нагадаю, що значення "паскудвтсво" в слова підстава є чиста московщина, нав'язана в період СРСР, доти українці не знали для цього слова негативу конотацію.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/39396-pidstavljaty.html#show_point
Це є відповідник суто для цієї тями, суто для цього вжитку цього чужинського слова. Чуже слово "база" має багато різних тям нашою мовою. Ми НЕ можемо, НЕ мусимо намагатись всім знайти єдиний відповідник нашою мовою.
Військова ... - застава.
В будівництві - підмурівок
В торгівлі, господарстві - склад
В рядодіянні, обліку - жмут. Data base - жмут відомостей.
goroh.pp.ua: горда
Етимологічний брат слова "го́род" – від праслов'янського *gordъ.
Споріднене з лит. gardas «загорода, кошара; загорожа», лтс. gãrds «відгороджене місце для свиней», днн. gard «загорода», двн. gart «область», гот. gards «дім», алб. garth, -dhi «огорожа», фріг. -gordum «місто» (у Маnеgordum «місто Манеса»), хет. gurta«тс.», тох. В kercīye «палац» (з *ghordhiom), дінд. gṛháḥ «дім», ав. gərəđa «печера».
Іє. *ghor-dho-s, похідне від кореня *gher- «оточувати, охоплювати», отже, первісне значення – «обгороджене місце».
Тобто, по суті, первісно це і означало "оточене місце, прихисток, за яким є люди".
Невірно’сте розуміли дану там інформацію про етимологію. Форма горд- від псл. *gord- в руській бути не може.
Кляті церковнослов'янізми.
До чого є тут црькъвна словѣнщизна?
ЕСУМ свідчить форму "горда", Ви пишете, що такої бути не може, з чого я зробив висновок, що ця форма є наслідком книжної церковної мови.
Якщо це не церковнослов'янізм, і таку форму свідчить ЕСУМ, може вона з'явилася на питомому тлі?
Та дє Въі в ЕСУМ бачітє твар <горда> ѡд псл. *gord-? Ні в цсл. такъи твар бѫті нє мѡг.
"ГО́РОД «місто» (заст. розм.)
псл. *gordъ
...
горда «тс.»
горо́д «квітник біля xaти, обнесений огорожею» (‹ (‹ огород,)
города
горо́ддя «городи» (зб.)
горо́джя «огорожа»
горо́ди́н «місто»
..."
Словар російсько-український (М.Уманець, А.Спілка.)
Ба́за — осно́ва, підста́ва, підва́лина.
r2u.org.ua: база