Камера — пристрій для отримання/виготовлення зображення зі справжнього життя. Слово давно відірвано від походження, тож варто перейти до сучасного розуміння речі.
Приклад вживання
Усі камери спрямовано на звитяжця змагань.
Походження
Походить від латинського camera obscura ("кімната темна"), що пов'язане з первинними способами отримання зображення, а далі першими пристроями закріплення зображення на носії.
Слово camera також набуло вжиту у зброярстві, зберіганні, колесах, житлі тощо.
від "зображення". Виготовлення зображень.
Те, чим працюють, за слов'янським звичаєм називають із закінченням на -ло - зубило, точило, кадило, кайло, мило, чорнило, опудало...
"Зображення" є цілком ймовірно калькою російського "изображение", якби в українській мові "зображення" було не росіянізмом, то це мало би бути процесом, а результат зображення – "(в)образ".
У инших слов'ян: чеське "obrázek", словацьке "obraz", польське "obraz".
Дивує і схожим до російського "изо-" суфікс "зо-", який було би недивно знайти в церковнослов'янській мові, але в мові українській є "зі-".
Щойно побачив таке прізвище. Гадаю, то є дуже влучне слово на позначення речі, що виконує цю дію для нас. Знову ж таки tele(віддалене)бачення. І саме тут ми використовуємо бачило.
Від перекладу лат. camera obscura - темна кімната. Темниця - та ж сама темна кімната. До того ж, слово "темниця" у початковому значенні зараз рідко використовується (sum.in.ua: temnycja)
Від "ока", органу розпізнавання світлових хвиль. Бо камери це різні методи для штучного відтворення цього процесу. Як зазначив пан Михайло, першим був метод Камера-обскура. Тому вважаю доцільним використати для камери назву біологічного органу з відповідною функцією.
Не дуже хороше, але є, бо частково здогадки мені приходьать і по відчутьтьам мови, а не тільки по строг(і)шій логіці. В слові є "чан" як посудина, а про камеру (переставлене = "мераку", тобто мрьаку) кажуть все шо це слово історично походить від кімнати-темниці, камери-обскури. Кімната то ж просторне замкнене середовишче, а залізний чан, у якому шось варьать, то теж, зазвичай не таке широке, але все-таки замкнене середовишче. Відео-камера сьогодні вже не така шоб на півкімнати, а значно менша, може як каструлька чи чаник якийсь. Тому слово "чан" може й навіть шче крашче підходить, чим "кімната" чи потенційне в перекладі з англ. "рум" (room, переставлене "мур" шо теж буде або наче як стіна-мур чи мрьака). А ще тут є така штука, шо видиво (відео) це ж по суті телевізійні канали, тобто CHANnels, хоча я й намагаюсьа не опиратисьа на англійську мову. Крім цього, гумова камера, якшо мова про ту шо на колесі велосипеда, має посередині ЗІРоЧКу, шо теж трохи асоціативно навіює підходьашчий смисл. А взагалі, хоча це й багато хто назве псевдо-наукою, та мені подобаєтьсьа шо "ірчан" в "з(ірчан)ка" нагадує, якшо переставити букви, слово "чарівне", чи "чарі(в)н(и)ка", чари. Бо телевІЗОР (ЗОРІ, зір) то ж і є чарівне дзеркало, так би мовити.
Трохи не по-нашому, але враховуючи шо прижилосьа запропоноване слово "копіярка" (зі значеньньам "ксерокс", до якого воно теж частково підходить), то - годитьсьа.
Камера — пристрій для отримання/виготовлення зображення зі справжнього життя. Слово давно відірвано від походження, тож варто перейти до сучасного розуміння речі.
Усі камери спрямовано на звитяжця змагань.
Походить від латинського camera obscura ("кімната темна"), що пов'язане з первинними способами отримання зображення, а далі першими пристроями закріплення зображення на носії.
Слово camera також набуло вжиту у зброярстві, зберіганні, колесах, житлі тощо.
Перекладаємо слово камера
від "зображення". Виготовлення зображень.
Те, чим працюють, за слов'янським звичаєм називають із закінченням на -ло - зубило, точило, кадило, кайло, мило, чорнило, опудало...
"Зображення" є цілком ймовірно калькою російського "изображение", якби в українській мові "зображення" було не росіянізмом, то це мало би бути процесом, а результат зображення – "(в)образ".
У инших слов'ян: чеське "obrázek", словацьке "obraz", польське "obraz".
Дивує і схожим до російського "изо-" суфікс "зо-", який було би недивно знайти в церковнослов'янській мові, але в мові українській є "зі-".
Тут не изо- (як у вят. "изо всяких"), а *из-об-раз-.
Одначе – чому не "образ"? "Зображення" більше на процес годиться, а не на результат процесу. Надто виглядає як калька з російської мови.
Так воно пак і є, Карле-Франце.
Ви не бачите різниці між "точило", "кадило" і "зображило"? Позбавлене будь-якої логіки (морфологічної передусім) слово.
Dournuy tuar.
Щойно побачив таке прізвище. Гадаю, то є дуже влучне слово на позначення речі, що виконує цю дію для нас. Знову ж таки tele(віддалене)бачення. І саме тут ми використовуємо бачило.
Від перекладу лат. camera obscura - темна кімната. Темниця - та ж сама темна кімната. До того ж, слово "темниця" у початковому значенні зараз рідко використовується (sum.in.ua: temnycja)
Гарно!
Доволі цікаво.
Пристрій, що знімає, робить світлини
Поки що найліпший простір.
Від "ока", органу розпізнавання світлових хвиль. Бо камери це різні методи для штучного відтворення цього процесу. Як зазначив пан Михайло, першим був метод Камера-обскура. Тому вважаю доцільним використати для камери назву біологічного органу з відповідною функцією.
Коли й так, то правильний рефлекс *о в критім складі тут має бути, за чинним правописом: <ві->, а не <о->.
Вдячний вам за пораду.
Є обґрунтування чому саме таке слово?)
Не дуже хороше, але є, бо частково здогадки мені приходьать і по відчутьтьам мови, а не тільки по строг(і)шій логіці. В слові є "чан" як посудина, а про камеру (переставлене = "мераку", тобто мрьаку) кажуть все шо це слово історично походить від кімнати-темниці, камери-обскури. Кімната то ж просторне замкнене середовишче, а залізний чан, у якому шось варьать, то теж, зазвичай не таке широке, але все-таки замкнене середовишче. Відео-камера сьогодні вже не така шоб на півкімнати, а значно менша, може як каструлька чи чаник якийсь. Тому слово "чан" може й навіть шче крашче підходить, чим "кімната" чи потенційне в перекладі з англ. "рум" (room, переставлене "мур" шо теж буде або наче як стіна-мур чи мрьака). А ще тут є така штука, шо видиво (відео) це ж по суті телевізійні канали, тобто CHANnels, хоча я й намагаюсьа не опиратисьа на англійську мову. Крім цього, гумова камера, якшо мова про ту шо на колесі велосипеда, має посередині ЗІРоЧКу, шо теж трохи асоціативно навіює підходьашчий смисл. А взагалі, хоча це й багато хто назве псевдо-наукою, та мені подобаєтьсьа шо "ірчан" в "з(ірчан)ка" нагадує, якшо переставити букви, слово "чарівне", чи "чарі(в)н(и)ка", чари. Бо телевІЗОР (ЗОРІ, зір) то ж і є чарівне дзеркало, так би мовити.
якщо вже відео це видиво, то (відео)камера хай буде видива
Трохи не по-нашому, але враховуючи шо прижилосьа запропоноване слово "копіярка" (зі значеньньам "ксерокс", до якого воно теж частково підходить), то - годитьсьа.
Про яку саме камеру тут іде мова? Про фотоапарат, відео камеру, чи взагалі будь-яку камеру?