Від перекладу лат. camera obscura - темна кімната. Темниця - та ж сама темна кімната. До того ж, слово "темниця" у початковому значенні зараз рідко використовується (
sum.in.ua: temnycja)
Цікава думка. Також ось у Грінченка темниця це темна кімната:
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/58260-temnycja.html#show_point
Popri pisymo +. U rous. ta d.-rous. méstila e cẽsto i pitimo zuano cepeinymi (-(y)n-ica, -ica, -ov-ica, -ik, -(y)n-ik, -ov-ik), a u lat. <camera obscura> e gòlôunuy nagòlôs na tẽmé "obscura", ne "camera", to-b'-to "obscurus" = tèmen, a "camera" = -ica; ≈ *"méstilo na tymõ".
Та вже краще, прости господи, зображило, ніж темниця. 🤦♂️
Для чого калькувати й створювати якусь дурню, якщо в нас уже є темниця — в'язниця.
Tô e ne calkouanïe, a vérne ròzouménïe tẽmui u yeyui istoté/sõti.
I u znacyeinïé "vẽznica" ou slova <temnica> e gòlôuna uiznaca tyma — wdsõtnwsty suétla, ne vẽzyba, to-b'-to e ta sama "camera obscura".
Від "ока", органу розпізнавання світлових хвиль. Бо камери це різні методи для штучного відтворення цього процесу. Як зазначив пан Михайло, першим був метод Камера-обскура. Тому вважаю доцільним використати для камери назву біологічного органу з відповідною функцією.
Щойно побачив таке прізвище. Гадаю, то є дуже влучне слово на позначення речі, що виконує цю дію для нас. Знову ж таки tele(віддалене)бачення. І саме тут ми використовуємо бачило.
від "зображення". Виготовлення зображень.
Те, чим працюють, за слов'янським звичаєм називають із закінченням на -ло - зубило, точило, кадило, кайло, мило, чорнило, опудало...
"Зображення" є цілком ймовірно калькою російського "изображение", якби в українській мові "зображення" було не росіянізмом, то це мало би бути процесом, а результат зображення – "(в)образ".
У инших слов'ян: чеське "obrázek", словацьке "obraz", польське "obraz".
Дивує і схожим до російського "изо-" суфікс "зо-", який було би недивно знайти в церковнослов'янській мові, але в мові українській є "зі-".
Тут не изо- (як у вят. "изо всяких"), а *из-об-раз-.
Одначе – чому не "образ"? "Зображення" більше на процес годиться, а не на результат процесу. Надто виглядає як калька з російської мови.
Так воно пак і є, Карле-Франце.
Але вашого "зображення" у Грінченка нема.
Словосполучення взагалі радянський покруч, з яким боролися незалежні мовознавці 20 століття, замінюючи словосполукою.
Писання чув тільки в церковному вжитку, у живій мові кажуть "я читаю напис" а не "я читаю писання".
Речення є процесом, тут усе логічно. Пишу речення — пишу те, що промовляється.
Ось зараз ви брешете як собака. Я нікого тут не звинувачував в агентурі Кремля, навіть вас. Для чого ви придумуєте слова, які я не писав?
Іван Кривий занадто довго хіба брудом кидає, а одвіту уникає. Я відтепер облишаю будь-які спроби вести діялог, поки ви не доведете, що українці називали "посиланням" сам "пакет", "посилку", "package", як ви стверджуєте.
Я жду од вас хоч трьох-чотирох прикладів української літературної мови XIX-XX століття, де "посилання" було самою надісланою річчю. Будь-які приклади про "обмотування посилання", "розкриття посилання", "розрізання посилання", БУДЬ-ЩО.
Щоб раз і назавжди поставити крапку в сій дурній дискусії.
А допоки ви як завжди будете уникади одвіту, я буду раз у раз вимагати цього довіду.
Не дуже хороше, але є, бо частково здогадки мені приходьать і по відчутьтьам мови, а не тільки по строг(і)шій логіці. В слові є "чан" як посудина, а про камеру (переставлене = "мераку", тобто мрьаку) кажуть все шо це слово історично походить від кімнати-темниці, камери-обскури. Кімната то ж просторне замкнене середовишче, а залізний чан, у якому шось варьать, то теж, зазвичай не таке широке, але все-таки замкнене середовишче. Відео-камера сьогодні вже не така шоб на півкімнати, а значно менша, може як каструлька чи чаник якийсь. Тому слово "чан" може й навіть шче крашче підходить, чим "кімната" чи потенційне в перекладі з англ. "рум" (room, переставлене "мур" шо теж буде або наче як стіна-мур чи мрьака). А ще тут є така штука, шо видиво (відео) це ж по суті телевізійні канали, тобто CHANnels, хоча я й намагаюсьа не опиратисьа на англійську мову. Крім цього, гумова камера, якшо мова про ту шо на колесі велосипеда, має посередині ЗІРоЧКу, шо теж трохи асоціативно навіює підходьашчий смисл. А взагалі, хоча це й багато хто назве псевдо-наукою, та мені подобаєтьсьа шо "ірчан" в "з(ірчан)ка" нагадує, якшо переставити букви, слово "чарівне", чи "чарі(в)н(и)ка", чари. Бо телевІЗОР (ЗОРІ, зір) то ж і є чарівне дзеркало, так би мовити.
Видиво - те, що можна побачити, видло - те, що робить те, що можна побачити.
від псл. vidъ + *klepnǫti «прикрити»
https://polaclub.com.ua/polaroid/cameras/ саме це слово використовує будь який магазин фотоапаратури
Ого, а ми й не знали. Закриваймо сайт чи що
якщо вже відео це видиво, то (відео)камера хай буде видива
Трохи не по-нашому, але враховуючи шо прижилосьа запропоноване слово "копіярка" (зі значеньньам "ксерокс", до якого воно теж частково підходить), то - годитьсьа.
Паночіні, С. С. Словник біологічної термінології /С. Паночіні ; Всеукр. акад. наук, НДІ мовознавства, Відділ термінології та номенклатури. – Харків.Сторінка 28
https://archive.org/details/slovnik14/page/n36/mode/1up
Пристрій, що знімає, робить світлини
Поки що найліпший простір.
Щось тут до
знімати (фільм, фото...) є претензії, але мені теж подобається