Камера — пристрій для отримання/виготовлення зображення зі справжнього життя. Слово давно відірвано від походження, тож варто перейти до сучасного розуміння речі.
Приклад вживання
Усі камери спрямовано на звитяжця змагань.
Походження
Походить від латинського camera obscura ("кімната темна"), що пов'язане з первинними способами отримання зображення, а далі першими пристроями закріплення зображення на носії.
Слово camera також набуло вжиту у зброярстві, зберіганні, колесах, житлі тощо.
від "зображення". Виготовлення зображень.
Те, чим працюють, за слов'янським звичаєм називають із закінченням на -ло - зубило, точило, кадило, кайло, мило, чорнило, опудало...
"Зображення" є цілком ймовірно калькою російського "изображение", якби в українській мові "зображення" було не росіянізмом, то це мало би бути процесом, а результат зображення – "(в)образ".
У инших слов'ян: чеське "obrázek", словацьке "obraz", польське "obraz".
Дивує і схожим до російського "изо-" суфікс "зо-", який було би недивно знайти в церковнослов'янській мові, але в мові українській є "зі-".
Щойно побачив таке прізвище. Гадаю, то є дуже влучне слово на позначення речі, що виконує цю дію для нас. Знову ж таки tele(віддалене)бачення. І саме тут ми використовуємо бачило.
Від перекладу лат. camera obscura - темна кімната. Темниця - та ж сама темна кімната. До того ж, слово "темниця" у початковому значенні зараз рідко використовується (sum.in.ua: temnycja)
Від "ока", органу розпізнавання світлових хвиль. Бо камери це різні методи для штучного відтворення цього процесу. Як зазначив пан Михайло, першим був метод Камера-обскура. Тому вважаю доцільним використати для камери назву біологічного органу з відповідною функцією.
Камера — пристрій для отримання/виготовлення зображення зі справжнього життя. Слово давно відірвано від походження, тож варто перейти до сучасного розуміння речі.
Усі камери спрямовано на звитяжця змагань.
Походить від латинського camera obscura ("кімната темна"), що пов'язане з первинними способами отримання зображення, а далі першими пристроями закріплення зображення на носії.
Слово camera також набуло вжиту у зброярстві, зберіганні, колесах, житлі тощо.
Перекладаємо слово камера
від "зображення". Виготовлення зображень.
Те, чим працюють, за слов'янським звичаєм називають із закінченням на -ло - зубило, точило, кадило, кайло, мило, чорнило, опудало...
"Зображення" є цілком ймовірно калькою російського "изображение", якби в українській мові "зображення" було не росіянізмом, то це мало би бути процесом, а результат зображення – "(в)образ".
У инших слов'ян: чеське "obrázek", словацьке "obraz", польське "obraz".
Дивує і схожим до російського "изо-" суфікс "зо-", який було би недивно знайти в церковнослов'янській мові, але в мові українській є "зі-".
Тут не изо- (як у вят. "изо всяких"), а *из-об-раз-.
Одначе – чому не "образ"? "Зображення" більше на процес годиться, а не на результат процесу. Надто виглядає як калька з російської мови.
Ви не бачите різниці між "точило", "кадило" і "зображило"? Позбавлене будь-якої логіки (морфологічної передусім) слово.
Щойно побачив таке прізвище. Гадаю, то є дуже влучне слово на позначення речі, що виконує цю дію для нас. Знову ж таки tele(віддалене)бачення. І саме тут ми використовуємо бачило.
Від перекладу лат. camera obscura - темна кімната. Темниця - та ж сама темна кімната. До того ж, слово "темниця" у початковому значенні зараз рідко використовується (sum.in.ua: temnycja)
Гарно!
Пристрій, що знімає, робить світлини
Від "ока", органу розпізнавання світлових хвиль. Бо камери це різні методи для штучного відтворення цього процесу. Як зазначив пан Михайло, першим був метод Камера-обскура. Тому вважаю доцільним використати для камери назву біологічного органу з відповідною функцією.
Коли й так, то правильний рефлекс *о в критім складі тут має бути, за чинним правописом: <ві->, а не <о->.
Вдячний вам за пораду.
якщо вже відео це видиво, то (відео)камера хай буде видива