Я вживаю офіційного правопису, подаючи нові слова. Маю Ваш привід не пристать на це слово за дріб'язковий. Та дарма. Чиніть у свою волю.
Я сам, доречі, писав би "иити", де перша и = й. Буква "й" у нашій абетці непотрібна.
"Буква "й" у нашій абетці непотрібна."
Изгоден ім, та нащо є там (у слові "иити") те "и" на початку? Хиба де мовлять се слово з [j-]?
Творено від кореня "довг" на взірець слова "продо́вжуватися".
goroh.pp.ua: продовжуватися
goroh.pp.ua: протягуватися
Відмїна к слову "тягтися".
Не тямлю, що саме вказує на польськість слова "тривати". Розумію, що так пише ЕСУМ, але там просто написано: "запозичення з польської мови", з товмачення загалом не збагнув, що в тім слові є суто польського. Фонетика? Коли від того прасл. *trъvati пішло, то "тривати" таки є сподівана форма. Значення? Так само не певен, ще й з огляду на пов'язане прасл. *trajati.
Цікаво, що ЭСБМ (Этымалагічны слоўнік беларускай мовы, том 14а, ст. 150-151) так аж категорично не твердить про польський рід біл. слова "трываць", даю неповний витяг:
> Ст.-бел. трвати (з 1507 г.) запазычана са ст.-польск. trwać ‘быць, існаваць працяглы час, заставацца без змен’ (Булыка, Лекс. запазыч., 197), аднак адаптаваная форма търывати ‘быць, працягвацца’: сесь листъ нашъ маетъ търывати вѣчно и непорушно (ГСБМ, 34, 56), зафіксавана ў 1438 г., што, магчыма, сведчыць аб яе існаванні яшчэ да запазычанай формы адначасова са ст.-чэш. trvati, чэш. trvat, славац. trvať, н.-луж. trwaś, харв. дыял. trvat, што ўзыходзяць да прасл. *trъvati ‘трываць, цярпець’, якое ўжывалася побач з *trajati ‘працягвацца, цягнуцца’, ‘насіцца (пра адзенне)’,
E pitomo slovo u rousscé, praslovianscâ dédizna, hi u inxiuix slovianscuix móuvax, u rousscé is pràvilnuimy *truá- → /trɘ̞ˈβ̞ɑ-, trɤˈβ̞ɑ-/, /tɘ̞rˈβ̞ɑ-, tərˈβ̞ɑ-/, porœun.: *kruá- → ‹cruau› /krɘ̞ˈβ̞ɑw, krɤˈβ̞ɑw/, /kɘ̞rˈβ̞ɑw, kərˈβ̞ɑw/, *glutá- → ‹glutati› /ɣ̞lɘ̞ˈtɑtɪ, ɣ̞lɤˈtɑtɪ/, /ɣ̞ɘ̞wˈtɑtɪ, ɣ̞əwˈtɑtɪ/, *drugḗ- → ‹drugéti› /drɘ̞ˈʒatɪ, drɤˈʒatɪ/.
Тривалий - тяглий
+
+++
+
відбувати (ся)