Поясню. Цивільному праву притаманна, як жодній иншій галузі права, диспозитивна метода – метода, за якою сторони рівні одна перед одною (юридична рівність), а також притманні вільний волевияв і майнова самостійність учасників. Оскільки тут панує суцільна рівність, то будь-які правочини слід учиняти лише (оминімо всі винятки) за згодою обох сторін. Инакше правочини можна називати угодою, що за суттю одне й те саме.
І в згоді, і в угоді наявний спільний корінь «год», тому за основу я взяв саме його. Повернуся до того, що я сказав: із вільною згодою буде й дійсна угода. Остання ж породжує правові наслідки. Якщо логіка ясна, то зрозуміло, чому я обрав похідне саме від угоди — угОдовий. Отже, угодовий кодекс, угодове право тощо.
Миряни́н/миря́нка на означення громадян, що не є військовослужбовцями.
sum.in.ua: svitsjkyj