До 1939 (до більшовицької навали, коли червона орда ще не знищувала все українське), Ві́льно – саме так і звалося це місто!
У будь-якому разі, "і" литовському відповідає в руській не "і", а "и"; передача з "і" в руській може бути, коли не з вятської, то з лядської чи з білоруської - так чи так в усіх сих трьох мовах "и"-вят., "і"-блр., та "і"-ляд. суть звуки однакового творення.
Крім того, в литовський твар -nius передбачає "-нь" ("мяке") в руській. И сам по собі цілий твар Vilnius є чоловічого роду, що технично в руській відповідало би твару: Вилень (чого?-Вильня), либонь.
Пропоную вам додати на Словотвір слово "Лейпциг"\"Ляйпциґ" і запропонувати переклад "Липськ"!
Я свій голос оддам.
Vadik, звідки такі сміливі тези? Прошу не уникати відповіді. Мені справді цікаво, звідки походить назва "Дроздів" і чи насправді Назва "Липськ" зникла?
Andrii Andrii, +. И мене рупить. А ще, коли Leipzig и є "липське місто - місто на липняку", то чи Липськ є первїсний твар? Як на давню назву -пськ- є на вид дивне.
Гарно !
Вильний – Извилистый
r2u.org.ua: вильний
"Попрямуйтеся ви, вильні дороженьки, поправуйтеся ви лихі вороженьки".
Можна трактувати як "вильне місто" – "місто не ідеально рівне" (воно дійсно не схоже на Манхеттен, більш витке.
Зі староукраїнської мови.
http://litopys.org.ua/djvu/starukr_slovnyk.htm
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору
Вольнослушатель – ві́льний слуха́ч; -ница – ві́льна слуха́чка.
Вильно – Ві́льна, -ни; -ленский – ві́ленський, -а, -е.
..Отаке-то чудо
У тім місті преславному,
У тій Вільні сталось.
Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847-1861
Вильний – Извилистый
r2u.org.ua: вильний
"Попрямуйтеся ви, вильні дороженьки, поправуйтеся ви лихі вороженьки".
Город = Місто
r2u.org.ua: город
Можна трактувати як "вильний город" – "місто не ідеально рівне" (воно дійсно не схоже на Манхеттен, більш витке.
Пов'язане з дієсловом "ви́ти" – скручувати. Наче нічого поганого.
<Пов'язане з дієсловом "ви́ти">
Ne poveazano. Poveazano is slovomy ‹vóuna› "a wave", prasl. *uylna.
Вільнюс — Вільна
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору
Ві́льна, -ни; ві́ленський, -ка, -ке
Vèlenyu, Velny-, Veln-
/ˈwæləɲ/, /ˈwælʲɲ-, ˈwæʎɲ-/, /ˈwæl(ʲ)n-/
___
___
Litóuscê ‹Vilnius› e œd imene récui ‹Vilnia› œd slova ‹vilnis› "vóuna, a wave", teacneity Balto-Sloveanscomou *uyln- "vóuna, a wave", a tomou litóuscuy ‹Vilnius› bui tocyno teacu tuarou +‹Vóuenyu› +/ˈwowəɲ/ u rousscé, cèrêz tuar +‹Vulnyu (+Вълн̑ь)›, porœunaite: ‹vóuc› ← drous. ‹vulcu (вълкъ)› ← prasl. *uylku ← prabaltoslov. *vilkás → lit. ‹vilkas›, rous. ‹póuen› ← drous. ‹pulnu (пълнъ)› ← prasl. *pylnu ← prabaltoslov. *pilnas → lit. ‹pilnas›.
Ale ya naguiliõ ne souto rousscuy tuar +‹Vóuenyu›, a isposoul ("a compromise") meidyu rousscomy (sloveanscomy) ta litóuscomy tuaroma — bez ménui u "rousscuy" scébely /o͡w/ (← */ɵɫ, ʌɫ/ ← */əl/), a lixiuxi na scéblyé */əl/: +‹Velnyu›, ta is udétomy /ə/ meidyu /l/ ta /n/: ‹Vèlenyu›.
___
Isclonyeinïe:
cyto — Vèlenyu /ˈwæləɲ/
ceoho — Velnya /ˈwæʎɲa/
ceomou — Velnyou /ˈwæʎɲu/
cimy — Velnemy /ˈwælnəm/
ceimy — Velnyé /ˈwæʎɲi/
Стара українська форма з питомим [и] та [о].
+
r2u.org.ua: вильний
Вильний – Извилистый
"Попрямуйтеся ви, вильні дороженьки, поправуйтеся ви лихі вороженьки".
Можна трактувати як "вильно місто" – "місто не ідеально рівне" (воно дійсно не схоже на Манхеттен, більш витке.
Можна трактувати хіба в перспективі народної етимології. :)
Чому ж ні? Я саме це і мав на думці.
То є сором.
Ви як дитина подеколи, їйбо, чого ж поганого в тому, що одні слова в'ються, міняться і стають схожими до инших слів, що до них чіпляютсья значення нові?
Ось, у білорусів ім'я наше "Оля" змінилося на "Воля" (недавно навіть пісня вийшла популярна, де згадується то ім'я), і як на мене, дуже це красно, тепер це ім'я нагадує людям про свободу, хоч раніше такого значення ніколи не було, та то не біда, що не було, як на мене, це прекрасно, що тепер це ім'я зі свободою асоциюватися стало.
Йа Вам про горох, а Ви ми про капусту. Твар Воля в блр. ме "[в]" закономірну протезу, й звязок зо словом воля є людова етимология, йака є ни менше ни більше просто забавка; протеза "[в]" там стала не тому а би близіти зо словом воля.
Так я і не прагну натягнути шиворіт на виворіт. Авжеж, це просто забавка, я й не кажу, що слова зумисне міняються, що стати більш схожими на инші, це просто людська прага шукати порядку там, де його не завжди є. Забавка, але не погана, а забавка, на яку деколи любо глянути.
Мені стало приємно, що є місто "Вильно" і що є слово в мові вкраїнській "вильно", я ж не дурень, розумію, що це просто збіг. Але милий збіг.
Якшо була саме така засвідчена подоба, то +
—
Польський суржик