Галицьке, з польської.
"В сьогочасних виданнях в самі Галичині мова не покращала, а погіршала... В передні статті „Ділами не сльозами" є місця, которих я зовсім не міг зрозуміти навить наздогад, міркуючи по течіi мислів, як от:... площі (майдани) до вправ (до заправляння, заправляться – приготовляться к поступленiю в училище, а заправлялник – це „приготовішка" по великоруському)..." (І. Нечуй-Левицький. "Криве дзеркало украінськоі мови").
Так із того й треба починати, що це Н-Л
Ну ЕСУМ теж так думає, і в Грінченка нема. І те що Олекса подав під заправою цікаве
Правда чи треба це інакше питання
Гадаю таки треба, бо по-перше, слово не чергується, і по-друге, воно не може чергуваться, бо "управа" значить щось інше. Тому слово не годиться.
Для мене є дуже вагомий показник, які слова треба вилучати, які треба залишати.
Якщо від тих слів плюються люди, бо ті слова їм штучно/роблено нав'язали, як от простирадло, потяг (поїзд), фарба, дах тощо, їх треба викидати. А якщо слова давно усталені, стали всеукраїнськими, не тільки в книжників, а й у народі, як от підручник, хлопець, надто, занадто, вправа, то хай будуть. Навіщо ламати народ через коліно
Те, що слово додано в "Словотвір" - не значить, що його треба вилучати з мовлення. Просто ськаються українські відповідники, і все.
Для цього достатньо розгорнути словники синонімів
Розгорнув. Для "вправи" не знайшлося личащих сутям.
Як видите, цього не достатньо.
Щось я ваших синонімів не бачу 🤷♂️
Кому очевидно, що очевидно. Якось незрозуміло, які саме є підтвердження, що слово "вправа" є взятим з польської?
Це цитата з ЕСУМ, тут походження часто з нього, особливо коли так оформлено
(Хоча чому саме вони пишуть "очевидно" мені теж цікаво)
Ви певні?
goroh.pp.ua: вправа
goroh.pp.ua: управа
У Грінченка жадного нема.
Та з гляду ("glimpse") на морфологію — так.
r2u.org.ua: Упражнение
"У вільні хвилини вони перекидаються м'ячем. Це заправа до відбиванки або футболу" (Ю. Шевельов. "Над озером. Баварія").
"Де той розумний, що відповів би йому на питання: кохання це в нього до дівчини чи тільки заправа до того справжнього, що прийде колись до іншої?" (І. Вільде. "Сестри Річинські").
—
Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов) Вгору
Запра́ва, см. Запра́вка.
Запра́вка и Запра́ва –
1) (действ. от Заправля́ть):
а) за[у]правля́ння, запра́ва, засува́ння чого́;
б) ору́дування, керува́ння ким, чим, верхово́дження ким и над ким;
в) заправля́ння, засма́чування, запра́ва, зато́вкування, затира́ння, замина́ння, забі́лювання, засма́жування чого́ чим; г и
д) запра́ва (Оттенки см. Заправля́ть);
2) (чем заправляют кушанье) запра́ва, (толчен. сало с растёрт. пшеном) за́тірка, за́товчка, (пережар. мука на жиру) за́смажка
То ви спочатку навчіться користать із словниць. У Кримського ськаєте по московському слові "заправа", то звісно, що не знаходите потрібного. В Ізюмова знайшли слово "заправа" в перекладах до слова "запрос". І що з того? А в Ніковського ж є потрібне значіння: "начинание, приготовление к чему", та в вас очі дивляться, видно, не в той бік.
У Кримського знаходимо: "запра́вка (перен.: известн. привычки, направление) – за́правка, на́правка (Номис), ви́правка, вимуштрі́вля, за́вича, поста́ва, за́дмух (-ху)."
У Грінченка: "2) Начинаніе, приготовленіе къ чему, матеріалъ для чего-либо приготовленный". Ще в Грінченка: "Заправля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. запра́вити, -влю, -виш, гл.
...
3) Дрессировать, выдрессировать, пріучать, пріучить, упражнять".
Російсько-український словник 1930р. (О. Ізюмов) Вгору
Запрос –
1) запита́ння, -ння, за́пит, -ту;
2) (при продаже) запра́ва, -ви.
Приправа –
1) припра́ва, запра́ва, -ви,
2) (техн.) приладнува́ння
Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору
Запра́ва –
1) запрос (при продаже);
2) начинание, приготовление к чему, материал, для чего-либо приготовленный;
3) приправа
+++
Вправлятися-заправлятися?
Так