Трибунал лжевідповідних слів

Сам не знаю, чого хочу й як це описати. Вибачайте за розмазаність, спробую.
Зараз тут більше 70 тисяч перекладів, і серед них, на жаль, немало дурниць, зокрема давніх, що накопичилися. Поперше.Може, можна подумати над тим, щоб спробувати тут провести “день/тиждень чистоти Словотвору”, підгадати й виділити час, щоб це подолати?

І, по-друге. Деякі лжевідповідні переклади можуть бути небезпечніші за явні дурниці. Тобто ті переклади, що нібито якось пов’язані зі значенням, але не можуть бути перекладами.
Наприклад, досить значуще (для мене) слово “агеліофіли” (https://slovotvir.org.ua/words/aheliofily), із якого почалося щось ну дуже дивне й незрозуміле, щонайменше для мене. Добродій Ярослав додав переклад “мерхлівці”. Здавалося б, це слово якось навіть пов’язане зі значенням. Але (і накінець суть (!)) мого довгого базікання). Скільки разів я просив пояснити мотивацію слова, пояснити хід думок, прямо питав, що там “мерхле”, чому саме від цього слова творено переклад – ні разу не одержав не те що точної відповіді, а взагалі будь-чого, що можна вважати відповіддю на ці запитання. Добродій же Ярослав там (що, однак, після прочитання цього перекладу не дивує) показав нерозуміння втямку.
Я до чого: може, подумати б знічев’я про щось виду “трибуналу” для таких слів, які не можна назвати явним засміченням, але явно не відповідають суті? Наприклад, “відповідач” – той, хто додав переклад, та/або ті, хто вважають, що слово відповідне, “позивач” – той/ті, хто вважає слово невідповідним, а “комісія”, наприклад, із охочих, що мають 1000+/2000+ голосів, наприклад, вирішує. Просто одне діло, коли просить пояснити слово хтось 1-2, хтось-то там собі, як-от я, і зовсім інше, коли обґрунтування просить група, що діє, можна сказати, від імені всієї спільноти Словотвір.
Як гадаєте, чи слід би подумати про щось у цьому дусі?

Та просто дати можливість голосувати ПРОТИ слова, щоб воно було сокрите від людських очей, але із можливістю ці слова дістати з “погреба” (користач тицяє “показати всі” й ось на нього вивалюються всі довивсоти та дошістнадцятогостоліттярості).

Іще, наприклад, дав би на розгляд слово переклад “віра” до слова “релігія” (не ображайтеся, добродію Єлисію). Пояснення: я б, наприклад, сказав, що “віра” й “релігія” не просто різні, а засадно різні речі: “віра” – “упевненість в існуванні надприродної/прихованої сили, певних позачуттєвих законів Усесвіту, надприродних позарозумових, скажімо так, істот” (моє розуміння). “Релігія” ж – наслідок віри або її вдавання, деякий світогляд, переконання, набір правил і норм, а також часто деяка суспільна організація, пов’язана з цим. Отже, “віра” – насамперед особиста переконаність людини (і суспільства вірян), а “релігія” – наслідки, зокрема зовнішні, які передбачає деяка віра, незалежно від наявності її в людини. На прикладі православ’я: вірити в існування Господа – віра, а носити хрестик, хреститися, будувати церкви, ходити до них, вітати одне одного зі святами, хрестити дітей, молитися – релігія. Причому для дотримання останнього необов’язково мати перше

“Та просто дати можливість голосувати ПРОТИ слова”
Так вийде, вибачте на слові, демократія

> “Та просто дати можливість голосувати ПРОТИ слова”
> Так вийде, вибачте на слові, демократія

Тобто моя пропозиція то демократія, а Ваша

“комісія”, наприклад, із охочих, що мають 1000+/2000+ голосів, наприклад, вирішує

то автократія?

Я ж не кажу, щоб дати можливість кожному зайді голосувати проти слова, а щоб ця можливість з’являлась у користачів, які вже набрали n кількість голосів. Така система вже існує з Чистилищем.

> > “Та просто дати можливість голосувати ПРОТИ слова”
> > Так вийде, вибачте на слові, демократія
>
> Вам і без голосування люди кажуть, що ви творите покручі, що так не можна словотворити. Але ж Вам якось байдуже, Вас це не обходить 🤷‍♂️

Не хотів переходити на особисте, але.

“Коловертень” – це, по-вашому, властивість.
Офіс – житло.
Ви не знаєте різниці між визначенням слова, сутямком і перекладом слова.
Ви не змогли втямити засадної різниці узорів слововідмін “жити” й “шити”.
Ви так і не змогли втямити, що -ня позначає опредметнену дію, перебіг тільки у віддієслівних іменниках, із коренем, що цю дію позначає.
Ще й на додачу причепилися до мене, мовляв, правильно “не зрозуміти чогось”, а не “не зрозуміти щось”, після чого я надав цитату Синявського, що це спростовує.

Не знаю, що з Вами відтоді сталося, якщо так не було до того, а наведеними вище словами-діями Ви довели нерозуміння Мови, її основ (казати, що “вивертень” (“вивернуте дерево”) – властивість – це вже вибачте), тому поки до Ваших зауважень я прислухаюся менше.

> > \> “Та просто дати можливість голосувати ПРОТИ слова”
> > \> Так вийде\, вибачте на слові\, демократія
>
> Тобто моя пропозиція то демократія, а Ваша
>
> > “комісія”, наприклад, із охочих, що мають 1000+/2000+ голосів, наприклад, вирішує
>
> то автократія?
>
> Я ж не кажу, щоб дати можливість кожному зайді голосувати проти слова, а щоб ця можливість з’являлась у користачів, які вже набрали n кількість голосів. Така система вже існує з Чистилищем.

Ви не зрозуміли суть того, що я висуваю. До речі, я відразу сказав, що це може бути дурна думка.
Переклади “копіярка” та “віра”, що набрали найбільше голосів, нагадують, що гітлера теж демократично вибрали). 
Іще один переклад: “багнорості” до слова “гелофіти”. Незважаючи зовню схожість слова до чужого, наше (як і чуже, по суті) не розкриває суті, вибачте за завторювання. Як з’ясувалося, і серед 3000+ є учасники, що не можуть розрізнити “синє море” й “солоне море”, а це ж (от дивина!) різні втямки, незважаючи на взаємну однозначність. 
Якщо Ви помітили, я написав “вийде, вибачте на слові, демократія”, що значить, що “демократія” вжито в поганому (найгіршому) значенні. У нашому випадку: найкращий переклад той, який одержав найбільше голосів, незалежно від того, наскільки ці голоси “обґрунтовані”. 
Іще один приклад: “п’єзофіли” (істоти, що живуть в умовах великого тиску, потребують його). Добродій Ярослав додав тоді переклад “надглибинці”, доводячи, що тиск на глибині, отже, якщо істота живе у високому тиску, вона обов’язково живе на великій глибині. Не можу заперечити, у цьому є загальна логіка, але це явне нерозуміння ознаки розподілу (на якій глибині живе істота й за якого тиску). Синє й солоне море. Мабуть, і досі це тривало б, якби я не додав слово “батибіонти” (це саме істоти, що  живуть на великій глибині). Так, (припустімо,), усі батибіонти – п’єзофіли (усі солоні моря сині), а всі п’єзофіли – батибіонти (усі сині моря солоні), взаємно однозначна відповідність. Це логічно тут -- місце існування визначає умови, а умови, які необхідні для істоти, визначають необхідне місце існування.  Але не можна сказати, що з погляду розподільства це те саме. Хіба “синє море” – те саме, що “солоне море”? Так, це те саме море, але розподіл за різними ознаками – цвіт і солоність. Так само глибина й тиск – різні ознаки розподілу, хоча вони, зрозуміло, можуть бути взаємно однозначні. 
І таких прикладів кілька.
Саме тому я висуваю створити таку ось “комісію”, що розглядала б зокрема переклади, додані через нерозуміння засадної різниці подібних на перший погляд ознак розподілу, розумієте?

““Я теж думав, а чи є слова, що закінчуються на -ень, які вказували б на властивості, процеси, а не просто предмети чи ознаки людини.

Таки є: провесень, вивертень, коловертень, рівень, степінь, закутень, ґе́дзень, по́празень”

“Тому й згадав, наприклад, коловертень. Невже це не властивість?”

“Офіс, зокрема для когось може бути житлом. Ба більше, ви питали про склад. Навіть він може бути для когось житлом. Наприклад, для мишей, пацюків і тарганів. 🤭”
Яка ж дурня. Панове учасники, хто ще вважає “склад” і “офіс” “житлом” за визначеннями?

“адміністративне приміщення (офіс) - нежитлове приміщення, що належить суб’єкту господарювання на правах власності або оренди, в якому розташовується його виконавчий орган (директор, правління тощо) та яке має адресу, через яку може здійснюватися поштовий зв’язок;”

Офіційне державне товкмачення. Не знаєте Мови, не знаєте, що таке “житло” – не ганьбилися б

Хай там як, а не знати, що таке “житло” – соромисько

То “вивертень” – процес чи ознака? А “закутень”?

Я не брехав. А не знати, що  таке житло – таки ганьба

Ага. Ви не знаєте, що таке житло(!) а смішний я. Сміх без причини – ознака незнання, що таке “житло” й “визначення”

Що думають притомні користувачі, що знають Мову?

https://slovotvir.org.ua/words/stalker#t6830

Будь ласка. Це зовсім невідповідне слово для цього значення

Пан Роман хоче комісію охочих, що має голосів 1000+. Мабуть, мріє про себе бути трибунальником 😜🤦‍♂️
Д. Романе, почніть з себе, повикидайте спочатку свої покручі, потім заїкайтесь про якісь комісії, трибунали 🧐🤔

По-перше, я писав 1000+/2000+/3000+. Себе я в “трибуналі” не бачу. 
Після тверджень, що “вивертень” і “коловертень” – це ВЛАСТИВОСТІ, нерозуміння великої різниці устроїв словомін “жити”(“живе”) й “шити”(шиє), Ваші думки про словотворення. вибачайте, нехтую. І це я не всі приклади перелічив. Може, слід продовжити?

https://slovotvir.org.ua/words/elektroliz

Будь ласка. Які “павертопотала”, “громочин” і “прудер”?! Це ж зовсім недоречні слова. Я висунув би прибрати їх

Тут були закиди, що я пишу про чужі слова: до слова “луг” є переклади “золець”, “золиво”, “зола” (2 мої). Так-то воно так. Здавалося б. KOH i NAOH – цілком собі зола/золиво/луг.  Але як бути з LiOH, Ca/Sr/Ba(OH)2, Rb/CsOH? TlOH? Ось тому я й хотів би висунути такі переклади на розгляд “комісії” й почути їхню думку. З одного боку, можна сказати, що KOH/NaOH  – луги, які здавна одержувалися з попелу, золи, а інші луги – теж луги (от дивина!), мають схожі властивості, тому можна назвати і їх зольцями/золою/золивом за подібністю, розширенням значення. З іншого боку, можна сказати, що якщо Mg i Ca ще якось можна притягнути до золи, то Cs, Rb, Ba, Sr i Tl точно ніяк, тому ні один переклад від “зола” не буде для них доречний. 
Тому я й хотів би, кажу ж, почути думку вповноважених людей, яким можна довіряти

“Вам уже писали, що думають: навіщо пишете цю дурню?”

Пані Кароліну й добродія Володимира я почув. 2. Хотілося би й інших почути. 

“Краще вчіть мову…” 
Уточніть, будь ласка, яку саме мову? Ту саму, де іменники й прикметники в множині мають закінчення -АМ, а “вивертень” і “коловертень” – властивості/процеси?

“як твориться український словотвір..” Словотвір твориться… Гммм…
Він твориться так, що можна при складанні слів просто викинути й мати на увазі?

Сам не знаю, чого хочу й як це описати. Вибачайте за розмазаність, спробую.
Зараз тут більше 70 тисяч перекладів, і серед них, на жаль, немало дурниць, зокрема давніх, що накопичилися. Поперше.Може, можна подумати над тим, щоб спробувати тут провести “день/тиждень чистоти Словотвору”, підгадати й виділити час, щоб це подолати?

І, по-друге. Деякі лжевідповідні переклади можуть бути небезпечніші за явні дурниці. Тобто ті переклади, що нібито якось пов’язані зі значенням, але не можуть бути перекладами.
Наприклад, досить значуще (для мене) слово “агеліофіли” (https://slovotvir.org.ua/words/aheliofily), із якого почалося щось ну дуже дивне й незрозуміле, щонайменше для мене. Добродій Ярослав додав переклад “мерхлівці”. Здавалося б, це слово якось навіть пов’язане зі значенням. Але (і накінець суть (!)) мого довгого базікання). Скільки разів я просив пояснити мотивацію слова, пояснити хід думок, прямо питав, що там “мерхле”, чому саме від цього слова творено переклад – ні разу не одержав не те що точної відповіді, а взагалі будь-чого, що можна вважати відповіддю на ці запитання. Добродій же Ярослав там (що, однак, після прочитання цього перекладу не дивує) показав нерозуміння втямку.
Я до чого: може, подумати б знічев’я про щось виду “трибуналу” для таких слів, які не можна назвати явним засміченням, але явно не відповідають суті? Наприклад, “відповідач” – той, хто додав переклад, та/або ті, хто вважають, що слово відповідне, “позивач” – той/ті, хто вважає слово невідповідним, а “комісія”, наприклад, із охочих, що мають 1000+/2000+ голосів, наприклад, вирішує. Просто одне діло, коли просить пояснити слово хтось 1-2, хтось-то там собі, як-от я, і зовсім інше, коли обґрунтування просить група, що діє, можна сказати, від імені всієї спільноти Словотвір.
Як гадаєте, чи слід би подумати про щось у цьому дусі?

Це дуже важко нормально втілити.Ота комісія дуже робити днями, щоб прибрати усі переклади, які не передають суті, а ще радше розпитувати користувача про свій переклад.

До того ж “не передає суті” — це часто досить суб’єктивно.Як визначити, що слово не передає суті? І це при тому, що ми часто розуміємо речі саме по-своєму; може правильно, може ні, але по-своєму — і спільники комісії теж

По-моєму, це дуже складна для втілення ідея, котру, якщо ж її все-таки впроваджувати, треба доопрацювати 

“Вам уже писали, що думають: навіщо пишете цю дурню?”

Пані Кароліну й добродія Володимира я почув. 2. Хотілося би й інших почути. 

“Краще вчіть мову…” 
Уточніть, будь ласка, яку саме мову? Ту саму, де іменники й прикметники в множині мають закінчення -АМ, а “вивертень” і “коловертень” – властивості/процеси?

“як твориться український словотвір..” Словотвір твориться… Гммм…
Він твориться так, що можна при складанні слів просто викинути й мати на увазі?

Уявляєте. І таке може бути 🤷‍♂️

Пи. Си. А, забув згадати про суфікс j 😆🤭

“Уявляєте. І таке може бути 🤷‍♂️”

А можна приклади такого словотвору в нормальній мові?

“Пи. Си. А, забув згадати про суфікс j 😆🤭”
Те, що Ви неспроможні почитати про походженнєвий наросток j, не смішно. 

“Це дуже важко нормально втілити.Ота комісія дуже робити днями, щоб прибрати усі переклади, які не передають суті, а ще радше розпитувати користувача про свій переклад.
До того ж “не передає суті” — це часто досить суб’єктивно.Як визначити, що слово не передає суті? І це при тому, що ми часто розуміємо речі саме по-своєму; може правильно, може ні, але по-своєму — і спільники комісії теж
По-моєму, це дуже складна для втілення ідея, котру, якщо ж її все-таки впроваджувати, треба доопрацювати “

Думаю, це можна втілити значно простіше. Виноситься на голосування слово. Кожен може додати докази на користь збереження або видалення слова. Голосують члени “трибуналу”.

Я вже наводив приклад. “Агеліофіли” – “істоти, що не потребують сонця”. Невідповідний переклад “мерхлівці”. Ваші думки, що в них мерхлого, як “мерхлий” пов’язано з “істотами, що не потребують сонця”? 
Другий приклад. Є слово “багнорості”. Як Ви думаєте, що це значить, виходячи тільки з самого слова? 

Д. Ярославе, прошу Вас більше нічого тут не писати

Добродію Іване, ще приклад Вам: “накисенність”. Ви можете пояснити цей словотвір? 
Іще приклад: https://slovotvir.org.ua/words/stalker
Найкращий переклад – “стежник”. Цей переклад може підійти для слова “сталкер” у значенні “переслідувач”, але не в поданому значенні: “сталкер — людина, що без дозволу чи незаконно відвідує покинуті місця (житлові, промислові й інші споруди, міста-примари, зокрема Зону Відчуження), зокрема для дослідження чи розкрадання.”

Що тут робити? Змінити значення слова? Чи видалити перше слово?