Так само й “твердження” за “теорему”: воно нізащо не може бути перекладом.
А чому Ви на трибунал не даєте, наприклад, своє “сховище” — https://slovotvir.org.ua/words/bunker-ne-viina ?
Сховищем може бути і бункер, й амбар, й сейф, й архів, і льох, і гараж, і криївка, і резервуар.
«приросток ка- – це викопування з могили (якщо такий узагалі існував, у чому сумніваюся)»
🙄
кандє̑р
кандити
кандюба
кандꙑба
кандюга
кадо҅лб
кавє҅рза
каноудити
каблѫк
кацап
«приросток ка- – це викопування з могили (якщо такий узагалі існував, у чому сумніваюся)»
🙄
кандє̑р
кандити
кандюба
кандыба
кандюга
кадо҅лб
кавє҅рза
каноудити
каблѫк
кацап
Забув відповісти, вибачте.
Невже ви не відчуваєте в цих словах загалом якщо не відсутності, то розмитості значеннєвої єдності?
https://slovotvir.org.ua/words/infuzoriia-tufelka#t87295
Будь ласка. Це будь-що, але точно не наукова назва. До чого тут “волохатий”? Явно видно нерозуміння властивостей словосполучень (не плутати зі словосполуками): є головне слово та залежне. Іменник у прикметникових – головне, а прикметник – залежне. Тут же цпе не підходить ніяк. І головна біда не те, що додавач помиляється або не знає чогось, зокрема основ, а те, що за це ще голосують.
Далі. “Волохатий”. “ВОЛОХА́ТИЙ а, е.
Оброслий, покритий густим волоссям. Приклади
Який має довгу густу вовну, шерсть. Приклади
Який має кучеряве пір’я (про породу птахів). Приклади”
Але це не “шерсть”, це органели. Схоже на волосся, але це зовсім не те.
Далі. Доданий переклад свідчить про нерозуміння відтінків значень, стилю. “Лапоть”? Справді?
https://slovotvir.org.ua/words/infuzoriia-tufelka
“Інфузорія-туфелька” – “лаптик волохатий”.
Чому “лаптик”? Чому “волохатий”? Хіба це схоже на науковий стиль?
“Щербачок” не краще.
Будь ласка, добродії. https://slovotvir.org.ua/words/barometr
Слово “барометр”. 5 голосів за “повітромір” (що міряють? Повітря? ) і 3 – за “погодомір”. Треба пояснювати, чому це явно невідповідні переклади?
https://slovotvir.org.ua/words/homeopatiia
Переклад “марноліцтво”, 2 голоси.
“Марноліцтв” існує-бо безліч. Це слово ніяк не передає значення саме гомеопатії
https://slovotvir.org.ua/words/inkubatsiinyi-period
“Закубельний”
Чудовий зразок, що вражає невіглаством.
“Закубельний”, як і інші прикметники, утворені за таким розмітом (прийменник+іменикова основа+прикметниковий суфікс+ий) , похідні від сполук прийменників з іменниками.
Пор.:
“Загребельний” – “такий, що (знаходиться) за греблею” (https://r2u.org.ua/s?w=загребельний&scope=ukr&dicts=all&highlight=on)
“Підземельний” – “такий, що (знаходиться) під землею”
“Безземельний” – “такий, що без землі”
“Заморський” – “такий, що (знаходиться) за морем”
“Приозерний” – “такий, що (знаходиться) при озері”
За подібністю: “закубельний” – “такий, що (знаходиться) за кублом”, що явно не відповідає значенню втямка “інкубаційний період” (який, між іншим, ніяк не стосується кубел, що робить будь-які переклади з цим коренем недоречними)
Для варіантів треба як для сторінок — дизлайки користувачів з голосами (але тоді й окремі лайки?). І якщо є скількись, то по-інакшому відображаються чи ховаються й не рахуються найкращими
А чистити цифри чи й слова мабуть неможливо без суттєвої зміни суті сайту. Принаймі офіційно, неофіційно можна групку заснувати або самому якось впорядковувати, якщо не зовсім окреме щось
Для варіантів треба як для сторінок — дизлайки користувачів з голосами (але тоді й окремі лайки?). І якщо є скількись, то по-інакшому відображаються чи ховаються й не рахуються найкращими
А чистити цифри чи й слова мабуть неможливо без суттєвої зміни суті сайту. Принаймі офіційно, неофіційно можна групку заснувати або самому якось впорядковувати, якщо не зовсім окреме щось
Авжеж, поставити головним трибунальником д. Романа 😜🙈
Він натрибуналить 🤦🏻♂️
Для варіантів треба як для сторінок — дизлайки користувачів з голосами (але тоді й окремі лайки?). І якщо є скількись, то по-інакшому відображаються чи ховаються й не рахуються найкращими
А чистити цифри чи й слова мабуть неможливо без суттєвої зміни суті сайту. Принаймі офіційно, неофіційно можна групку заснувати або самому якось впорядковувати, якщо не зовсім окреме щосьАвжеж, поставити головним трибунальником д. Романа 😜🙈
Він натрибуналить 🤦🏻♂️
Ну ви он свій словник організовуєте
Для варіантів треба як для сторінок — дизлайки користувачів з голосами (але тоді й окремі лайки?). І якщо є скількись, то по-інакшому відображаються чи ховаються й не рахуються найкращими
А чистити цифри чи й слова мабуть неможливо без суттєвої зміни суті сайту. Принаймі офіційно, неофіційно можна групку заснувати або самому якось впорядковувати, якщо не зовсім окреме щось
Добродію Володимире, я думаю, це не рішення. Ви знову-таки висуваєте просто вирішувати все більшістю голосів.
Без закону Годвіна тут не обійтися. Поширений приклад: свого часу більшість-таки на виборах обрала гітлера з партією.
Більшість цілком може помилятися. Ось Вам, добродію Володимире, приклад: https://slovotvir.org.ua/words/infliatsiia. Ця-таки більшість, мабуть, судячи зі слів, відгуків й обговорення, не розуміє, чим “зниження купівельної спроможності грошової одиниці” відрізняється від “зростання цін” і “зростання грошової маси”. Так само деякі не розуміють різниці між інфляцією й девальвацією, а також між дефляцією, ревальвацією й ревалоризацією.
Іще приклад: https://slovotvir.org.ua/words/kvaziportalnyi-dolmen (“квазіпортальний дольмен”, я про це вже писав вище тут). Ця ж більшість (5 і 4 голоси відповідно) проголосувала за переклади “каплитан” і “паплитан”. Якщо ка- й па- – це квазі-, то “каплитан”/“паплитан”=“квазідольмен”, але ніяк не “квазіпортальний дольмен”.
Так само немало (7) голосів за переклад “очевидь” до https://slovotvir.org.ua/words/aksioma, хоче не кожна аксіома обов’язково очевидна, і не тільки аксіома. Так само https://slovotvir.org.ua/words/teorema: “твердження” (хоча і теорема, і лема, і аксіома – твердження (або не обов’язково, це як поглянути) й “наочина”(нерозуміння сутя втямка “теорема”). Ну, це просто приклади явно невідповідних перекладів, що набрали немало голосів.
Більшість цілком може помилятися, і тут таке нерідко. Саме тому я закликаю до “більшості доказів”, тобто при голосуванні кожен член “трибуналу” має підтвердити:
Та я знаю, що більшість може помилятися, тому й пропоную лише найкращим користувачам давати цей голос, як в Чистилищі
Ну і знову таки, якщо не голоси людей, то нащо форум, нащо сайт. Це щось зовсім інакше
Пояснювати кожне слово й думку — було б добре, для цього є коментарі й обговорення. Що робити з великими цифрами не знаю, але нові й новознайдені слова більш-менш обговорюють. Так, нікого не примусиш відповідати, і це добре, написали що думаєте та й все. Пояснення необхідні, але зробити його обов’язковим буде по-дурному. І знову, на цьому сайті, форумі не місце таке організовувати, добре що так працює. У будь-якому разі треба самому думати, як казати, ну і ясно що “найкращі” слова це в будь-якому разі буде ну таке, для якості треба щоб їх хтось обробив
Але найцікавіше питання це чому ви думаєте, що всі мають однакове “розуміння слова” й принципів словотвору. Навіть в простій науці є різні погляди й дискусії, не кажучи про такі експерименти
Для варіантів треба як для сторінок — дизлайки користувачів з голосами (але тоді й окремі лайки?). І якщо є скількись, то по-інакшому відображаються чи ховаються й не рахуються найкращими
А чистити цифри чи й слова мабуть неможливо без суттєвої зміни суті сайту. Принаймі офіційно, неофіційно можна групку заснувати або самому якось впорядковувати, якщо не зовсім окреме щосьДобродію Володимире, я думаю, це не рішення. Ви знову-таки висуваєте просто вирішувати все більшістю голосів.
Без закону Годвіна тут не обійтися. Поширений приклад: свого часу більшість-таки на виборах обрала гітлера з партією.
Більшість цілком може помилятися. Ось Вам, добродію Володимире, приклад: https://slovotvir.org.ua/words/infliatsiia. Ця-таки більшість, мабуть, судячи зі слів, відгуків й обговорення, не розуміє, чим “зниження купівельної спроможності грошової одиниці” відрізняється від “зростання цін” і “зростання грошової маси”. Так само деякі не розуміють різниці між інфляцією й девальвацією, а також між дефляцією, ревальвацією й ревалоризацією.
Іще приклад: https://slovotvir.org.ua/words/kvaziportalnyi-dolmen (“квазіпортальний дольмен”, я про це вже писав вище тут). Ця ж більшість (5 і 4 голоси відповідно) проголосувала за переклади “каплитан” і “паплитан”. Якщо ка- й па- – це квазі-, то “каплитан”/“паплитан”=“квазідольмен”, але ніяк не “квазіпортальний дольмен”.
Так само немало (7) голосів за переклад “очевидь” до https://slovotvir.org.ua/words/aksioma, хоче не кожна аксіома обов’язково очевидна, і не тільки аксіома. Так само https://slovotvir.org.ua/words/teorema: “твердження” (хоча і теорема, і лема, і аксіома – твердження (або не обов’язково, це як поглянути) й “наочина”(нерозуміння сутя втямка “теорема”). Ну, це просто приклади явно невідповідних перекладів, що набрали немало голосів.
Більшість цілком може помилятися, і тут таке нерідко. Саме тому я закликаю до “більшості доказів”, тобто при голосуванні кожен член “трибуналу” має підтвердити:
- розуміння втямка й засадної різниці від подібних “зовні”;
- розуміння значення, відтінка(/-ів) значення поданого перекладу (якщо це не новотвір)
або- засад, правил і звичаїв словотворення, якщо це новотвір.
Бо тицьнути голос за слово або проти нього може віддати кожен “просто так”, “бо так захотілося”, “мені здалося”, “такий настрій”, через особисті упередження тощо. Тому я вважаю поясннення необхідними
Романе, якщо буде щось тут на взір трибуналу, тут буде просто помийка. На ФБ ми створили спільноту Словотвірня. Там можете просувати свої словотвірні думки, а також критикувати неправильні на вашу думку переклади. Цю спільноту читають не тільки активні словотворці, а й інші мовознавці.
Тому запрошую на Словотвірню 🤷♂️
Почну, мабуть, із кінця.
Але найцікавіше питання це чому ви думаєте, що всі мають однакове “розуміння слова” й принципів словотвору.
Ні, я так не думаю, і ніколи такого не казав. Але ж є деякі загальні засади.
Найкращі, мабуть, приклад поставлю першими. Під словом “вендинг” добродій Ярослав заперечував був те, що Г в слові “спасибі” зникло через природу звука Г, уперто вірячи, що це якесь-то скорочення. Там ще добродій Єлисій написав був: “Ya podoumaiõ za Vas:
u */(ɪ)spɑˈsɪbyɣ̞/ → *[spɐˈsɪ͡ɘbyˀɦ] → /spaˈsɪby̼/ néyma ni blizco nicy izpœlna iz tuimi frankensteinui cyto Vui touraste. Tam e tó cisto yno zvõcovo yavisce — ousiecéinnhe yna sõgolosna na cœinçie, pitime yzocrema naddniestrianscomou nariecciou, porœunaite, na pr., ‘snieg’ [sʲnʲi], ‘porœug’ [pʷoʷˈrɥ͡i], ‘garnœy’ [ˀɦɑrny̼] tc.
Tac, Roman tou vierno pisché””
Іще приклад: https://slovotvir.org.ua/words/lohist#t97526, Ви самі бачили. Добродій Ярослав неспроможний, мабуть, зрозуміти, що -ив- – це не -ів- із заміною І на И, а інша складниця (морфема) з іншим походженням і значенням. Ви ж самі там написали. Так само він не розуміє, що -ин-, -ив, -иц- тощо – різні складниці, ні одна з яких не утворена заміною І на И. І туди ж слова д. Ярослава: “Індик — индик — те саме;
Ірій — ирій — так само
А путівник — путивник — не те саме.”
Тобто незнання й нерозуміння (невміння помітити на додачу?), що І може, залежно від говірки, на початку слова(!) схилятися до И.
Так само: https://slovotvir.org.ua/words/sapbordynh#t97620. Якщо основа слова -опачин- (утворене від “опачина”), то ця сама основа мала би зберігатися, тобто мало би бути “опачинення”, а не “опачення”.
Іще Вам приклад, щоб Ви краще зрозуміли мою думку: https://slovotvir.org.ua/words/saturatsiia, переклад “накисенність”. Я вперше прочитав, що в словах, виявляється, можуть бути “зайві приголосні”. Розберімо це слово. Воно, судячи з усього, утворене від “кисенність”(тобто “кисневість”, властивість бути кисневим). Але як тоді тут може бути на-? З іншого ж боку, тут, очевидно, вплинуло моє слово “накисНеність”, похідне від “накиснити”. У слові “накисНЕНість” перша “Н” – частини твірної основи (від “кисень”), а -ЕН- – дієприкметниковий наросток. Але до відприкметникового іменника “кисенність” не можна додати на-, який у моєму слові дієслівний (накиснити (пор. “наводнити”, “налюднити”) – накиснений – накисненість), бо не можна додати на- просто до відіменникового прикметника.
Далі. Слова д. Ярослава. “Дурня, гарматня, бідня́, безодня, вовківня, чортівня, пеня, безсоння, більярдня тощо”. https://slovotvir.org.ua/words/aisdaivinh
Перенесу поясрнення звідти: “Скажу тільки, що в “більярдНЯ” НЯ значить приміщення, ніякої дії тут немає.
“Безсоння” — від bezsonje, ННЯ — від НЬЄ, це подовжене Н кореня, із яким злився суфікс j (пор. “верб’я”).
У чужому ж слові “пеня”, як і в питомому від “пинити” Н — узагалі частина кореня.
У “безоДНЯ” — так само Н — частина кореня (бо ДНО!). І ніякої ДІЇ тут немає.”
Я вже безліч разів пояснював, що -н(я)- може позначати дію (“борня”, “метушня” тощо) тільки у віддієслівних іменниках, із дієслівним коренем, що позначає цю дію.
Так само. https://slovotvir.org.ua/words/mahiia#t22248 : переклад, до речі, самого добродія КФЯЙ: “чорнокниЖСтво”. Наросток -ств- після Ж “зливається”, перетворюючись разом на -зтв- , щонайменше за сучасними правилами.
Так само переклад “завзяЦтво” до https://slovotvir.org.ua/words/aktyvizm#t96971: де основа закінчується на Т, має бути -тст-, тобто не “завзяЦтво”, а “завзяТСТво” (пор. “братство”).
І знову приклад. https://slovotvir.org.ua/words/inkubatsiinyi-period. “Закубельний” не може походити від “закублеННя”, за устроєм слово значить “такий, що за кублом” (пор. “загребельний” – від “за греблею”). Але це слово набрало найбільше голосів, +2.
Іще слова д. Ярослава:
“Неписьменність — неписьменний
Нескінченність — нескінченний
Буденність — буденний
Знаменність — знаменний
Численність — численний тощо”
https://slovotvir.org.ua/words/prodromalnyi-period#t96117
Тобто тут явно видно нерозуміння того, що слово “буденність” (що значить “властивість бути буденним”) походить від самого слова “буденний” (будень – буденний – буденність), а не навпаки: д. Ярослав стверджує, що “буденний” походить від “буденність”.
Усі час від часу помиляються. Але деякі користувачі роблять це дуже часто, доводячи цим не тільки нестачу знань (що саме по собі не щось погане), а й невміння, неготовність (а то й усе разом) вчитися, слухати, розуміти й визнавати свої помилки.
Не знаю, як Ви, а особисто я не хотів би дозволити без доказів, підстав і пояснень голосувати проти моїх слів користувачам, які вважають, наприклад, що І в словах можна вільно міняти на И.
Тобто якщо користувач-учасник трибуналу зможе довести свою думку, голос зараховано, і це добре, якщо є належні докази. Якщо ж не зможе/докази будуть явно неправильні, то й голос не зараховано
Романе, якщо буде щось тут на взір трибуналу, тут буде просто помийка. На ФБ ми створили спільноту Словотвірня. Там можете просувати свої словотвірні думки, а також критикувати неправильні на вашу думку переклади. Цю спільноту читають не тільки активні словотворці, а й інші мовознавці.
Тому запрошую на Словотвірню 🤷♂️
Спасибі-спасибі, але я вважаю, що Словотвір самодостатній, і все, що пов’язане з ним, словами на ньому, має бути на Словотворі-таки. Ніякої “помийки” не буде. З іншого боку, я вважаю, через відсутність чогось такого, як трибунал, який я закликаю створити, під багатьма словами й перекладами якраз і утворилася справжнісінька помийка
Просто питання, що таке “довести”, “належні докази”. Все одно хтось (увесь трибунал разом голосуванням?) оцінює. Незгодні лишаться незгодними, можуть не затвердити хороший довід бо не погоджуються, не будуть мати нічого проти посереднього тощо. Короче, все те саме, тільки з бюрократією
Романе, якщо буде щось тут на взір трибуналу, тут буде просто помийка. На ФБ ми створили спільноту Словотвірня. Там можете просувати свої словотвірні думки, а також критикувати неправильні на вашу думку переклади. Цю спільноту читають не тільки активні словотворці, а й інші мовознавці.
Тому запрошую на Словотвірню 🤷♂️
Спасибі-спасибі, але я вважаю, що Словотвір самодостатній, і все, що пов’язане з ним, словами на ньому, має бути на Словотворі-таки. Ніякої “помийки” не буде. З іншого боку, я вважаю, через відсутність чогось такого, як трибунал, який я закликаю створити, під багатьма словами й перекладами якраз і утворилася справжнісінька помийка
Несамодостатній. Ба більше, тут не дуже зручна Толока. А ще — це популяризація Словотвору в соцмережах. Та й думок фахівців Вам не завадить. А то ви вже задовбали питаннями одного лише п. Поруша
Знову почну з кінця.
Короче, все те саме, тільки з бюрократією
Дозвольте не погодитися. Уявімо, що розробники запровадили “палець вниз”, тобто голос проти слова. Тоді кожен, незалежно від рівня знань, розуміння законів і правил Мови, розуміння втямка, зможе проголосувати проти слова, чи не так?
Якщо ж зробити +- так, як висуваю я, без доказів проголосувати буде неможливо.
Просто питання, що таке “довести”, “належні докази”.
Дозвольте пояснити на прикладі. Добродій Ярослав сказав загалом, що І можна вільно замінювати на И. Як доказ він навів “індик”-“индик”, “ірій”-“ирій”. Також можна навести “інший”-“инший” тощо. Це легко спростовується: Шевельов, с. 846. ТакЕ мінення (варіювання, хитання) І-И засвідчено тільки на початку слова. Додам, що всі інші мінення І/И мають іншу природу. У слові “путівник” І не на початку слова, отже, докизи з міненням І/И на початку слова неналежні, тут усе однозначно.
Звісно, кожен випадок окремий, та в тому ж і суть, щоб учасники наводили й спростовували докази, а не тицяли “за” чи “проти” через особисті прихильності й упередження, настрій, “так здалося” тощо.
Знову почну з кінця.
Короче, все те саме, тільки з бюрократією
Дозвольте не погодитися. Уявімо, що розробники запровадили “палець вниз”, тобто голос проти слова. Тоді кожен, незалежно від рівня знань, розуміння законів і правил Мови, розуміння втямка, зможе проголосувати проти слова, чи не так?
Якщо ж зробити +- так, як висуваю я, без доказів проголосувати буде неможливо.Просто питання, що таке “довести”, “належні докази”.
Дозвольте пояснити на прикладі. Добродій Ярослав сказав загалом, що І можна вільно замінювати на И. Як доказ він навів “індик”-“индик”, “ірій”-“ирій”. Також можна навести “інший”-“инший” тощо. Це легко спростовується: Шевельов, с. 846. ТакЕ мінення (варіювання, хитання) І-И засвідчено тільки на початку слова. Додам, що всі інші мінення І/И мають іншу природу. У слові “путівник” І не на початку слова, отже, докизи з міненням І/И на початку слова неналежні, тут усе однозначно.
Звісно, кожен випадок окремий, та в тому ж і суть, щоб учасники наводили й спростовували докази, а не тицяли “за” чи “проти” через особисті прихильності й упередження, настрій, “так здалося” тощо.
Романе, Ви просто знову неуважно прочитали, що я там писав. І тепер все перекрутили. Прочитайте ще раз, може, зрозумієте. Адже Вам і п. Поруш сказав, що Ви написали блуд.
Ви сказали про неможливість -ив. Я навів приклади, які спростували Ваші слова. До чого тут и/і на початку слова?
Якщо Ви й на трибуналі будете писати таку маячню, перекручувати слова, то ви перетворите Словотвір на помийку
<Ні, добродію Володимире, Ви нічого не розумієте. Цілком собі можна отак узяти й замінити одну букву іншою, просто бо так захотілося. Тут уже бувало таке, що в словах зайва буква.
І байдуже, що -ив- тут бути так не може>
Це ж Ваші слова?
<<Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський) Вгору
Пути́вець, -вця, пути́мець, -мця – проселочная дорога.
Пути́на – сосуд для молока.
Правописний словник 1929р. (Г. Голоскевич) Вгору
Пути́вель, -вля, -влеві, в -влі (м.)
пути́вельський, -ка, -ке
Пути́вельщина, -ни, -ні
пути́[і́]вець, -вця; -вці, -вців
пути́вка, -вки, -вці; -ти́вки, -вок (яблуко)>>
А це моя була відповідь. Тобто я спростував Ваші відсебеньки про неможливість -ив. Що не так? Навіщо Ви знову пишете дурню?
<Ні, добродію Володимире, Ви нічого не розумієте. Цілком собі можна отак узяти й замінити одну букву іншою, просто бо так захотілося. Тут уже бувало таке, що в словах зайва буква.
І байдуже, що -ив- тут бути так не може>
Це ж Ваші слова?
Авжеж, мої. І я вже пояснив їх значення, відповідаючи добродієві Єлисію: -ів-(-ов-) та -ив- – це не варіанти одного суфікса, а різні суфікси. “Тут, наскільки я розумію, -ів- походить від -(ь)ов-, І тут ніяк не може перейти в И (крім, хіба, деяких говірок, що мене ніяк не цікавлять тут зараз). Я написав: “І байдуже, що -ив- тут бути так(!) не може”. Як “так”? Так, як написав д. Ярослав: “Чому И замість І? Бо й так багато чого з І: путівник, путівня тощо. А тут незаймані слова”. Тобто він вважає, що можна, якщо заманеться, замінити І на И. Ви з цим згодні?
За теорією ймовірності (чомусь мені пригадалося щось там про нескінченну кількість друкарських машинок… ну, надіюся, Ви зрозуміли), інколи дурня, яку пише д. Ярослав, зовні збігається з чимось можливим. Чи може тут бути наросток -ив-? Та наче. Але це зовсім інший наросток, а не той же -ів- з И замість І.”
-ив- – це не -ів- із заміною І на И, а інший суфікс.
Чому И замість І?
Ваші слова? Чи чиї? Повторюю: “…И замість І…”. Не “…-ив- замість -ів-…”, а таки “…И замість І…”.
Бо й так багато чого з І: путівник, путівня тощо. А тут незаймані слова
Ваші слова чи чиї? Ці слова ясно вказують: Ви не розумієте, що -ив- та -ів- – різні суфікси, і різниця полягає тільки в букві
<Ні, добродію Володимире, Ви нічого не розумієте. Цілком собі можна отак узяти й замінити одну букву іншою, просто бо так захотілося. Тут уже бувало таке, що в словах зайва буква.
І байдуже, що -ив- тут бути так не може>
Це ж Ваші слова?Авжеж, мої. І я вже пояснив їх значення, відповідаючи добродієві Єлисію: -ів-(-ов-) та -ив- – це не варіанти одного суфікса, а різні суфікси. “Тут, наскільки я розумію, -ів- походить від -(ь)ов-, І тут ніяк не може перейти в И (крім, хіба, деяких говірок, що мене ніяк не цікавлять тут зараз). Я написав: “І байдуже, що -ив- тут бути так(!) не може”. Як “так”? Так, як написав д. Ярослав: “Чому И замість І? Бо й так багато чого з І: путівник, путівня тощо. А тут незаймані слова”. Тобто він вважає, що можна, якщо заманеться, замінити І на И. Ви з цим згодні?
За теорією ймовірності (чомусь мені пригадалося щось там про нескінченну кількість друкарських машинок… ну, надіюся, Ви зрозуміли), інколи дурня, яку пише д. Ярослав, зовні збігається з чимось можливим. Чи може тут бути наросток -ив-? Та наче. Але це зовсім інший наросток, а не той же -ів- з И замість І.”
-ив- – це не -ів- із заміною І на И, а інший суфікс.
Чому И замість І?
Ваші слова? Чи чиї? Повторюю: “…И замість І…”. Не “…-ив- замість -ів-…”, а таки “…И замість І…”.
Бо й так багато чого з І: путівник, путівня тощо. А тут незаймані слова
Ваші слова чи чиї? Ці слова ясно вказують: Ви не розумієте, що -ив- та -ів- – різні суфікси, і різниця полягає тільки в букві
Я ж кажу, Ви зі своїм трибуналом Словотвір перетворите на помийку 🤦🏻♂️🤦🏻♂️🤦🏻♂️
Не буду більше гаяти на Вас час
Я ж кажу, Ви зі своїм трибуналом Словотвір перетворите на помийку 🤦🏻♂️🤦🏻♂️🤦🏻♂️
Не буду більше гаяти на Вас час
Не можете нічого відповісти, виправдати написані раніше нісенітниці, тому втікаєте. Передбачувано