<Зараз тут більше 70 тисяч перекладів, і серед них, на жаль, немало дурниць, зокрема давніх, що накопичилися>
Ой, правда. Ось, наприклад:
https://slovotvir.org.ua/words/osmos#t76555
Висот, вивсот, крізьвисот
https://slovotvir.org.ua/words/helofity#t81758
Підднобруньці, увднобруньці, підденобруньці
https://slovotvir.org.ua/words/krokus
Просерень, просніжень
https://slovotvir.org.ua/words/luh
Гірч
https://slovotvir.org.ua/words/muzykant#t81863
Ну, який “кобзар”? Це теж слово “на межі”. Правил ніби явно й не порушує, але зовсім ні до чого
“Слово “Азія” (Asia) може бути пов’язане з фінікійським і ассирійським “асу”, що буквально означає “схід (сторону світу)”. Ще в написах II тис. до н. е. трапляється слово “асу” зі значенням “схід, сходження”.
“Юг” – давн українське слово на позначення півдня (r2u.org.ua: юг ) від давньоруського ѹгъ “південь, південна країна, південний вітер”.
Закінчення “-ин” по аналогії зі давнім “мурин” (“негр”), також з “литвин”, “русин” тощо.
Тобто буквально “южин” – “мешканець східної сторони”.”
Будь ласка. Не думав, що писатиму про слово добродія КФЯЙ, та все ж.
https://slovotvir.org.ua/words/aziat#c105994
Слушно добродій MKozub зауважив: “До чого юг/південь, коли мова йде про схід?!”.
Незалежно від того, пов’язане (чуже!) слово “юг” із “Азія” за прадавнім походженням(?!!), воно має ЗОВСІМ інше значення. Це слово зовсім ніяк не стосується Сходу, а Південь – Азії. Та голоси воно набрало. Може, з поваги до добродія Цісаря. Хай там як, а слово, вважаю, невідповідне. Безперечно, правил не порушує, але!
Бистро д. Роман здувся зі своїм трибуналом, коли почали його переклади трибуналити 😆🙈
https://slovotvir.org.ua/words/khimiia
“Лучба”
Як правильно сказав д. Єлисій, “о). Суф. -ьба (як и -тва) передає дебільше процес чи заняття (типу ягл. -ing), себо лучба є первісно *“процес злучення речовин, чи таке заняття””
Це перебіг (процес) злучування, діяльність
https://slovotvir.org.ua/words/adron
Будь ласка. Переклад “частинка”. Частинок – безліч, і далеко не всі з них – адрони. А набрало 2 голоси.
Мотивація “яглець” теж неясна й дуже сумнівно виглядає
https://slovotvir.org.ua/words/adron
Будь ласка. Переклад “частинка”. Частинок – безліч, і далеко не всі з них – адрони. А набрало 2 голоси.
Мотивація “яглець” теж неясна й дуже сумнівно виглядає
А як “виглядає” сусильнець? 🧐
https://slovotvir.org.ua/words/shekel#t48115
“Сикло”. Причому дивно бачити це від добродія КФЯЙ.
https://slovotvir.org.ua/words/tryvialnyi#t78244
“Дебильний”
Я б також розглянув слова, що походять від цілком звичних прийнятних слів, але ну надто вже схожі на лайливі, непристойні тощо. Приклади вище: шекель – “сикло”? Справді? “Він ішов із одним сиклом у гаманці”. Ну-ну…
А як “виглядає” сусильнець? 🧐
Як слід
“Naguil pro pèreclad slova “collider” eimy dau u isméncé pœd ‹стикач адронів› œd p. Xioulygui. A tou buimy xtéu tscéti tuoriti slovo za “hadron”.
Slovo ‹hadron› bé tuoryeno veatscuimy znaustóunicomy Lèvomy Ocounemy œd dauniogreçscoho slova ‹ἁδρός› “tóust, debêl, tuil; thick” → ‹hadr-› + ‹-on› œd *‹ion›, tuoryenoho eaghelscuimy znaustóunicomy Michaelomy Faradayomy œd dauniogreçscoho slova ἰόν “going”.
Samo dgr. slovo ‹ἁδρός› e œd pie. corene *sa- “suititi, póuniti; suitéti, tuiti, tóustéti, botéti” + *-ros hi u rous. slovax ‹dober, xòrôber, sceuder, bòder, ròder, mocher›, i ya buimy naguiliu siõ ceasty pèreclasti slovomy ‹tuil› œd déyeslova ‹tuiti› “tóustéti, suitéti, botéti” (SIRM V, 575: ‹ти́ти›). De teagie e œddati ‹-on› (← *‹ion› ← dgr. ‹ἰόν› “going”). Coreiny slova ‹ἰόν› e toyge hi u rous. ‹iti› — pie. *ei-, i crœumy déyeslova ‹iti, id-›, is *-d-, uinicaieity i u slovax ‹yary (iary)› “vesna” ( ← “xœud sóunça”) ta ‹iriy› “south” (*ei-r-y-yos “movement of the Sun towards a warm season”). Dgr. slovo ‹ἰόν› “going” e tepervécyno déivo priceastïe niyaca rodou (œd ‹ἰών› mõgysca rodou) he rous. ‹ida› (porœun. ‹zaida› “a going by = a by-goer”, ‹galaida› “a going endwards = wanderer”, ‹prôida› “a going through = a slicker”). U novorousscœy móuvé tepervécyna déiva priceastïa œd déyeslova ‹iti› sõty: ‹idõtyu› (m.r.), ‹idõtya› (g.r.), ‹idõtye› (n.r.), ta si tuari sõty za dóuzi (“too long”) slougouati he podig (“suffix”) ‹-on›, a tomou radxie bui gleasti yaco œddati tepervécyno déivo priceastïe (bagiano niyaca rodou) œd ‹iti› inacxie — còrôtxie. Roussca móuva znaieity tuarui tepervécen déieu priceastiy na ‹-a›, porœun.: ‹xoty-a› “although ← *wanting” (← ‹xotéti›), ‹loucy-a› “wherever ← *find, look after/up” (← ‹louciti›), ‹mog-a› “possible ← *able” (← ‹mogti›), ‹béga› “runner, refugee ← running” (← ‹bégti›), ‹nosy-a› “carrier ← *carrying” (← ‹nositi›) ipr., ôtge œd ‹iti› bõdeity ‹ida› (v. goré: ‹za-ida, gala-ida, prô-ida›), cyto moglo bui iti za teamõ “ion”, a œdtui i za podig “-on” u “hadr-on (*hadr-ion)”, a tacoge u: “cat-ion”, “an-ion” ipr. Isce roupivo e drous. slovo ‹cugydo (‹къжьдо›)› “every”, is ‹-gydo› za “ever” — ‹cu-gydo› *“who ever → every”, œd déyeslova ‹gydati› “to await (← to aspire, to want, to desire)”, se bui peruœstno *“whom wanting → whoever wanting, whoever one wishes ≈ who you want/wish → whoever = every, everyone”, cde *‹-gydo› e tepervécyno déivo priceastïe niyaca rodou, i za yoho izrazcomy bui œd déyeslova ‹iti› boulo tepervécyno priceastïe niyaca rodou: *‹ido› “going”, cyto tacoge bui moglo slougiti za “ion” ta “-on” u “hadron, cation, anion”. Ôtge, “hadron” buismo mogli œddati he: ‹tuilida (*tuil-ida)› ci ‹tuilido (*tuil-ido)› ci ‹tuilid (*tuil-id — œd *tū-l-os + *i-d-os = *“a thick goer, thick going”).” (https://slovotvir.org.ua/words/adronnyi-kolaider)
Протилежники: +- * “іда” й “дошістнадцятогостоліттязанесенорості”. Перше, на відміну від другого, прийнятне за довжиною. 2, на відміну від 1, дуже-дуже безглуздо виглядає, але й додане було як насмішка.
Написане (вибачте, добродію Єлисію) я поставив би взірцем новотвору-відповідника, утвореного цілком, може, бездоганно за правилами, слівством, минувшиною Мови, але без розуміння суті та вживання втямка
https://slovotvir.org.ua/words/reaktsiia-naukove
“Перекид” і “переверт”. Дійсно, слова засвідчені в значенні “перетворюватися”: https://r2u.org.ua/s?w=перекидатися&scope=ukrq&dicts=12&highlight=on. Але. Якщо подивитися на подані там-таки приклади, сливинь усюди вони, особливо “перекидатися”, уживаються в казках-вигадках-оповідках, або, помітно рідше, образно, в переносному значенні. І всюди, де я помітив, ідеться про існот – людей, тварин, вигаданих істот. Це недивно, якщо звернути увагу на прозоре походження: в казках герой мав перекинутися через голову або якусь річ (пень, колоду), щоб перетворитися на когось/щось. Отже, хоча ці слова мають значення “перетворюватися”, відтінок значень робить недоречними спроби вжитку в науковій мові: вони (див. словники, казки тощо) вживаються в інших випадках, де йдеться про вигадане, казкове перетворення, рідше – в переносному значення. Наважуся припустити, що “перевернутися” (пор. “перевернутися з ніг на голову”) також може означати перетворення на свою протилежність
П. Романе, Ви до кого звертаєтеся? 😂
П. Романе, Ви до кого звертаєтеся? 😂
До всіх. Зокрема до впорядників із пропозицією про щось таке
Так само переклад “Бриніти” до “вібрувати” https://slovotvir.org.ua/words/vibruvaty. Я дав його з однієї причини: такий переклад наведено в словнику Караванського (https://r2u.org.ua/s?w=вибрировать&scope=all&dicts=30&highlight=on). Чесно кажучи, я був усе одно дещо здивований. Переклади я додав, щоб навести ще приклади того, що писав вище: невже ж неясно, що “бриніти” має інший відтінок значення (і, між іншим, дещо інше значення), вживається в інших випадках, стилях мовлення?
Так само переклад “Бриніти” до “вібрувати” https://slovotvir.org.ua/words/vibruvaty. Я дав його з однієї причини: такий переклад наведено в словнику Караванського (https://r2u.org.ua/s?w=вибрировать&scope=all&dicts=30&highlight=on). Чесно кажучи, я був усе одно дещо здивований. Переклади я додав, щоб навести ще приклади того, що писав вище: невже ж неясно, що “бриніти” має інший відтінок значення (і, між іншим, дещо інше значення), вживається в інших випадках, стилях мовлення?
В словнику для цього поставили позначку перед цим словом. Це вже не кажучи про те що словник Караванського і так про окремі випадки
https://slovotvir.org.ua/words/saturatsiia#c110737
Будь ласка. А потім кажуть, ніби “трибунал” не треба
https://slovotvir.org.ua/words/oranzhevyi#c110739
“Помаранчевий” – чуже
> https://slovotvir.org.ua/words/saturatsiia#c110737
> Будь ласка. А потім кажуть, ніби “трибунал” не треба
не знав що трибунал має ще й спам розглядати
> https://slovotvir.org.ua/words/saturatsiia#c110737
> Будь ласка. А потім кажуть, ніби “трибунал” не требане знав що трибунал має ще й спам розглядати
Я не про спам. А 30+ однакових повідомлень-звернень написав, щоб кожен міг упевнитися: наскільки невідповідне, неможливе не було б слово, людину неможливо змусити його змінити або видалити, якщо додавач сам не схоче. Наявними ж способами його видалити не вийде: слово не порушує правил, тому добродії впорядники не можуть його видалити, не кажучи вже про те, що добродій Лев нині зайнячтий, боронить Україну.
https://slovotvir.org.ua/words/predtecha#c110742
Переклади “вістовиння” й “віщовиння” до “предтеча”. Судячи з уього, добродій Андрій вже не буває тут, видалити не може. Перекладаємо особу, а не явище, перебіг. Невідповідні переклади, що, до того ж, набрали голоси
Враховуючи все написане тут https://slovotvir.org.ua/toloka/zasoby-dlia-slovotvortsiv/slovnyky-ba08ee31-05f7-4503-b752-0df02bde3bb2#post_5083, тут https://slovotvir.org.ua/words/bunker-ne-viina#t86603 і тут https://slovotvir.org.ua/words/bunker#c112452, я висловлюю:
https://slovotvir.org.ua/words/kvaziportalnyi-dolmen
Переклади caplitan,cuiplitan,coplitan,ceplitan, paplitan,põplitan. Я зараз не кажу навіть про те, що приросток ка- – це викопування з могили (якщо такий узагалі існував, у чому сумніваюся). Якщо па-/ка- – це “квазі-”, а “плитан” – “дольмен”, то “каплитан”/“паплитан” – це “квазідольмен”, але ніяк не “квазіпортальний дольмен”, тобто дольмен, але особливий, із хибним “входом”
https://slovotvir.org.ua/words/kvaziportalnyi-dolmen
Переклади caplitan,cuiplitan,coplitan,ceplitan, paplitan,põplitan. Я зараз не кажу навіть про те, що приросток ка- – це викопування з могили (якщо такий узагалі існував, у чому сумніваюся). Якщо па-/ка- – це “квазі-”, а “плитан” – “дольмен”, то “каплитан”/“паплитан” – це “квазідольмен”, але ніяк не “квазіпортальний дольмен”, тобто дольмен, але особливий, із хибним “входом”
Буває тут таке, іноді передають куті меду зі скорочуванням
https://slovotvir.org.ua/words/kvaziportalnyi-dolmen
Переклади caplitan,cuiplitan,coplitan,ceplitan, paplitan,põplitan. Я зараз не кажу навіть про те, що приросток ка- – це викопування з могили (якщо такий узагалі існував, у чому сумніваюся). Якщо па-/ка- – це “квазі-”, а “плитан” – “дольмен”, то “каплитан”/“паплитан” – це “квазідольмен”, але ніяк не “квазіпортальний дольмен”, тобто дольмен, але особливий, із хибним “входом”
Буває тут таке, іноді передають куті меду зі скорочуванням
То навіщо такі залишати? Чому б не видалити?
Так само й “твердження” за “теорему”: воно нізащо не може бути перекладом.
https://slovotvir.org.ua/words/enerhetyka#t86719
Добродію Володимире, будь ласка. До слова “енергетика” додали переклад “наснаженість”. На- + -ість може значити тільки одне: “наповненість енергією”, “властивіть бути наповненим енергією” (снагою). Отже, воно за складинами (морфемами) не може значити “сукупність галузей господарства, що вивчають і використовують енергетичні ресурси з метою вироблення, перетворення, передачі і розподілу енергії.” Воно від початку не може бути перекладом ніяк. Отже, це, вибачте на слові, сміття. Тут цей переклад нічим, по суті, не відрізняється від слова “камінь”.