безвирáзний; будéнний; зазвичáєний; заїж́джений; затáсканий; затóптаний; зачóвганий; зашкарýблий; заялóжений; збуденíлий; зви́клий; звичáйний; зви́чний; зужи́тий; невирáзний; несвíжий; нецікáвий; оклéпаний; пережóваний; плитки́й; плóский; побíжний; призéмлений; прости́й; сíрий; стóптаний; узвичáєний; укáчаний; утéртий.оклéпаний; пережóваний; плитки́й; плóский; побíжний; призéмлений; прости́й; сíрий; стóптаний; узвичáєний; укáчаний; утéртий.
З нового словника мовного розмаїття: "А як кажуть у Вас?"
На перший погляд прямий переклад лат. trivialis, ← trivium "вулиця".
Але моя пропозиція лежить на переконанні, що подібні слова як "тривіальний" існують у мові саме тому що людина прагне богатити свою мову образною пестрістю. Слово може мати синоніми, але кожен синонім має свій особливий комплекс відтінків. Ми можемо один синонім пояснити іншим, але пояснюваність іншим словом чи словами не значить замінимість того слова пояснювальними словами.
Крім того, оскільки між синонімами є, як зазначено вище, певна відстань, більша чи менша, в семантичних відтінках, синонімічний ряд слів може бути теоретично безкінечний: між одним словом і другим може бути значний семантичний розрив, але синоніми одного й другого можуть ту відстань меншити малими відмінностями значення, внаслідок чого в на перший погляд різних тямах оприявнюються спільні чи суміжні побічні значення.
Візьмемо деякі тут пропозиції:
оклепаний – мотивовано значенням дієслова клепати "бити"; така мотивація лежить в основі чуджого слова <кліше>; виставивши в ряд синоніми до слова <тривіальний> та синоніми до слова <кліше>, відразу згладжується розрив між одною й другою тямама. Відповідно, намагаючись замінити одне з тих чуджих слів одним із синонімів питомого походження, може вести до того, що такий синонім стиратиме різницю відтінків між одним чуджим словом і другим. Ми різні синоніми вживаємо, в т.ч. чуджі слова, саме тому що прагнемо пестрити мову.
З тих міркувань я намагаюся шукати такі корені, які водночас мають близьке чи тотожне значення мотиваційне в чуджім слові та питомім, з одного боку, та засвідчені в руській мові деривовані значення (напр., метафоризацією) в данім питомім слові в напрямку достатнім для пов'язання того питомого слова з сучасним значенням чуджого слова. Звісно, коли слово питоме з тотожним значенням вихідним чуджого слова не має такого деривованого значення, калькування є недоречне. Так, напр. слово <білий> у руській не має засвідчених значень, які можна було би пов'язати з тямою "кандидат", яке походить від значення "білий" у лат. слові candidus, оскільки русь не знає в своїй історії жадного подібного контексту розрізнення політичних партій фарбою одягу. Але слово <вулиця> має в руській мові засвідчені значення, які дають підстави для пов'язання його з тямою "тривіальний": "вулична жінка (дівка) – повія", "(перен.) невихований, малокультурний", "придуманий ким-небудь; неофіційний (про прізвиська)" (
sum.in.ua: vulychnyj); sum.in.ua: vulycja "3. зовнішнє оточення, яке своєю некультурністю, невихованістю погано впливає на кого-небудь".
де́била «щоденна, проста, незначна річ»
?!
А Вам не здається, що людей, що знають це слово, значно менше, ніж тих, що знають одне схоже на нього?
Не здається, бо я про глупів та невігласів не думаю взагалі 💅
Я не знаю взагалі як можна сплутати 'е' з 'и'.
Які Е з И?
"Я не знаю взагалі як можна сплутати 'е' з 'и'."
А й справді, як же в Українській-то Мові можна Е з И сплутати?
дебе́лий
де́белень
де́бильний
дебела́стий
дебелькува́тий
Одразу в очі кидається. debelъ 'и' не дасть, принаймні не бачу таких похідних взагалі.
І взагалі на тему гомофонії вже достатньо сказано, не хочу це вкотре здимати.
"Одразу в очі кидається. debelъ 'и' не дасть, принаймні не бачу таких похідних взагалі." Ви про що? Яке саме Е?
Друге
Але ж дало!
де́била «щоденна, проста, незначна річ»
дебе́лий «здоровий, міцний, товстий»
Різне походження та значення
От що Ви причепилися? 😤
Краще видаліть своїх упереподвійників та тикорв😁
"дебільний" це скоріше ознака тих людей, які не розуміють суті міжмовної омонімії. Вже казала, що державний славень називають гімном і нікому не нитить. Ви б ще якийсь кацапський жаргон згадали 🤦♀️
Але не можете Ви не погодитися, що цей міжмовний омонім (який давно й часто вживається в нас) значно більш поширений і відомий, ніж цей діалектизм. Я загалом не дуже підтримую переклади, що скидаються на такі-от слова
"пов'язуватиметься"
От наче питоме слово, відповідає правилам української мови, але таке тягуче, таке... ніби продираєшся по звалищу будівельного сміття, а хотілося б легко ховзати 🏄
Вибачте, просто цікавлюся: Ваша рідна -- часом не японська або китайська? То Вам "затишний" задовге, то цілком наше доладне слово -- як будівельне сміття. Ви точно маєте мовне чуття, за яке Ви мені дорікали?
Мені навпаки, милозвучне. Голосні-приголосні. А-У-А-И-Е-А. Гарно
Суха канцелярська мова. Але це суто суб'єктивне сприйняття на даний момент, бо забагато таких слів у книгах чи "живій" мові (коли українською намагаються говорити люди, для яких ця мова не рідна), а хотілося б чогось дійсно живого. Не зважайте, це не ремст, просто думки.
⟨Але не можете Ви не погодитися, що цей міжмовний омонім (який давно й часто вживається в нас) значно більш поширений і відомий, ніж цей діалектизм. Я загалом не дуже підтримую переклади, що скидаються на такі-от слова⟩
Може у Вас ще й півень 🐓 чи голуб 🕊️ якісь асоціації викликають?
🤦♀️
Можете не відповідати, я не буду на цю суть говорити. Хай Вам хтось инший пояснює очевидні речі.
"Мені навпаки, милозвучне. Голосні-приголосні. А-У-А-И-Е-А. Гарно"
Чергування голосних це звісно добре, та нагромадження складів це збиває, чи скоріше нагромадження морфем, "значеннєвих одиниць".
"От наче питоме слово, відповідає правилам української мови, але таке тягуче, таке... ніби продираєшся по звалищу будівельного сміття, а хотілося б легко ховзати 🏄"
Ви буквально описали те, що, даруйте за повторну згадку, Караванський описав як "слово не спливає з язика" / "динозаврувата конструкція" / "не "взаємопритерте" до речення".
Ось що мовознавець написав про це:
У деяких авторів часом можна спостерегти любов до окремих граматичних форм,
і вони вживають своїх улюбленців без огляду на те, чи ці словесні зразки покра-
щують виклад чи ні. Наприклад, українські форми майбутнього часу
братимуть, матиму, носитимеш, ходитиме тощо
не завжди доцільно творити від усіх без винятку дієслів. Та любителі згаданих
форм на це не зважають. І тому в їхніх текстах натрапляєш на такі зразки:
Ці операції відпрацьовуватимуться у ході маневрів (1)
Довкілля нейтралізовуватиме спроби його розсварити (1)
Незгоди підштовхуватимуть учасників до чвар. (1)
Ужитий тут варіянт форм майбутнього часу виник у нашій мові тоді, коли ще
не існувало таких довжелезних дієслівних форм, які відомі сьогодні. Задовгі
дієслівні форми складного майбутнього часу
відпрацьовуватимуться
нейтралізовуватиме
підштовхуватимуть
важко ”притерти” у будь-якому словесному оточенні. Їхня довгота не дозволяє
цього.
Спроби вживати такі довгі форми в українському мовленні не матимуть успіху.
Наша мова не мала і не має тенденції до задовгих словесних форм. Можна лише ди-
вуватися, наскільки деякі ”писці” не мають почуття мови. Я кажу ”писці”, бо у
живій мові такі форми взагалі годі вживати: їх годі вимовити.
Вислови (1) можна покращати хоч би й так:
Ці операції буде відпрацьовано у ході маневрів
Довкілля знейтралізує спроби його розсварити
Незгоди штовхатимуть учасників до чвар.
І в'яз розбухає до по-в'яз-ува-ти-ме-ть-ся
"І в'яз розбухає до по-в'яз-ува-ти-ме-ть-ся"
Що означає "розбухає"?
⟨Ви буквально описали⟩
Скоріше образно, в мене знань не вистачить таке описати буквально 😊
А за витяг спасибі, цікаво! Дійсно, повітря в легенях не вистачить такі слова вимовити.
⟨Що означає "розбухає"?⟩
перен., розм. Надмірно збільшуватися, розростатися.
Т.с. що роздувається, розпухає.
"А за витяг спасибі, цікаво! Дійсно, повітря в легенях не вистачить такі слова вимовити."
Я й сам не можу здержати свого приголомшення від того, скільки сьогоденних проблем описано в праці з 1997 року.
"Скоріше образно, в мене знань не вистачить таке описати буквально 😊"
Однаково передає суть.
"Ось що мовознавець написав про це:
У деяких авторів часом можна спостерегти любов до окремих граматичних форм,
і вони вживають своїх улюбленців без огляду на те, чи ці словесні зразки покра-
щують виклад чи ні. Наприклад, українські форми майбутнього часу
братимуть, матиму, носитимеш, ходитиме тощо
не завжди доцільно творити від усіх без винятку дієслів. Та любителі згаданих
форм на це не зважають. І тому в їхніх текстах натрапляєш на такі зразки:
Ці операції відпрацьовуватимуться у ході маневрів (1)
Довкілля нейтралізовуватиме спроби його розсварити (1)
Незгоди підштовхуватимуть учасників до чвар. (1)
Ужитий тут варіянт форм майбутнього часу виник у нашій мові тоді, коли ще
не існувало таких довжелезних дієслівних форм, які відомі сьогодні. Задовгі
дієслівні форми складного майбутнього часу
відпрацьовуватимуться
нейтралізовуватиме
підштовхуватимуть
важко ”притерти” у будь-якому словесному оточенні. Їхня довгота не дозволяє
цього.
Спроби вживати такі довгі форми в українському мовленні не матимуть успіху.
Наша мова не мала і не має тенденції до задовгих словесних форм. Можна лише ди-
вуватися, наскільки деякі ”писці” не мають почуття мови. Я кажу ”писці”, бо у
живій мові такі форми взагалі годі вживати: їх годі вимовити.
Вислови (1) можна покращати хоч би й так:
Ці операції буде відпрацьовано у ході маневрів
Довкілля знейтралізує спроби його розсварити
Незгоди штовхатимуть учасників до чвар."
Мені цікаво, що це за мовознавець такий.
"Ці операції відпрацьовуватимуться у ході маневрів (1)"
"Ці операції буде відпрацьовано у ході маневрів"
"Довкілля нейтралізовуватиме спроби його розсварити (1)"
"Довкілля знейтралізує спроби його розсварити"
"Незгоди підштовхуватимуть учасників до чвар. (1)"
"Незгоди штовхатимуть учасників до чвар."
1 і 2: судячи з написаного, він не розуміє різниці між доконаним і недоконаним видом. Особливо це помітно в 2 випадку. "Нейтралізовуватиме" може мати 2 значення: "буде (повністю, успішно) нейтралізовувати щоразу, кілька разів", тобто "нейтралізує кілька разів у майбутньому" і "здійснюватиме нейтралізацію", тобто докладатиме зусиль, намагатиметься нейтралізувати (в майбутньому), але з невідомим або відкидним наслідком. "Довкілля старанно нейтралізовуватиме спроби його розсаврити, але кінець-кінцем так і не нейтралізує їх (повністю)."
1 випадок теж: якщо перейти в неозн.-ос., то "операції відпрацьовуватимуться"="ці операції будуть відпрацьовувати"="ці операції відпрацЬОВУВАТИмуть"(але невідомо, відпрацюють чи ні), а "буде відпрацьовано"="їх відпрацюють". "Я варитиму борщ" і "я зварю борщ" від недосвідченої й забудькуватої господині, що може забути на 2 години каструлю на плиті -- різні речі, погодьтеся.
"Штовхати" й "підштовхувати" -- дуже близькі за значенням, але не однакові, бо йдеться таки про різні міри впливу.
Для мене й "використовуватимуться", і "пов'язуватимуться" не аж такі вже незвичні
«"Мені цікаво, що це за мовознавець такий."»
Святослав Караванський.
«"Ці операції відпрацьовуватимуться у ході маневрів (1)"
"Ці операції буде відпрацьовано у ході маневрів"
"Довкілля нейтралізовуватиме спроби його розсварити (1)"
"Довкілля знейтралізує спроби його розсварити"
«Незгоди підштовхуватимуть учасників до чвар. (1)"
"Незгоди штовхатимуть учасників до чвар."
1 і 2: судячи з написаного, він не розуміє різниці між доконаним і недоконаним видом. Особливо це помітно в 2 випадку. "Нейтралізовуватиме" може мати 2 значення: "буде (повністю, успішно) нейтралізовувати щоразу, кілька разів", тобто "нейтралізує кілька разів у майбутньому" і "здійснюватиме нейтралізацію", тобто докладатиме зусиль, намагатиметься нейтралізувати (в майбутньому), але з невідомим або відкидним наслідком. "Довкілля старанно нейтралізовуватиме спроби його розсаврити, але кінець-кінцем так і не нейтралізує їх (повністю)."
1 випадок теж: якщо перейти в неозн.-ос., то "операції відпрацьовуватимуться"="ці операції будуть відпрацьовувати"="ці операції відпрацЬОВУВАТИмуть"(але невідомо, відпрацюють чи ні), а "буде відпрацьовано"="їх відпрацюють". "Я варитиму борщ" і "я зварю борщ" від недосвідченої й забудькуватої господині, що може забути на 2 години каструлю на плиті -- різні речі, погодьтеся."»
По-перше, Караванський брав ці приклади з газет, читаючи їх у контексті, звідки він і міг утворити тих відповідників, що утворив. Щодо доконаниних і не доконаних видів, то так докладно їх сприймати не треба, бо їх часто уживають взаємозамінно:
"Коли ти викинеш сміття?" = "Коли будеш викидати сміття?"
Тож немає сенсу вживати ті довші відміни.
«"Штовхати" й "підштовхувати" -- дуже близькі за значенням, але не однакові, бо йдеться таки про різні міри впливу.
Для мене й "використовуватимуться", і "пов'язуватимуться" не аж такі вже незвичні"»
Для вас і "дошістнадцятогостоліттязанесенорості" звучить нормально.
""Коли ти викинеш сміття?" = "Коли будеш викидати сміття?""
Не можу погодитися. Звісно це лише приклад, та все ж.
"Коли ти викинеш сміття?"="Коли цього сміття тут не буде?". Наприклад: "Коли ти викинеш сміття? Воно мені тут дуже заважає"
"Коли ти викидатимеш сміття?"=, наприкл., "коли ти підеш викидати сміття?" Наприклад: "Коли ти викидатимеш сміття? Бо треба ще ж по хліб сходити/Мені треба знати, шукати ліхтарик чи ти встигнеш до темряви", або "Коли ти викидатимеш сміття? Я просто хочу допомогти тобі".
"Для вас і "дошістнадцятогостоліттязанесенорості" звучить нормально."
Це ж насмішка просто
<Ці операції буде відпрацьовано у ході маневрів>
Це точно так писав Караванський? Це точно українська мова?
БудЕ відпрацьованО?
А чому не "будуть відпрацьовані"?
Ці операції будуть відпрацьовані у ході маневрів
<відпрацьованО У Ході маневрів>
Dalie ne citaiõ.
<Ці операції буде відпрацьовано у ході маневрів>
Це точно так писав Караванський? Це точно українська мова?
БудЕ відпрацьованО?
А чому не "будуть відпрацьовані"?
Ці операції будуть відпрацьовані у ході маневрів
Караванський якраз писав, що це суржик. Ну й очевидно, що людина, котра народилася до великого зближення мов, володітиме кращою мовою, ніж Ви. Просто прийміть це.
"Це ж насмішка просто"
А решта Ваших перекладів це теж насмішки?)
"Dalie ne citaiõ."
Що таке? Караванський же сам писав про чергування, згадавши навіть прийменника "ув", якого я не бачив ні від якого мовознавця. Писав він також про адекватне чергування прийменника "з" із оглядом на мовну практику. А тут він просто не замінив прийменника "у" з первісного прикладу. Буває, недобачив.
Яковся́ковий, засмальцóваний, безвирáзний, будéнний, зазвичáєний, заїж́джений, затáсканий, затóптаний, зачóвганий, зашкарýблий, заялóжений, збуденíлий, зви́клий, звичáйний, зви́чний, зужи́тий, невирáзний, несвíжий, нецікáвий, оклéпаний, пережóваний, плитки́й, плóский, побíжний, призéмлений, прости́й, розхóжий, сíрий, стóптаний, узвичáєний, укáчаний, утéртий.
(банáльний, неоригінáльний, приміти́вний, прозаїч́ний, рути́нний, стереоти́пний, трафарéтний, тривіáльний, шаблóнний, штампóваний «banal non-original, unoriginal primitive prosaic routine stereotyped trivial, pulp»)
goroh.pp.ua: суята
Галицька калька польського "przeciętny", що й собі калька з німецького "durchschnittlich" (https://wsjp.pl/index.php?id_hasla=10449&id_znaczenia=4107937&l=5&ind=0). Калька невдатна, бо неясно, як вивести її значіння із значіння дієслова "пересікати" (
r2u.org.ua: пересікати).
А як те значення вивели в німецькім слові чи лядськім? Метафора ж. Я не тверджу що дане слово є годже, та й Ваш кид не є річів. Метафоризація, хай би й не в сім слові, є загалом один из найпитимих и невідйемних чинів тямотвору.
А хто сказав, що «пересічний» утворено від дієслова? Московська мова? Пєрєсєчьонний від пєрєсєкать?
Дуже просто виводиться те значення в німецькім і в польськім словах, бо означає воно середньоарифметичне, отримане від загальної суми кількох величин, ПОДІЛЕНОЇ (або ПОСІЧЕНОЇ) на кількість цих величин.
Від "пересікати(ся)", де значення виводиться від розуміння частозустрічності чогось. ПЕРЕТИЧНИЙ. Я з ним переткнувся.
Se: <ПЕРЕТИЧНИЙ> ne mogêity stati ôd ‹перетнути›, xuiba ôd ‹pèretuicati›.
przeciętny
1. «będący wynikiem podzielenia sumy pewnych składników przez ich liczbę» (https://sjp.pwn.pl/slowniki/przeciętny.html)
перетКнувся
Так.
—