безвирáзний; будéнний; зазвичáєний; заїж́джений; затáсканий; затóптаний; зачóвганий; зашкарýблий; заялóжений; збуденíлий; зви́клий; звичáйний; зви́чний; зужи́тий; невирáзний; несвíжий; нецікáвий; оклéпаний; пережóваний; плитки́й; плóский; побíжний; призéмлений; прости́й; сíрий; стóптаний; узвичáєний; укáчаний; утéртий.оклéпаний; пережóваний; плитки́й; плóский; побíжний; призéмлений; прости́й; сíрий; стóптаний; узвичáєний; укáчаний; утéртий.
З нового словника мовного розмаїття: "А як кажуть у Вас?"
На перший погляд прямий переклад лат. trivialis, ← trivium "вулиця".
Але моя пропозиція лежить на переконанні, що подібні слова як "тривіальний" існують у мові саме тому що людина прагне богатити свою мову образною пестрістю. Слово може мати синоніми, але кожен синонім має свій особливий комплекс відтінків. Ми можемо один синонім пояснити іншим, але пояснюваність іншим словом чи словами не значить замінимість того слова пояснювальними словами.
Крім того, оскільки між синонімами є, як зазначено вище, певна відстань, більша чи менша, в семантичних відтінках, синонімічний ряд слів може бути теоретично безкінечний: між одним словом і другим може бути значний семантичний розрив, але синоніми одного й другого можуть ту відстань меншити малими відмінностями значення, внаслідок чого в на перший погляд різних тямах оприявнюються спільні чи суміжні побічні значення.
Візьмемо деякі тут пропозиції:
оклепаний – мотивовано значенням дієслова клепати "бити"; така мотивація лежить в основі чуджого слова <кліше>; виставивши в ряд синоніми до слова <тривіальний> та синоніми до слова <кліше>, відразу згладжується розрив між одною й другою тямама. Відповідно, намагаючись замінити одне з тих чуджих слів одним із синонімів питомого походження, може вести до того, що такий синонім стиратиме різницю відтінків між одним чуджим словом і другим. Ми різні синоніми вживаємо, в т.ч. чуджі слова, саме тому що прагнемо пестрити мову.
З тих міркувань я намагаюся шукати такі корені, які водночас мають близьке чи тотожне значення мотиваційне в чуджім слові та питомім, з одного боку, та засвідчені в руській мові деривовані значення (напр., метафоризацією) в данім питомім слові в напрямку достатнім для пов'язання того питомого слова з сучасним значенням чуджого слова. Звісно, коли слово питоме з тотожним значенням вихідним чуджого слова не має такого деривованого значення, калькування є недоречне. Так, напр. слово <білий> у руській не має засвідчених значень, які можна було би пов'язати з тямою "кандидат", яке походить від значення "білий" у лат. слові candidus, оскільки русь не знає в своїй історії жадного подібного контексту розрізнення політичних партій фарбою одягу. Але слово <вулиця> має в руській мові засвідчені значення, які дають підстави для пов'язання його з тямою "тривіальний": "вулична жінка (дівка) – повія", "(перен.) невихований, малокультурний", "придуманий ким-небудь; неофіційний (про прізвиська)" (
sum.in.ua: vulychnyj); sum.in.ua: vulycja "3. зовнішнє оточення, яке своєю некультурністю, невихованістю погано впливає на кого-небудь".
Яковся́ковий, засмальцóваний, безвирáзний, будéнний, зазвичáєний, заїж́джений, затáсканий, затóптаний, зачóвганий, зашкарýблий, заялóжений, збуденíлий, зви́клий, звичáйний, зви́чний, зужи́тий, невирáзний, несвíжий, нецікáвий, оклéпаний, пережóваний, плитки́й, плóский, побíжний, призéмлений, прости́й, розхóжий, сíрий, стóптаний, узвичáєний, укáчаний, утéртий.
(банáльний, неоригінáльний, приміти́вний, прозаїч́ний, рути́нний, стереоти́пний, трафарéтний, тривіáльний, шаблóнний, штампóваний «banal non-original, unoriginal primitive prosaic routine stereotyped trivial, pulp»)
goroh.pp.ua: суята
Галицька калька польського "przeciętny", що й собі калька з німецького "durchschnittlich" (https://wsjp.pl/index.php?id_hasla=10449&id_znaczenia=4107937&l=5&ind=0). Калька невдатна, бо неясно, як вивести її значіння із значіння дієслова "пересікати" (
r2u.org.ua: пересікати).
А як те значення вивели в німецькім слові чи лядськім? Метафора ж. Я не тверджу що дане слово є годже, та й Ваш кид не є річів. Метафоризація, хай би й не в сім слові, є загалом один из найпитимих и невідйемних чинів тямотвору.
А хто сказав, що «пересічний» утворено від дієслова? Московська мова? Пєрєсєчьонний від пєрєсєкать?
Дуже просто виводиться те значення в німецькім і в польськім словах, бо означає воно середньоарифметичне, отримане від загальної суми кількох величин, ПОДІЛЕНОЇ (або ПОСІЧЕНОЇ) на кількість цих величин.
Від "пересікати(ся)", де значення виводиться від розуміння частозустрічності чогось. ПЕРЕТИЧНИЙ. Я з ним переткнувся.
Se: <ПЕРЕТИЧНИЙ> ne mogêity stati ôd ‹перетнути›, xuiba ôd ‹pèretuicati›.
przeciętny
1. «będący wynikiem podzielenia sumy pewnych składników przez ich liczbę» (https://sjp.pwn.pl/slowniki/przeciętny.html)
перетКнувся
Так.
—