Не так. Якби Ви мову зрозуміли, то це слово окремо би не додали :)
А слову місце у Чистилищі 😈
Пані Кароліно, Ви, схоже, впали до рівня д. Ярослава остаточно. Казна-що мелете так само, вибачте за правду
Каролина каже правду, а ви, д. Романе, дилетант, чи як там ви перекладали, у словотворенні 😜🙈
Не перекидає, а перекидається. На иншу речовину.
Ееее... Можете це в речення написати, будь ласка?
"Перекидаться"... Гадаю, "перекидатися" якось сюди не дуже. Стиль не той чи що. Якось більш розмовно-художнє
7-е значіння, 
r2u.org.ua: перекидатися
Як же ви визначаєте, яке слово "розмовно-художнє", коли новочасна українська зразкова мова постала на основі живої народної мови?
Ееее... Добродію Олексо, я й не знаю, що на це сказати. Але щось таки спробую.
По-перше, я (див. слово: воно має примітку "(наукове)") мав на увазі, щоб ви написали це слово в реченні, де йдеться про хімічні та фізичні реакції.
По-друге, Ви правильно написали, та, схоже, не зовсім зрозуміли, що саме написали. "...новочасна українська зразкова мова постала на основі живої народної мови". Так; саме так. НА ОСНОВІ. Але сказати, що зразкова мова, особливо наукова, і жива народна -- одне й те ж -- величезна помилка. Загальновідомо, що деякі слова, форми слів тощо не вживаються в науці. Наприклад, якщо сказано "листочок", то -ок- -- це зменшувальний наросток, а не пестливий, тобто це малий листок. Так само ніхто не скаже "сіроманець", бо наукова назва виду -- "вовк".
Щодо "перекидатися": уживається в казках, мабуть, через те, що в багатьох для того, щоб перетворитися на когось, герой мав буквально перекинутися (через голову). А можете знайти інші випадки вживання слова?
Те, що наукова зразкова мова постала на основі народної, не значить, що всі слова останньої доречні в першій
Боюсь, що ви самі змішали грішне з праведним. У слів "листочок" і "сіроманець" є додаткові значіння, що виявляють ставлення мовця. Вони не до речі в науці. У слова ж "перекидаться" нема такого значіння.
《 що всі слова останньої доречні в першій》
У незмосковщеній українській мові тут не вживають слів "перший" і "останній".
"Боюсь, що ви самі змішали грішне з праведним. У слів "листочок" і "сіроманець" є додаткові значіння, що виявляють ставлення мовця. Вони не до речі в науці. У слова ж "перекидаться" нема такого значіння."
Ваші побоювання даремні. "Листочок": я вже сказав, що " деякі слова, форми слів тощо не вживаються в науці.". Тобто "листочок" загалом може вживатися як зменшувальна форма ("малий листок"), але не може як пестлива ("гарненький листок"). Тобто "додаткові значення"? Може, відтінки значень?
"Сіроманець" (і -- ще більше -- "сохатий"): це, як, мабуть, знаєте, сталі епітети. Значення те саме, а різниця у його відтінках може бути від значної до нехтуваної, а то й ніякої. Наприклад, у деяких місцевостях, випадках "сохатий" (навіть краще, ніж "сіроманець") цілком можна вважати спозначником (синонімом) слова "лось" без ніякої різниці значень. З тих чи інших причин одні слова Мови вживаються в науковому стилі, а інші -- ні.
"У слова ж "перекидаться" нема такого значіння." Справді? А можете, будь ласка, навести хоч кілька прикладів вживання такого слова в між'якому (нейтральному) значенні, не кажучи вже про науковий? Іще раз: значення чи відтінка значення?
"《 що всі слова останньої доречні в першій》
У незмосковщеній українській мові тут не вживають слів "перший" і "останній"."
Тут це цілком доречно, бо є протиставлення за часом, послідовністю.
До речі, Ви читали, що я писав про Н-Л?
Отже, добродію Олексо:
1) Ви можете дати приклади вживання слова "перекинутися" (а також перевернутися) не в казково-вигадковому й не переносному значенні?
2) можете дати приклади вживання цих слів не стосовно людей/тварин/вигаданих існот?
3) можете дати хоч якісь докази на користь того, що будь-які слова розмовної Мови були б доречні в науковій?
4) невже Ви не розумієте різниці відтінків значень "перекинутися" й "перетворитися"?
те саме, що запропонував [пан :) ] РоманРоман2, та зручніше вимовляти, особливо коли воно мало не в кожному реченні
ну й оскільки тут написано "[наукове]", а не "[хімія]", то можна попри відсутність одповідного означення надати відповідник і для фізичного терміну. Та сама протидія в'язей, яку розраховують, наприклад, у теоретичній механіці.
У цих значеннях "реакція" означає не дію у відповідь на [зоовнішню] дію, а сам хід, дію та зміни
Бо значення слова "реакція" деякою мірою відрізняється від звичного "відповідь", "дія у відповідь на іншу (попередню) дію
+, "(наука)" це уточнення яке нічого не уточнює
Я вже не можу змінити. Добре, хімія й фізика.
"реакція" (у речовинництві) може мати 2 значення:
1) саме хід перетворення (відбувається реакція -- відбувається перебіг), тобто процес
2) його наслідок (перетворення)
Отже, не розумієте різниці значень. Чом я так і думав
КФЯЙ писав, що це слово накинуте, а правильно "співдія". Джерел не маю, але логічно, враховуючи нечергомість префікса "взаємо-".
Що таке "нечергомість"?
Нечергування.
—
Не те
Обґрунтування?