Фонетика, абетка та правопис

Вадим Мельник

Добре. Якшо ми маємо окремий знак для "шч", то чому не маєм окремого знаку для, на приклад, "ст"? Або скупчення приголосних "стр", яке дуже часто зустрічається на початку слів? Шодо "шо", то не бачу в цьому ніц дивного. Вимова "що" (і похідних) як "шо" є питомою для західної України, так само, як вимова "щ" як подовжене "шь" є питомою для російської. Але письмо в російській й українській мовах сильно відрізняється. У нас воно дуже фонетичне, у них воно набагато менше фонетичне, тому для їхнього письма читати "щ" (щетка) на початку слів як "шшь" (шшьотка) є звичним і немає потреби писати "шьотка", так само як немає потреби писати "галава" замість "голова", чи "каво" замість "кого". Але ми пишемо все фонетично, тому й писати "шось" замість "щось" є логічним для мене, бо "щ" є "шч".

"Шо" це не єдина вимова слова "що". Також маєм і "што" на деяких західніх землях (може ще десь). Тож пишучи "шо", відсікаємо гинші вимови, які теж суть питомі.

Вадим Мельник

Маю зізнатися, що вкраїнська не перша моя мова. Деякий час я взагалі думав (у школі не навчили), що буква "щ" вкраїнська відбиває той самий гук, що й московська "щ", а потім дізнався, що це не так ("щ" - "шч"), й відповідно нібито правильно казати "шчо". Тепер мені цікаво, чи так узагалі десь кажуть/казали (може раніше на Галичині)? Бо "шокають" уже й москалі). І взагалі, яко много наша мова має вимов слова "що"?

Ярослав Мудров

Маю зізнатися, що вкраїнська не перша моя мова. Деякий час я взагалі думав (у школі не навчили), що буква "щ" вкраїнська відбиває той самий гук, що й московська "щ", а потім дізнався, що це не так ("щ" - "шч"), й відповідно нібито правильно казати "шчо". Тепер мені цікаво, чи так узагалі десь кажуть/казали (може раніше на Галичині)? Бо "шокають" уже й москалі). І взагалі, яко много наша мова має вимов слова "що"?

Відразу видно, що досі не навчились правильно писати по-українськи, бо за чинним правописом пишемо тільки – Україна, українець/-ка, український, по-українськи.

Вадим Мельник

Відразу видно, що досі не навчились правильно писати по-українськи, бо за чинним правописом пишемо тільки – Україна, українець/-ка, український, по-українськи.

За "чинним" це за тим, що Ярослав Мудров собі придумав, заходячи в хмару?

Anton Bliznyuk

"Шо" це не єдина вимова слова "що". Також маєм і "што" на деяких західніх землях (може ще десь). Тож пишучи "шо", відсікаємо гинші вимови, які теж суть питомі.<

Тепер мені цікаво, чи так узагалі десь кажуть/казали (може раніше на Галичині)? Бо "шокають" уже й москалі). І взагалі, яко много наша мова має вимов слова "що"?<

Знаю, шо є й інші вимови, тому раджу тим, хто по-іншому мовить писати так, як мовлять. Поки не будемо мати кращого правопису (дуже сподіваюся шо саме "поки"). Про які саме є вимови, то тута треба певно питати пана Єлисія, він наче багато знає про різні відміності вимови. Скажу те, шо я чув. Ніколи не чув, шоби хтось на заході казав м'яке "ш" у "щ". М'яке "ш" є, але зазвичай чув його на місцях "с", або там, де воно й у літературній мові м'яке. Проте, саме же "шчо" походить від "чьто", то може десь і була вимова м'яка, а може й ше досі є. Я найбільше знайомий з вимовою Львівщини, трохи Тернопільщини, трохи Франківщини та людей з Рівного. Я багато був у походах на південній Франківщині, там де Ворохта, Верховина, але не дуже багато спілкувався з тутешніми.

Наша мова дуже багато на різні говори, тому може й дійсно десь є "шьо", але якшо є, то воно радше виняток. Я коли слухаю як деякі українці вимовляють "шшьо", то мені трохи вухо ріже. Але не тіки тому шо незвично, а й тому шо дуже дивна вимова того "ш". Воно мені звучить дуже напружено, неприємно для вимови, я б так не вимовляв. Тому гадаю, шо така вимова (в центрі й на сході України) є нав'язана російською.

А взагалі цікаво. Я не слідкую за російським і російськомовним простором, але недавно якось помітив те, шо в Росії все частіше й частіше чути те "шо". Навіть чув "г". Дивно. Але вони його мовлять по-іншому ніж у Львові, на приклад. Тут воно звучить ніжніше й вимова голосної інша. Вона починається як "о", але переходить начу в "а" (шоᵃ). Та й саме "о" наближаться до "у". Особливо це чути в простому речені "Шо?".

Вадим Мельник

Я не слідкую за російським і російськомовним простором, але недавно якось помітив те, шо в Росії все частіше й частіше чути те "шо". Навіть чув "г".

+++, я про це й кажу.

Бойко

Відразу видно, що досі не навчились правильно писати по-українськи, бо за чинним правописом пишемо тільки – Україна, українець/-ка, український, по-українськи.

Той правопис для вас релігія? про чергування У\В щось чули?

Як сонях той до сонця, до Вкраїни свій погляд я з любов’ю повертав (Ф. Малицький).

Та й у заповіті Шевченка є слово Вкраїна… людині аби дорікнути