У словнику Срезнівського давньоруської мови https://archive.org/details/B-001-004-148/sreznevskijR-S/page/n67/mode/2up множина "родителꙗ" таки означає "батьки". Але там же "родитель" в однині означає "батько, тато", а "родительница" - "матір". Тобто навіть зі словом "родитель" наші пращури все одно вживали його, й для тата, й для батьків. Хоча, в "Матеріялах..." Срезнівського таки трапляються слова перейняті з церковнослов'янської.
Проте суфікс -ель (*-elь), як писав Шевелів, у нашій мові підпертий церковнослов'янською, бо в нас питомий розвиток дав -іль.
Цікаво поглянути на інші слов'янські мови. У сербо-хорватській "родитељ/roditelj", бовгарською та македонською "родител", словенською "roditelj" (також "starš") означають "родитель". У польській є "rodzic", а застаріле "rodziciel" означає "тато" (за Wiktionary), словацькою та чеською кажуть "rodič", хоча в словацькій також є "roditeľka" ("мати") та поодинокі згадки "roditeľ" у мережі.
Іспанською схоже - "secador" від "secar" (сушити).