Та я не про те. Хоч "солдат", хоч "салдат", усе одно слово взяте з московської (ЕСУМ). А про можливе питоме походження вимови "салдат", то, як пригадую, такий перехід зазвичай трапляється в відкритому складі, а тут є сол|дат.
Ше одна "шизофринічна" етимологія, яку сам вигадав раніше: сім'я - "сім таких як я" (мати, батько, дві баби, два діда, я).
Приклади цікаві, але й контекст їхнього вжитку важливий. На приклад, у наших творах часу Московської Імперії часто зустрічається "салдат/солдат" перебране з московської, бо в контексті тої доби та тих творів воно описує певних осіб. Але "салдат/солдат" від ужитку в творах рідним не стає ж, правда. І "городський повар" дає сумніви. Судити сам не можу, але, можливо, й це лише моє припущення, це слово з наголосом на "о" взяте з мови міст у час Московської Імперії, де була окрема професія/посада повара, й тому воно там уживалося, а слово закріпилося згодом уже в СРСР після Грінченка.
Мені здається там було ше кілька повідомлень між нами, але в архіві останній збережок сторінки з березня того року. Можу хибити.
"Бирó́".