Anton Bliznyuk

2940
отримано голосів за переклади
4432
віддано голосів за переклади

Додані переклади 1324

41 чоло́ й тило́ орел і решка
30 холодник холодильник
27 гарувати пахати (трудитися)
24 творчиня, твірчиня кріейторка
23 колійниця трамвай
21 сидько́-судько́ диванний експерт
20 хударний крінджовий
18 тискар друкар
17 тяжина~тєжина вантаж
16 листоноша поштар
16 мори́ще океан
16 садові ножиці секатор
16 чещина чехія
16 список бажаного вішліст
15 гойдалка, гойданка, гойдочка качель
15 незайманість цнота
15 черевики туфлі
15 платня зарплата
14 образок ілюстрація
14 перепона барʼєр
14 метушня двіж
14 розпороша діаспора
13 тягар~тєгар вантаж
13 гилка бейсбол

Улюблені переклади 4432

речене́ць дедлайн
равлик @
голярня барбершоп
світлина фотографія
перепин шлагбаум
репʼяшки куки
переспів кавер
славень гімн
наробок портфоліо
наймар рекрутер
баранці попкорн
доробок портфоліо
вада баґ
хиба баґ
складанка пазли
допис пост
відгук фідбек
видиво відео
ланка лінк
цькування булінг
закупи шопінґ
наплічник рюкзак
персанок бюстгалтер
захід івент

Додані cлова 198

Додані коментарі 3161

11 травня
Anton Bliznyuk прокоментував

Іспанською, до речі, кажуть дуже схоже: "camisa" - "сорочка", "camiseta" - "футболка".

16 квітня
Anton Bliznyuk прокоментував
переклад вʼялки, вʼялики

+

14 квітня
Anton Bliznyuk прокоментував
переклад перекуп

Нема тями якоїсь зміни, окрім як купівлі, чи перепродажу. Англійське "flip" в цьому слові якраз значить якусь різьку зміну, наче перевертаєте догори дригом квартиру, чи меблю.

29 березня
Anton Bliznyuk прокоментував
29 березня
Anton Bliznyuk прокоментував
cлово мюнхен

"Priclad iz œddatcheiõ storonscoho /mʏ/ ci /my/ he /mʲu/ yascravo sviedcity scorieye o veatscie upluivie."

Так. Я саме це й мав на ввазі під "мовці самі "вставляють" цей апостроф перед приголосними, які в рідних словах не пом'якшуються".

Згоден про рідну передачу давніших [j] перед губними, та серед говорів і нині в літературній мові [mj], [mʲj] то є звичне поєднання звуків і здійснення /mj/ ( *ę, як ви згадали) попри можливе здійснення через [mɲ]. Серед "Мюнхен", "М'юнхен" та "Мнюнхен", очевидно, рідніші для нашої мови будуть останні два.

Цікаво зі словом "свято", всі подані вимови я чув сам чи бачив ( /sjato/, /sʲato/, /sʲβ̞ato/ ), але вимова й з палаталізованим [β̞ʲ] є, й вона цілком прийнятна. На мій погляд, на неї потрібно скорше дивитися не на як вияняток, чи доказ м'якого /β̞ʲ/, а як на рідне спрощення /j/ в групі голосних через складність виразної вимови [j]. Тобто, на мою думку, /sʲβ̞jato/ цілком правильне можливие сприйняття фонем слова"свято". І звідси я й помітив навіть вимову [sʲʷato], де виразна вимова /β̞/ зникає, але лишає слід в огубленості /sʲ/. Те ж зі словом "цвях" і схожими.

Я про це колись розмовляв з Романом Романом, може, він побачить це. Моя відповідь на розмову про те, чи все-таки є в нашій мові м'які губні приголосні фонеми й чи рідні вони.

"Ne slied e menchiti znacynœsty i toho cyto roussca móuva znaié zvõc /ʏ ~ y/ (inde i /ʉ/ — usi u vuœilnie ròzpodielie) yz *o-peregolosou, ceoho veatsca móuva ne znaié, a oni cladõty pitime tylo pro svoyéingne storonscuix /y, ʏ, ʉ/."

Згоден. Але в сучасній мові більшості такої голосної нема.

"œdcreat" - "відкрят"? То шо таке.
"nariecyoslœusçiex" - "нерічеслівних" - "нелітературних"?