Anton Bliznyuk

465
отримано голосів за переклади
3320
віддано голосів за переклади

Додані переклади 868

12
холодник холодильник
10
садові ножиці секатор
8
сидько́-судько́ диванний експерт
7
зарібок; заробок зарплата
6
тискар друкар
6
колійниця трамвай
6
тяжина~тєжина вантаж
6
черевики туфлі
5
листоноша поштар
5
образок ілюстрація
5
5
стійкий стабільний
4
гробовець; гробівець склеп (могила)
4
гойдалка; гойданка; гойдойка; гойдочка качель
4
незайманість цнота
4
зображати ілюструвати
4
тритвір’я трилогія
4
заріб зарплата
4
платня зарплата
4
перепона бар’єр

Улюблені переклади 3320

речене́ць дедлайн
равлик @
голярня барбершоп
перепин шлагбаум
реп'яшки куки
світлина фотографія
наробок портфоліо
переспів кавер
доробок портфоліо
наймар рекрутер
баранці попкорн
хиба баґ
вада баґ
складанка пазли
ланка лінк
славень гімн
закупи шопінґ
допис пост
наплічник рюкзак
видиво відео
відгук фідбек

Додані коментарі 1659

01:32
Anton Bliznyuk прокоментував
переклад simitstuo

"...є взято давніший вид сього чепене: -ity (← *-it-y-s), у руській мові в такім виді невідомий, але – відомий є в виді *-it-y-o-s, але відомий в литовській, літській та латинській мовах..."

То як невідомий, нашо його виводити? Хіба вкраїнській нестачить суфіксів на позначення народів? І приводити як приклад балтійські мови якось дивно. Шо там вже казати про латинську.

вчора 22:57
Anton Bliznyuk прокоментував
переклад шукімната

Англійська, порівняно з українською, має дуже малий словотвірний потенціял. Більшість англійських афіксів зичені, а свої питомі в них ледве плідні в сучасній мові. Українська ж має так багато афіксів, шо я постійно натрапляю на якесь слово й думаю: "точно, як я міг забути про цей суфікс!?". Саме в української є дуже потужний словотвірний потенціял, який просто вбили.

Я відмовляюся визнавати речі нав'язані совітами й москалями за рідні, хай якими би поширеними вони не були. Українська достатньо вспадкувала від московської, а найгірше це є те, шо вона продовжує й до нині вспадковувати від тієї мови все. Слова, звороти, вимову, й навіть інтонацію. І культуру, певна справа. Одна річ, коли якесь явище повстає на питомому тлі, тоді ми можемо говорити чому й для чого так. Інша ж річ, коли шось приходить в мову неприродньо, а то й насильно, як є з великою кількістю радянських слів. Ті слова силоміць пхали до словників, наші пращури їх того не просили.

Ну ось, про короткість. Чому старе "плата", двоскладове слово, замінили на "зарплата", трискладове слово зі скупченням трьох приголосних — "-рпл-"? Хіба ж заради швидкості й кращої чіткості вимови? Або хіба такі слова як "оргскло" (-ргскл- — 5 приголосних!), "держстрах" (-ржстр- — 5 приголосних!), та "облпрофрада" (-блпр-) створенні задля спрощення вимови? Сумніваюся.

Чую англійську мову щоденно, та майже ніколи не чую в ній схожі покручі, які принесли совіти до нашої мови. Там ніхто не боїться вимовляти два, чи три слова. Ніяких "військоматів", "виконкомів", "сільрад", чи "держзрад". Ніколи не чув, шоби по новинах у них хтось сказав шось на подобі "SecCouncil", чи "SecCoun" від "United Nations Security Council", як у нас постійно чую "радбез" від "Рада Безпеки ООН". Цікаво, чому в нашій мові є це слово "радбез"? Таке часто вживане слово, шо ми подумали, й вирішили створити коротке слівце? Чи може тому шо в московській є "совбез" (Совет Безопастости), тому й у нас має бути схоже слово-виродок? Я вже згадував жартома недавно на осідку про це слово "радбез", де друга частинка "-без" має, наче, передавати слово "безпека", проте "без-" у томі слові є префіксом, а корінь є "-пек-". Радбез...без... без чого? Слово-потвора, їй-богу.

В довгості слів і швидкості вимови нам не позмагатися з англійською, на жаль. В тій мові складна фонологія голосних і дуже поширена редукція голосних, тому й слова в них зазвичай мають менше складів. Але коли відстаємо одним, то наздоганяємо іншим, а саме, хуткістю мовлення, яка в рідних українських мовців доволі висока. Послухайте як тараторять мовці іспанської, чи італійської.

вчора 20:50
Anton Bliznyuk прокоментував
переклад самознимка

Vołodymyr Kosteсkyj,
правда, є таке слово на заході. Але особисто не знаю чи вважати його за московське, чи за питоме.

вчора 20:47
Anton Bliznyuk прокоментував
переклад самчик

вчора 18:03
Anton Bliznyuk прокоментував
переклад шукімната

Усі ці наведені короткі слова (окрім "мас-медія") не є природними для нашої мови. Такий спосіб словотвору, коли ліпляться до купи всіченні корені й морфеми перейнятий з СРСР. Як от "санвузол", який очевидно перейнятий з московського "санузел". В українському слові "санітарний" корінь є "санітар-", а всічення до "сан-" це знущання над нашою мовою. Таких слів потрібно позбутися з нашої мови. А люди так далі й робитимуть, бо більшість з них не зважає на мову.

Проте слова "portmanteau" таки природні для нашої мови. Не згадаю зара', але бачив купу дієслів, етимологію яких в ЕСУМ-і пояснено як схрещення двох інших слів.