“навіщо це - ????????”
https://slovotvir.org.ua/words/kolir#:~:text=навіщо це - ????????
“навіщо це - ????????”
https://slovotvir.org.ua/words/kolir#:~:text=навіщо це - ????????
https://slovotvir.org.ua/words/kilzona#t108304
“Смертовище” і “смертевище” – добродії впорядники, а що, вже знову є змога видаляти й наново додавати переклади, під якими були повідомлення, зокрема ті, що доводять неможливість перекладу, як тут? Думаю, на сервері ще мають зберігатися попередні дії, зокрема мій коментар під видаленими такими ж перекладами.
І я б особисто давав за таке попередження, а то й деньок-другий, щоб наступного разу не кортіло.
https://slovotvir.org.ua/words/kilzona#t108304
“Смертовище” і “смертевище” – добродії впорядники, а що, вже знову є змога видаляти й наново додавати переклади, під якими були повідомлення, зокрема ті, що доводять неможливість перекладу, як тут? Думаю, на сервері ще мають зберігатися попередні дії, зокрема мій коментар під видаленими такими ж перекладами.І я б особисто давав за таке попередження, а то й деньок-другий, щоб наступного разу не кортіло.
Романе, кого тут треба заблокувати на кілька днів, так це Вас, щоб не додовбувались безпідставно до людей. Думаю, це не тільки моя особиста думка
Романе, кого тут треба заблокувати на кілька днів, так це Вас, щоб не додовбувались безпідставно до людей. Думаю, це не тільки моя особиста думка
++ 😁
Людині треба дати час охолонути та навчитися вести гідну дискусію з аргументами. Ще не завадить до психотерапевта ся записати.
Бачу 31 січня Ярослав вилучив переклади смерто́вище, ще раз смерто́вище і смертеви́ще, під останнім був коментар Романа: Слово, на диво, можливе. Але це не поєднання “смерть” і “ристалище”.
Зараз бачу що є переклади смертовище і смертевище, тобто без наголосів.
Можна було б зробити, що якщо вилучають переклад і додають такий самий — то коментарі відновлюються з того вилученого. Хоча в цьому випадку переклади відрізняються наголосом..
Ви наголоси ховаєте вкремо чи як гідла (characters)?
Бачу 31 січня Ярослав вилучив переклади
смерто́вище, ще разсмерто́вищеісмертеви́ще, під останнім був коментар Романа: Слово, на диво, можливе. Але це не поєднання “смерть” і “ристалище”.Зараз бачу що є переклади
смертовищеісмертевище, тобто без наголосів.Можна було б зробити, що якщо вилучають переклад і додають такий самий — то коментарі відновлюються з того вилученого. Хоча в цьому випадку переклади відрізняються наголосом..
А чи можна заборонити додавати слова, що їх уже хтось додав, але з иншим наголосом чи апострофом?
А чи можна заборонити додавати слова, що їх уже хтось додав, але з иншим наголосом чи апострофом?
Таке, про мене, є легко дуже легко зробити.
Бачу 31 січня Ярослав вилучив переклади
смерто́вище, ще разсмерто́вищеісмертеви́ще, під останнім був коментар Романа: Слово, на диво, можливе. Але це не поєднання “смерть” і “ристалище”.Зараз бачу що є переклади
смертовищеісмертевище, тобто без наголосів.Можна було б зробити, що якщо вилучають переклад і додають такий самий — то коментарі відновлюються з того вилученого. Хоча в цьому випадку переклади відрізняються наголосом..
Роман і так засмітив весь Словотвір своїми бздурами. Тому поки хоч якось можна з ними боротися 😛
Леве, замість того, щоб вестися на цю дурню й вигадувати якусь маячню, нікому непотрібну, будь ласка, додайте нові розділи. (Не треба поки додавати Вам туди якісь слова, хай буде можливість додавати нові слова у ці розділи).
Так от, що треба додати:
Тварини (на взір Рослини)
Історія
Мова, література
Геологія/Копалини
Транспорт (вилучити “автомобілі”)
Химія
Прилади та знаряддя
Накручування голосів, і такого загалом багато в Кароліни. Але саме ці піднялися до “найкращих перекладів” (набрали 5+ голосів)
https://slovotvir.org.ua/words/tvorchist#t107185
https://slovotvir.org.ua/words/tvorchyi#t107188
Накручування голосів, і такого загалом багато в Кароліни. Але саме ці піднялися до “найкращих перекладів” (набрали 5+ голосів)
https://slovotvir.org.ua/words/tvorchist#t107185
https://slovotvir.org.ua/words/tvorchyi#t107188
Доведіть, що це не черпані з лядської слова
Накручування голосів, і такого загалом багато в Кароліни. Але саме ці піднялися до “найкращих перекладів” (набрали 5+ голосів)
https://slovotvir.org.ua/words/tvorchist#t107185
https://slovotvir.org.ua/words/tvorchyi#t107188Доведіть, що це не черпані з лядської слова
Не про те йдеться. Йдеться про те, що Кароліна надто полюбляє давати до слів переклади, що по суті від перекладаних слів не відрізняються. Чи з цим сумнозвісним приписом “не голосувати” (або ще “-”), чи без. Це засмічення осідку разом із набиванням собі значущости кількістю поданих слів, перекладів і зібраних до них уподоб. Саме ці два перелади я навів через те, що вони вийшли на 5+ голосів, тобто ще й поповнюють Каролінину “скарбницю” “найкращих перекладів”.
Це може й не свідоме, але шкодження Словотвору. Дивина, адже скільки потрібних слів і хороших перекладів Кароліна додала, зокрема сама витворила.
Але загалом я повторюю стару думку щодо цього мовного чистоплюйства: українській мові загрожує англійщина, а не (можливо!) польського походження слова “творчий” і “творчість”.
Ні, українській мові не загрожує англійщина, і близько вона так не паплюже нашу мову, як полські та росийські впливи, особливо через те, що ці мови, як не крути, це мови сусідніх нам держав та й дещо спілне коріння.
Щодо “не голосувати”. Очевидно через те, щоб усякі Михаси Тура не вигадували, ніби слово споконвіків українське.
Ні, українській мові не загрожує англійщина, і близько вона так не паплюже нашу мову, як полські та росийські впливи, особливо через те, що ці мови, як не крути, це мови сусідніх нам держав та й дещо спілне коріння.
Паплюже. І дуже вдало. Од нескінченних “океїв”, “хайпів”, “хейтів”, “ендорсингів” хочеться тілько плакати. Он видів в Аврорі нещодавно вирішили замість “Геловіну” написати “Страшвечір”. Майже кожен коментар то слово висміює. Широкому загалові, на жаль, ще дуже довго йти до усвідоми, що з ягельщизною й польщизною (як і взагалі з будь-якими непотрібними перейнятками), слід боротись так само, як і з московщизною
Ех, українчики… Але таки не забувайте, що ці англицизми йдуть до нас не прямо, а через, найчастіше, московську призму, де в них схожий менталитет, що своє - отже гівно
Ех, українчики… Але таки не забувайте, що ці англицизми йдуть до нас не прямо, а через, найчастіше, московську призму, де в них схожий менталитет, що своє - отже гівно
По-перше, не обов’язково. Молодь, що просуває й творить українське та засуджує кацапське й противиться йому, радо підхоплює модну англійщину.
По-друге, байдуже, через чию призму. Якщо людина меншовартісна, то вона буде спікати українглішем, запозичуючи слова або через москальське посередництво (чого зараз не так уже й багато), або напряму, бо ж тепер багато хто замінив москальські джерела на англійські. І статтярі наші теж найцікавіші теми висвітлюють, тупо (себто в лоба й без розуміння напрямку) перекладаючи з англійської, рідше (тут суб’єктивно, бо не досліджував) — з москальської.
Наші науковці не вміють творити терміни на питомій основі, а деякі ще й уважають, що ми всі зрештою прийдемо до англійської як єдиної мови науки, тож треба ще більше завалювати нашу термінологію англійськими словами. Майже вся нова фізична, математична, технічна — а надто програмістська й парозумова — термінологія в нас просто передрана з англійських слів, скорочень і жаргонних назв. Навіть наявні й давно усталені українські терміни незнайки часом замінюють на англійські кальки чи й просто пересмикнуті слова, бо входять у царину не через українські, а через англійськомовні джерела.
Офіційні слова українські витісняє англійщина або щось, де англійська була посередником: спікер, стартувати, фінішувати, клініка (змінило значення під англійську традицію), ургентний, стейкхолдер, лайфхак і таке інше.
Діти починають змалечку дивитися й англійськомовне теж, упереміш із українським і, якщо з батьками не пощастило, кацапським. У них спотворюється мислення, і в нас усіх теж воно спотворюється через небувалий наплив всього анлгійськомовного.
Якщо ми нічого не вдіємо, то за кількадесят років матимемо наслідки, схожі на мовну політику совка, тільки замість узького язика буде передовий, міжнародний і високоцінований інгліш.
Якщо зможете знайти, то почитайте “Англізми і протианглізми” Ірини Фаріон і товариства.
Щодо москальської: нових речей звідти зараз ми не отримуємо. Все звідти вже прийшло, й нам залишається лише розгрібати наслідки. Я не кажу про загарбані землі — там погано, і про них навіть думати страшно. Вільна частина України зазнає куди впливу майже винятково наявних слів, себто таких, які були з нами достатньо давно, і до яких ми маємо давніші або новіші відповідники. Ми не маємо гнатися за їхньою терміно- й словотворчістю, яка найбільше квітла років 200 тому.
З польської зараз хіба меми приходять, як-от “курва” (“бОбер, курва”, “Єжик, курва”), а також поширюються слова, які раніше були чисто говірковими, як “смаколик”, “генделик”. Тут теж нема й близько такого сильного, неуникного й радо прийнятого в народі впливу. Тим паче, що почасти спільне походження багатьох слів пом’якшують те спотворення української, яке чинить польська.
Тож стисло: я переконаний, що українську мову зсередини не знищать ні москальська (вона може лише витіснити українську), ні польська (те саме, що з москальською — хіба витіснити, якщо вони геть подуріють і візьмуться нас завоювати). Лише англійська зараз точить і нищить підвалини нашої гарної мови та створеного неї світогляду.
До українського молодіжного сленгу та живої мови по всяк час потрапляють нові московські слівця
@Путятін Редріх я з Вами згоден і читати Вас цікаво та пізнавально. Стосовно цих Каролініних витівок я вже було запропонував у нитці “Побажання нового функціоналу в осідку” додати до таблиці “Найкращі перекладачі” ще одну колонку, а саме вплив (точніше було б англ. impact як раз :D ). Цей новий показник вираховувати так: кількість отриманих голосів / кількість доданих перекладів. Тобто середня кількість голосів за переклад. І будувати рейтинг за цим новим показником. І це вирішить одразу всі проблеми, тому що виникне мотивація додавати саме добре продумані переклади, а ті свої переклади, що очевидно дурні, видаляти. ВСЕ.
@Путятін Редріх я з Вами згоден і читати Вас цікаво та пізнавально. Стосовно цих Каролініних витівок я вже було запропонував у нитці “Побажання нового функціоналу в осідку” додати до таблиці “Найкращі перекладачі” ще одну колонку, а саме вплив (точніше було б англ. impact як раз :D ). Цей новий показник вираховувати так: кількість отриманих голосів / кількість доданих перекладів. Тобто середня кількість голосів за переклад. І будувати рейтинг за цим новим показником. І це вирішить одразу всі проблеми, тому що виникне мотивація додавати саме добре продумані переклади, а ті свої переклади, що очевидно дурні, видаляти. ВСЕ.
Не думаю, що поможе. Люди просто вилучатимуть слова, що набрали мало голосів.
Наші науковці не вміють творити терміни на питомій основі, а деякі ще й уважають, що ми всі зрештою прийдемо до англійської як єдиної мови науки, тож треба ще більше завалювати нашу термінологію англійськими словами.
До українського молодіжного сленгу та живої мови по всяк час потрапляють нові московські слівця
Оце я речу. Хай там науковці поки куколдють, а от я би починав із повного чистіння розмовної річі від московських, лядських та всяких інших упливів.
До українського молодіжного сленгу та живої мови по всяк час потрапляють нові московські слівця
Які, наприклад, нові слова?
Оце я речу. Хай там науковці поки куколдють, а от я би починав із повного чистіння розмовної річі від московських, лядських та всяких інших упливів.
Цікаве питання, до речі, з чого слід починати, х якого стилю. Мабуть, таки справді з розмовного, бо однаково всі інші стилі творять люди, зазвичай дуже далекі від гарної української та Словотвору, крім хіба художнього. А ще є окремі видавництва, які беруться видавати наукові й навчальні книжки… То там теж якась надія проблискує.
До українського молодіжного сленгу та живої мови по всяк час потрапляють нові московські слівця
Які, наприклад, нові слова?
Оце я речу. Хай там науковці поки куколдють, а от я би починав із повного чистіння розмовної річі від московських, лядських та всяких інших упливів.
Цікаве питання, до речі, з чого слід починати, х якого стилю. Мабуть, таки справді з розмовного, бо однаково всі інші стилі творять люди, зазвичай дуже далекі від гарної української та Словотвору, крім хіба художнього. А ще є окремі видавництва, які беруться видавати наукові й навчальні книжки… То там теж якась надія проблискує.
Стрьом, бабло, чувак, відос, прикол і таке інше. Он позавчора дивився другий сезон Киберпанку, то там в українські субтитри від Нетфликсу стілько тої московщизни напхали, щоб передати «розмовний стиль», що страшно.
