Вилучення дурниць

Романе, а яків є глузд у загалі що мінити? Замикаймо сесь проєкт!

Романе, а яків є глузд у загалі що мінити? Замикаймо сесь проєкт!

Так треба розуміти, що кажеш, хай нововигадане, а тим паче давнє

А про просто викаблучування – ну таке, кожен сам обирає й кожен сам сприймає

Так, слушно

Романе, а яків є глузд у загалі що мінити? Замикаймо сесь проєкт

Ви дуже неправильно розумієте мої думки. 
2. Досвід минувшини й сьогодення доводить, що суперечки про письмо в нас вічні, ніколи не припиняться, ніколи всі не дійдуть згоди. 

1. Це — СЛОВОтвір, а не МОВОтвір, не ПИСЬМОтвір, не АБЕТКОтвір, не ПРАВОПИСОтвір і не БУДЬЩОІНШЕтвір. Намагатися перетворити спільноту на щось інше недоречно: спільнота про все — спільнота ні про що. Я не раз це вже писав. Ми намагаємося знайти СЛОВА для заміни чужих слів. Слова, а не “правильний” спосіб запису. 
   Чому я проти викаблучування:

1. Часто це просто спотворення Мови.
2. Спільнота призначена для пошуку слів, тому мова обговорення — перш за все засіб порозуміння (як і будь-яка мова взагалі), обміну думками, відомостями. Саме тому ця мова повинна бути якнайбільш зрозумілою, а одна з умов цього — звичність. Саме тому я проти:  використання іншої абетки (латинки/кирилки з іншими буквами тощо), бо це відриває (як я вже пояснював безліч разів, очі не читають слова по буквах, а розпізнають знайомі за загальними образами, тому незнайомих має бути щонайбільше); говіркових слів, граматичних форм; незвичних записів поширених слів (окрім того, запис, наприклад, “ГИнший” замість належного “Інший” унеможливлює прочитання слова як /інший/, /инший/, /йінший/, /йинший/, /г(’)інший/). Причина, здавалося б, очевидна: що звичніші слова та запис, то легше й скоріше читати написане й розуміти значення. Ужиток безліч разів довів, що чинної абетки, чинного письма цілком достатньо для порозуміння, обміну думками, відомостями. Я вже й не кажу про пошук їх мовцями “ззовні” й про можливе одлякування, як я кажу, їх незрозумілим записом і словами. Загальнозрозуміла, загальнозвична мова як засіб передавання думок для досягнення наміту — ось моя думка

Якби це був не ПРАВОПИСОтвір ви б не говорили стільки про правопис 😄

Досвід минувшини й сьогодення доводить, що суперечки про письмо в нас вічні, ніколи не припиняться, ніколи всі не дійдуть згоди. 

Otóge, cerez pisymo bóulgariçeiõ.

 “ГИнший” замість належного “Інший” унеможливлює прочитання слова як /інший/, /инший/, /йінший/, /йинший/, /г(’)інший/).

Otomou latiniçeiõ i ne pischemo ‹hinchiy›, ale pischemo ‹inchiy›, ucladaiõtchi citagna i vuimóuvui |ˈin(ʲ)ʃij| he: [ˈin(ʲ)ʂɪj], [ˈin(ʲ)ᵗʃɪj], [ˈɪn(ʲ)ʂɪj], [ˈɪn(ʲ)ᵗʃɪj], [ˈjɪn(ʲ)ʂɪj], [ˈjɪn(ʲ)ᵗʃɪj], [ˈjɘn(ʲ)(ᵗ)ʂɪj], [ˈjɘn(ʲ)ᵗʃɪj], [ˈɦɪn(ʲ)ʂɪj], [ˈɦɪn(ʲ)(ᵗ)ʃɪj], [ˈɘn(ʲ)(ᵗ)ʂɪj], [ˈɘn(ʲ)(ᵗ)ʂɨj], [ˈɘn(ʲ)(ᵗ)ʂɘj], [ˈɘn(ʲ)(ᵗ)ʃɪj]. 

 Причина, здавалося б, очевидна: що звичніші слова та запис, то легше й скоріше читати написане й розуміти значення.

Otge, ino izvuicyca, nicy inche. 

Ужиток безліч разів довів, що: 
»Досвід минувшини й сьогодення доводить, що суперечки про письмо — cerez pisymo latiniçeiõ — в нас вічні, ніколи не припиняться, ніколи всі не дійдуть згоди.« 

 чинної абетки, чинного письма цілком достатньо для порозуміння, обміну думками, відомостями. >

Ta tó i bóulgariçeiõ veatscoiõ i latiniçeiõ i inodscuimy pisymomy déunagri, ci xótch greçscuimy, ci cinscuimi vidjepismeami/doumopisymeami (ideograms), ci heto slovopisymeami (logograms). Ta pisymo ne slougity lixye pro te. Ono, popri inche, slougity i œdcreatati tvaroslœunui uzteagui (morphological relations), nadzveagymeinnui uzteagui (diaphonemic relations) — sõdnui (“critical, necessary”) pro potverdgeigne eidnotui rœznovidœu móuvui, istoslœunui uzteagui (etymological relations) — sõdnui pro potverdgeigne œdrõbnosti rousscoï móuvui œd inchix slovianscuix a yzocrema pro docaz œdocremlenosti ouge u dopisemnõ dobõ œd veatscoï ci bielorousscoï, pro ròzrœzneigne samozveagœu (homophones) tc. 

Я вже й не кажу про пошук їх мовцями “ззовні” 

A ya cazjõ: dosi, use cyto xotiex riesti Googlomy, rieu eimy. I cazau eimy tó ouge, ta Vui oumuislno néxtouyete. 

 й про можливе одлякування, як я кажу, їх незрозумілим записом і словами.

I sèse e docaz ceoho?? Se het’ nicy ne znacity. 

Otomou latiniçeiõ i ne pischemo ‹hinchiy›, ale pischemo ‹inchiy›, ucladaiõtchi citagna i vuimóuvui |ˈin(ʲ)ʃij| he: [ˈin(ʲ)ʂɪj], [ˈin(ʲ)ᵗʃɪj], [ˈɪn(ʲ)ʂɪj], [ˈɪn(ʲ)ᵗʃɪj], [ˈjɪn(ʲ)ʂɪj], [ˈjɪn(ʲ)ᵗʃɪj], [ˈjɘn(ʲ)(ᵗ)ʂɪj], [ˈjɘn(ʲ)ᵗʃɪj], [ˈɦɪn(ʲ)ʂɪj], [ˈɦɪn(ʲ)(ᵗ)ʃɪj], [ˈɘn(ʲ)(ᵗ)ʂɪj], [ˈɘn(ʲ)(ᵗ)ʂɨj], [ˈɘn(ʲ)(ᵗ)ʂɘj], [ˈɘn(ʲ)(ᵗ)ʃɪj]. 

-lllll----l111-lll-llll-l111-llll-----l111-llll----ll111-lll-llll--111-lllll111-llll------111-llll-----l111-l--l-111-llll---l--111-lll-ll---l111-llll--l-ll111-lll-lllll-111-lll-ll--ll111-llll---l-l111-llll---lll111-lllll111-llll---l-l111-llll---lll111-lll-llllll111-llll---lll111-llll---l--111-llll---lll111-lll-lll--l111-llll--l-l-111-lll-ll---l111-lllll111-llll------111-llll---lll111-lll-ll-lll111-llll--l-l-111-llll----ll111-llll-----l111---l-l111-lllll111-lll-lінший-lll-l111-l--ll111-lllll111-llll--llll111-lllll111-lll-lll---111-llll---lll111-lll-llll-l111-llll--llll111-lll-l-l-ll111-llll----ll111-llll-----l111-lllll111-lll-ll----111-llll---l-l111-lllll|ˈin(ʲ)ʃij| he: [ˈin(ʲ)ʂɪj], [ˈin(ʲ)ᵗʃɪj], [ˈɪn(ʲ)ʂɪj], [ˈɪn(ʲ)ᵗʃɪj], [ˈjɪn(ʲ)ʂɪj], [ˈjɪn(ʲ)ᵗʃɪj], [ˈjɘn(ʲ)(ᵗ)ʂɪj], [ˈjɘn(ʲ)ᵗʃɪj], [ˈɦɪn(ʲ)ʂɪj], [ˈɦɪn(ʲ)(ᵗ)ʃɪj], [ˈɘn(ʲ)(ᵗ)ʂɪj], [ˈɘn(ʲ)(ᵗ)ʂɨj], [ˈɘn(ʲ)(ᵗ)ʂɘj], [ˈɘn(ʲ)(ᵗ)ʃɪj]-l---l
-lllll-l-ll111-llll—–l111-lllll111-lll-llllll111-llll–l-l-111-lll-lll—111-lll-l-l–l111-l–ll111-lllll111-llll–llll111-lllll111-lll-lll—111-llll—–l111-llll––ll111-lll-llll–111-lllll111-llll––l-111-llll–l-l-111-lllll111-llll––ll111-llll—–l111-llll–l–l111-llll–l-l-111-lllll111-llll–lll-111-lll-llll–111-lll-llll-l111-llll—lll111-lllll111-l––111-llll–ll–111-l-lll111-ll—111-l-ll-111-lll-l-l–l111-llll––l-111-lll-ll-lll111-l-lll111-l––111-lll-lll—111-l-ll-111-llll—lll111-llll—ll-111-l––111-lllll111-llll–llll111-llll–lll-111-llll—–l111-lllll111-l––111-llll—ll-111-lll-l-l–l111-llll––l-111-lll-ll-lll111-l-lll111-l––111-lll-lll—111-l-ll-111-llll—lll111-llll—ll-111-l––111——

Otge, ino izvuicyca, nicy inche. 

-lllll—l-111-llll–l-l-111-llll——111-lll-llllll111-llll–llll111-llll–ll-l111-llll–l-ll111-llll–llll111-lllll111-lllll-ll-l111-llll–llll111-lll-ll-lll111-llll–llll111-l—l111-lllll111-lllll-ll-l111-llll—lll111-lllll111-lll-lll—111-llll—lll111-lllll111-lll-llll-l111-llll—–l111-lllll111-llll––l-111-llll–l-l-111-lllll111-lll-lll—111-llll—lll111-lll-llll-l111-llll–llll111-llll—l–111-llll—lll111-lllll111-lll-llll-l111-llll–l-l-111-l–ll111-lllll111-lll-ll-ll-111-llll—–l111-lllll111-lll-ll––111-lllll111-llll——111-llll—lll111-lll-ll-lll111-lll-llll–111-l–ll111-lllll111-lll-lll—111-llll—lll111-lllll111-lll-llll-l111-llll—–l111-lllll111-llll–l—111-llll–llll111-llll–lll-111-lll-llll–111-llll—l–111-llll—lll111-l–ll111-lllll111-lll-lll—111-llll—lll111-lllll111-lll-llll-l111-llll—–l111-lllll111-llll––l-111-llll–l-l-111-llll–l—111-lll-llllll111-llll—–l111-llll–l—111-lll-llll–111-llll––ll111-lll-l-l–l111-llll—l–111-llll—lll111-l—l111-l-lllll111-l-l111-l-l111-lllll—–111-llll—–l111-l–l-111-llll——111-llll–l-l-111-lll-llllll111-lll-ll-lll111-llll–l-l-111-l–ll111-lllll111-llll––l-111-llll–l-l-111-lllll111-lll-llll-l111-lll-l-l–l111-llll—l–111-lll-ll–ll111-llll—l-l111-llll—lll111-lllll111-llll–l—111-llll–ll-l111-llll—lll111-lll-lll—111-llll—l-l111-llll–llll111-l—l111-lllll111-lllll–ll-111-llll–l-ll111-llll–l-l-111-lll-llll-l111-lll-ll–ll111-lll-lllll-111-lll-ll––111-lllll111-llll——111-lll-llllll111-llll—–l111-lllll111-llll–ll-l111-llll–l—111-llll–llll111-lll-l-l-ll111-llll––ll111-llll––l-111-lll-llll–111-lllll111-llll–ll-l111-lll-l-l–l111-llll–l-ll111-llll——111-llll—–l111-llll–ll-l111-lll-l-l–l111-llll–l-ll111-llll––l-111-lll-l-l–l111-lll-lllll-111-lll-llll-l111-lll-ll–ll111-lllll111-lll-llll–111-lll-lllll-111-llll––l-111-llll—–l111-lll-l-l—111-lllll111-llll—ll-111-lllll111-llll——111-llll—lll111-lll-lllll-111-llll–l-l-111-llll––ll111-llll––l-111-llll—–l111-lll-l-l—111-lllll111-llll––ll111-llll—–l111-llll–ll-l111-llll—lll111-l—l111-lllll111-lllll-ll-l111-lllll111-llll––ll111-llll—–l111-llll–ll-l111-llll—l–111-llll–l-l-111-llll––l-111-llll––l-111-lll-l-l–l111-lllll111-llll——111-llll–l-l-111-lll-llllll111-llll–l-l-111-llll–ll-l111-llll–llll111-llll–l–l111-llll––l-111-llll—–l111-lll-l-l—111-lllll111-llll–lll-111-lll-l-l–l111-llll—l–111-lll-ll–ll111-lll-ll-lll111-llll—–l111-lll-lllll-111-lll-llll-l111-lll-l-l–l111-lllll111-llll––ll111-llll—–l111-llll–ll-l111-lll-lll–l111-lll-l-l–l111-llll–ll-l111-lllll111-llll––l-111-llll–l-l-111-lllll111-llll–lll-111-lll-l-l–l111-llll—l–111-lll-ll–ll111-lll-ll-lll111-llll–l-l-111-l—l111-l—l111-l—l111-lllll111-llll––l-111-llll–l-l-111-lll-lll-l-111-llll–llll111-llll—ll-111-lllll111—ll-111-lllll111-llll–ll–111-llll—–l111-llll—l–111-llll—–l111-lll-lllll-111-llll––l-111-llll—lll111-lll-lll-l-111-lllll111-llll–l—111-llll–ll-l111-lll-llll–111-lll-lll—111-llll—lll111-llll––l-111-l—l111-lllll111-lllllll–l111-lllll111-lll-lll–l111-llll–l-l-111-lllll111-llll–l—111-llll––l-111-llll–llll111-lll-lll—111-llll––l-111-llll—–l111-lllll111-llll––ll111-llll–l-l-111-llll––l-111-lll-ll-lll111-llll–l-l-111-l–ll111-lllll111-llll––l-111-lll-l-l–l111-llll–l–l111-lllll111-lll-llll–111-lllll111-lllll-ll-l111-llll–llll111-lll-ll-lll111-llll—–l111-llll––ll111-lll-llll–111-lllll111-llll——111-llll—lll111-lll-lllll-111-lll-ll–ll111-llll––ll111-lll-l-l–l111-l—l111-lllll111-lllll-l-ll111-llll—l–111-lll-ll––111-lllll111-lll-llll-l111-llll—–l111-llll–ll–111-llll—–l111-l–ll111-lllll111-lll-ll-ll-111-llll—–l111-llll–lll-111-lllll111-llll——111-llll—lll111-lll-lllll-111-llll–llll111-lll-llll-l111-llll—lll111-lllll111-lll-llll-l111-llll–llll111-llll—l-l111-l–ll111-lllll111-lll-ll––111-llll—l-l111-lllll111-llll––ll111-llll–llll111-lll-llllll111-llll—lll111-lll-llll-l111-llll–l-l-111-lllll111-lllll-ll-l111-llll—lll111-l–ll111-lllll111-lll-llll-l111-lll-llllll111-llll–l-l-111-llll–lll-111-llll–llll111-lllll111-llll–lll-111-llll–llll111-llll–ll–111-llll–llll111-lll-llll-l111-llll—–l111-lllll111-lll-lllll-111-llll—l–111-lll-l-l–l111-llll–ll-l111-lllll111-l-lll111-llll–l—111-llll—–l111-llll—l-l111-lll-llllll111-llll–l-l-111-llll––ll111-llll–llll111-lllll111-llll–l—111-lllll111-lll-llllll111-lll-l-l–l111-llll–l—111-llll––l-111-llll—lll111-llll––ll111-llll—lll111-lllll111-llll-lll–111-l-ll-111-lllll111-llll——111-lll-llllll111-llll—–l111-lll-lllll-111-lll-llll-l111-llll—–l111-lllll111-llll–l—111-llll–llll111-lll-llll–111-lll-lll—111-lll-llll–111-llll–ll-l111-llll–llll111-lll-llll-l111-llll—lll111-l–ll111-lllll111-lll-ll-ll-111-llll—–l111-lllll111-llll––l-111-lll-l-l–l111-lllll111-llll–l-ll111-llll—–l111-lllll111-lll-lll—111-llll—–l111-llll–ll–111-llll—–l111-l—l111-lllll111-lllll—–111-llll—–l111-l–l-111-llll–l-ll111-lll-llllll111-lll-llll–111-llll–ll–111-llll–l-l-111-l–ll111-lllll111-lll-l111-llll–l—111-llll–ll-l111-llll—lll111-lll-lll—111-llll—l-l111-llll–llll111-lll-l111-lllll111-l–l-111-l–l-111-lllll111-lll-lll–l111-llll–l-l-111-lllll111-llll—ll-111-lllll111-lll-lllll-111-llll—–l111-lll-llll-l111-llll––l-111-lll-l-l–l111-lllll111-lll-llll-l111-llll—lll111-lll-lllll-111-lll-ll––111-lll-lll—111-lllll111-llll—l-l111-llll—l–111-llll–llll111-llll–ll-l111-lll-l-l–l111-llll–llll111-lll-llll-l111-lll-llll–111-lll-llllll111-l–ll111-lllll111-llll—l-l111-llll––l-111-llll—lll111-llll–ll–111-l–ll111-lllll111-llll–l-ll111-llll—–l111-llll—l-l111-lll-llll–111-llll––ll111-llll–l-l-111-llll––l-111-lll-llll-l111-lll-l-l–l111-llll–ll-l111-l–ll111-lllll111-lll-lll-ll111-llll–llll111-llll—ll-111-llll—l–111-lll-l-l–l111-llll–ll-l111-lllll111-lll-llll-l111-llll—–l111-lll-ll-ll-111-llll—–l111-l–ll111-lllll111-llll——111-llll–l-l-111-lll-llllll111-lll-ll-lll111-lllll111-llll–l—111-llll–llll111-lllll111-llll–ll-l111-lll-lllll-111-llll–l-l-111-lllll111-lll-llll-l111-llll—lll111-lll-lll-l-111-l–ll111-lllll111-lll-ll-ll-111-llll—–l111-lllll111-llll–ll-l111-lllll111-llll––ll111-llll–l-l-111-lll-llllll111-llll–l-l-111-llll–l–l111-lll-l-l–l111-l—l111-lllll111-llll-lll-l111-llll–llll111-llll—l-l111-l–ll111-lllll111-llll–l—111-llll–ll-l111-llll—lll111-lll-lll—111-llll—l-l111-llll–llll111-l—l111-lllll111-lllllll–l111-l–ll111-lllll111-lll-ll––111-llll—l-l111-lllll111-lll-ll––111-lllll111-lll-lllll-111-llll—l-l111-llll–llll111-llll–l—111-llll–llll111-llll–ll-l111-l–ll111-lllll111-lll-llll-l111-lll-llll–111-lll-llll-l111-lllll111-lllll—ll111-llll—–l111-llll–ll-l111-llll–llll111-lllll111-l–l-111-l–l-111-lllll111-llll––l-111-lll-l-l–l111-lll-ll-ll-111-llll—–l111-lllll111-lll-l-l–l111-llll––l-111-lll-ll-lll111-llll–l-l-111-l–ll111-lllll111-lll-ll––111-llll—l-l111-lllll111-llll–l—111-llll–llll111-lll-lllll-111-lll-l-l–l111-llll–lll-111-lllll111-lll-lllll-111-llll——111-lll-l-l–l111-llll—l–111-llll—l-l111-lll-llll–111-llll–ll-l111-llll–llll111-llll––l-111-llll––l-111-lll-ll––111-lllll111-llll–l-ll111-llll—l–111-lll-ll––111-lllll111-llll——111-llll—–l111-lll-ll-lll111-lll-llll–111-llll—l-l111-lll-llll–111-lllll111-lll-lllll-111-llll—l–111-lll-l-l–l111-llll–ll-l111-l–l-111-llll–ll-l111-lll-l-l–l111-llll–l-ll111-llll——111-llll—–l111-llll–ll-l111-lll-l-l–l111-llll–l-ll111-llll––l-111-llll—lll111-llll—l-l111-lll-l-l–l111-llll–ll-l111-l—l111-lllll111-lllll-llll111-lllll111-lll-llll-l111-llll–llll111-llll—l-l111-lllll111-lll-l111-llll–l—111-llll––l-111-llll–llll111-llll—ll-111-llll–l-ll111-lll-l-l–l111-llll––ll111-llll—–l111-lllll111-llll–ll–111-llll–llll111-lll-llllll111-llll––l-111-llll—lll111-llll—ll-111-lllll111-llll–ll-l111-lll-l-l–l111-llll–l-ll111-llll——111-llll—–l111-llll–ll-l111-lll-l-l–l111-llll–l-ll111-llll––l-111-llll—lll111-llll—l-l111-lll-l111-lllll111-llll——111-llll–l-l-111-lll-llllll111-llll–l-l-111-lll-llll-l111-llll–ll-l111-llll—–l111-lll-llllll111-lll-ll—l111-lll-l-l-ll111-lll-llll-l111-lll-ll–ll111-lll-lllll-111-lll-ll––111-lllll111-llll––l-111-llll–llll111-lllll111-lll-l111-lll-lllll-111-llll——111-lll-llllll111-llll—–l111-llll–lll-111-lll-llll–111-lll-ll—l111-l–l-111-llll––l-111-llll—–l111-lllll111-llll–ll-l111-llll–ll–111-llll–llll111-llll–l-ll111-llll–llll111-lll-llll-l111-llll—lll111-l–ll111-lllll111-lll-ll-ll-111-llll—–l111-lllll111-llll–l–l111-lllll111-llll–ll-l111-llll—–l111-llll––l-111-llll—–l111-lllll111-lll-llll-l111-llll–llll111-llll––ll111-lllll111-llll––l-111-llll–llll111-llll——111-llll—lll111-lll-lllll-111-llll–llll111-llll–ll-l111-lllll111-llll–l-ll111-llll—–l111-llll–lll-111-lll-llllll111-llll—–l111-llll–l-ll111-lll-l-l–l111-llll—ll-111-lllll111-lllllll-ll111-llll—l–111-llll—lll111-lll-lllll-111-lll-l-l–l111-llll—ll-111-l—l111-l-l111-l-l

Otomou latiniçeiõ i ne pischemo ‹hinchiy›, ale pischemo ‹inchiy›, ucladaiõtchi citagna i vuimóuvui |ˈin(ʲ)ʃij| he: [ˈin(ʲ)ʂɪj], [ˈin(ʲ)ᵗʃɪj], [ˈɪn(ʲ)ʂɪj], [ˈɪn(ʲ)ᵗʃɪj], [ˈjɪn(ʲ)ʂɪj], [ˈjɪn(ʲ)ᵗʃɪj], [ˈjɘn(ʲ)(ᵗ)ʂɪj], [ˈjɘn(ʲ)ᵗʃɪj], [ˈɦɪn(ʲ)ʂɪj], [ˈɦɪn(ʲ)(ᵗ)ʃɪj], [ˈɘn(ʲ)(ᵗ)ʂɪj], [ˈɘn(ʲ)(ᵗ)ʂɨj], [ˈɘn(ʲ)(ᵗ)ʂɘj], [ˈɘn(ʲ)(ᵗ)ʃɪj]. 

-lllll----l111-lll-llll-l111-llll-----l111-llll----ll111-lll-llll--111-lllll111-llll------111-llll-----l111-l--l-111-llll---l--111-lll-ll---l111-llll--l-ll111-lll-lllll-111-lll-ll--ll111-llll---l-l111-llll---lll111-lllll111-llll---l-l111-llll---lll111-lll-llllll111-llll---lll111-llll---l--111-llll---lll111-lll-lll--l111-llll--l-l-111-lll-ll---l111-lllll111-llll------111-llll---lll111-lll-ll-lll111-llll--l-l-111-llll----ll111-llll-----l111---l-l111-lllll111-lll-lінший-lll-l111-l--ll111-lllll111-llll--llll111-lllll111-lll-lll---111-llll---lll111-lll-llll-l111-llll--llll111-lll-l-l-ll111-llll----ll111-llll-----l111-lllll111-lll-ll----111-llll---l-l111-lllll|ˈin(ʲ)ʃij| he: [ˈin(ʲ)ʂɪj], [ˈin(ʲ)ᵗʃɪj], [ˈɪn(ʲ)ʂɪj], [ˈɪn(ʲ)ᵗʃɪj], [ˈjɪn(ʲ)ʂɪj], [ˈjɪn(ʲ)ᵗʃɪj], [ˈjɘn(ʲ)(ᵗ)ʂɪj], [ˈjɘn(ʲ)ᵗʃɪj], [ˈɦɪn(ʲ)ʂɪj], [ˈɦɪn(ʲ)(ᵗ)ʃɪj], [ˈɘn(ʲ)(ᵗ)ʂɪj], [ˈɘn(ʲ)(ᵗ)ʂɨj], [ˈɘn(ʲ)(ᵗ)ʂɘj], [ˈɘn(ʲ)(ᵗ)ʃɪj]-l---l
-lllll-l-ll111-llll—–l111-lllll111-lll-llllll111-llll–l-l-111-lll-lll—111-lll-l-l–l111-l–ll111-lllll111-llll–llll111-lllll111-lll-lll—111-llll—–l111-llll––ll111-lll-llll–111-lllll111-llll––l-111-llll–l-l-111-lllll111-llll––ll111-llll—–l111-llll–l–l111-llll–l-l-111-lllll111-llll–lll-111-lll-llll–111-lll-llll-l111-llll—lll111-lllll111-l––111-llll–ll–111-l-lll111-ll—111-l-ll-111-lll-l-l–l111-llll––l-111-lll-ll-lll111-l-lll111-l––111-lll-lll—111-l-ll-111-llll—lll111-llll—ll-111-l––111-lllll111-llll–llll111-llll–lll-111-llll—–l111-lllll111-l––111-llll—ll-111-lll-l-l–l111-llll––l-111-lll-ll-lll111-l-lll111-l––111-lll-lll—111-l-ll-111-llll—lll111-llll—ll-111-l––111——

Otge, ino izvuicyca, nicy inche. 

-lllll—l-111-llll–l-l-111-llll——111-lll-llllll111-llll–llll111-llll–ll-l111-llll–l-ll111-llll–llll111-lllll111-lllll-ll-l111-llll–llll111-lll-ll-lll111-llll–llll111-l—l111-lllll111-lllll-ll-l111-llll—lll111-lllll111-lll-lll—111-llll—lll111-lllll111-lll-llll-l111-llll—–l111-lllll111-llll––l-111-llll–l-l-111-lllll111-lll-lll—111-llll—lll111-lll-llll-l111-llll–llll111-llll—l–111-llll—lll111-lllll111-lll-llll-l111-llll–l-l-111-l–ll111-lllll111-lll-ll-ll-111-llll—–l111-lllll111-lll-ll––111-lllll111-llll——111-llll—lll111-lll-ll-lll111-lll-llll–111-l–ll111-lllll111-lll-lll—111-llll—lll111-lllll111-lll-llll-l111-llll—–l111-lllll111-llll–l—111-llll–llll111-llll–lll-111-lll-llll–111-llll—l–111-llll—lll111-l–ll111-lllll111-lll-lll—111-llll—lll111-lllll111-lll-llll-l111-llll—–l111-lllll111-llll––l-111-llll–l-l-111-llll–l—111-lll-llllll111-llll—–l111-llll–l—111-lll-llll–111-llll––ll111-lll-l-l–l111-llll—l–111-llll—lll111-l—l111-l-lllll111-l-l111-l-l111-lllll—–111-llll—–l111-l–l-111-llll——111-llll–l-l-111-lll-llllll111-lll-ll-lll111-llll–l-l-111-l–ll111-lllll111-llll––l-111-llll–l-l-111-lllll111-lll-llll-l111-lll-l-l–l111-llll—l–111-lll-ll–ll111-llll—l-l111-llll—lll111-lllll111-llll–l—111-llll–ll-l111-llll—lll111-lll-lll—111-llll—l-l111-llll–llll111-l—l111-lllll111-lllll–ll-111-llll–l-ll111-llll–l-l-111-lll-llll-l111-lll-ll–ll111-lll-lllll-111-lll-ll––111-lllll111-llll——111-lll-llllll111-llll—–l111-lllll111-llll–ll-l111-llll–l—111-llll–llll111-lll-l-l-ll111-llll––ll111-llll––l-111-lll-llll–111-lllll111-llll–ll-l111-lll-l-l–l111-llll–l-ll111-llll——111-llll—–l111-llll–ll-l111-lll-l-l–l111-llll–l-ll111-llll––l-111-lll-l-l–l111-lll-lllll-111-lll-llll-l111-lll-ll–ll111-lllll111-lll-llll–111-lll-lllll-111-llll––l-111-llll—–l111-lll-l-l—111-lllll111-llll—ll-111-lllll111-llll——111-llll—lll111-lll-lllll-111-llll–l-l-111-llll––ll111-llll––l-111-llll—–l111-lll-l-l—111-lllll111-llll––ll111-llll—–l111-llll–ll-l111-llll—lll111-l—l111-lllll111-lllll-ll-l111-lllll111-llll––ll111-llll—–l111-llll–ll-l111-llll—l–111-llll–l-l-111-llll––l-111-llll––l-111-lll-l-l–l111-lllll111-llll——111-llll–l-l-111-lll-llllll111-llll–l-l-111-llll–ll-l111-llll–llll111-llll–l–l111-llll––l-111-llll—–l111-lll-l-l—111-lllll111-llll–lll-111-lll-l-l–l111-llll—l–111-lll-ll–ll111-lll-ll-lll111-llll—–l111-lll-lllll-111-lll-llll-l111-lll-l-l–l111-lllll111-llll––ll111-llll—–l111-llll–ll-l111-lll-lll–l111-lll-l-l–l111-llll–ll-l111-lllll111-llll––l-111-llll–l-l-111-lllll111-llll–lll-111-lll-l-l–l111-llll—l–111-lll-ll–ll111-lll-ll-lll111-llll–l-l-111-l—l111-l—l111-l—l111-lllll111-llll––l-111-llll–l-l-111-lll-lll-l-111-llll–llll111-llll—ll-111-lllll111—ll-111-lllll111-llll–ll–111-llll—–l111-llll—l–111-llll—–l111-lll-lllll-111-llll––l-111-llll—lll111-lll-lll-l-111-lllll111-llll–l—111-llll–ll-l111-lll-llll–111-lll-lll—111-llll—lll111-llll––l-111-l—l111-lllll111-lllllll–l111-lllll111-lll-lll–l111-llll–l-l-111-lllll111-llll–l—111-llll––l-111-llll–llll111-lll-lll—111-llll––l-111-llll—–l111-lllll111-llll––ll111-llll–l-l-111-llll––l-111-lll-ll-lll111-llll–l-l-111-l–ll111-lllll111-llll––l-111-lll-l-l–l111-llll–l–l111-lllll111-lll-llll–111-lllll111-lllll-ll-l111-llll–llll111-lll-ll-lll111-llll—–l111-llll––ll111-lll-llll–111-lllll111-llll——111-llll—lll111-lll-lllll-111-lll-ll–ll111-llll––ll111-lll-l-l–l111-l—l111-lllll111-lllll-l-ll111-llll—l–111-lll-ll––111-lllll111-lll-llll-l111-llll—–l111-llll–ll–111-llll—–l111-l–ll111-lllll111-lll-ll-ll-111-llll—–l111-llll–lll-111-lllll111-llll——111-llll—lll111-lll-lllll-111-llll–llll111-lll-llll-l111-llll—lll111-lllll111-lll-llll-l111-llll–llll111-llll—l-l111-l–ll111-lllll111-lll-ll––111-llll—l-l111-lllll111-llll––ll111-llll–llll111-lll-llllll111-llll—lll111-lll-llll-l111-llll–l-l-111-lllll111-lllll-ll-l111-llll—lll111-l–ll111-lllll111-lll-llll-l111-lll-llllll111-llll–l-l-111-llll–lll-111-llll–llll111-lllll111-llll–lll-111-llll–llll111-llll–ll–111-llll–llll111-lll-llll-l111-llll—–l111-lllll111-lll-lllll-111-llll—l–111-lll-l-l–l111-llll–ll-l111-lllll111-l-lll111-llll–l—111-llll—–l111-llll—l-l111-lll-llllll111-llll–l-l-111-llll––ll111-llll–llll111-lllll111-llll–l—111-lllll111-lll-llllll111-lll-l-l–l111-llll–l—111-llll––l-111-llll—lll111-llll––ll111-llll—lll111-lllll111-llll-lll–111-l-ll-111-lllll111-llll——111-lll-llllll111-llll—–l111-lll-lllll-111-lll-llll-l111-llll—–l111-lllll111-llll–l—111-llll–llll111-lll-llll–111-lll-lll—111-lll-llll–111-llll–ll-l111-llll–llll111-lll-llll-l111-llll—lll111-l–ll111-lllll111-lll-ll-ll-111-llll—–l111-lllll111-llll––l-111-lll-l-l–l111-lllll111-llll–l-ll111-llll—–l111-lllll111-lll-lll—111-llll—–l111-llll–ll–111-llll—–l111-l—l111-lllll111-lllll—–111-llll—–l111-l–l-111-llll–l-ll111-lll-llllll111-lll-llll–111-llll–ll–111-llll–l-l-111-l–ll111-lllll111-lll-l111-llll–l—111-llll–ll-l111-llll—lll111-lll-lll—111-llll—l-l111-llll–llll111-lll-l111-lllll111-l–l-111-l–l-111-lllll111-lll-lll–l111-llll–l-l-111-lllll111-llll—ll-111-lllll111-lll-lllll-111-llll—–l111-lll-llll-l111-llll––l-111-lll-l-l–l111-lllll111-lll-llll-l111-llll—lll111-lll-lllll-111-lll-ll––111-lll-lll—111-lllll111-llll—l-l111-llll—l–111-llll–llll111-llll–ll-l111-lll-l-l–l111-llll–llll111-lll-llll-l111-lll-llll–111-lll-llllll111-l–ll111-lllll111-llll—l-l111-llll––l-111-llll—lll111-llll–ll–111-l–ll111-lllll111-llll–l-ll111-llll—–l111-llll—l-l111-lll-llll–111-llll––ll111-llll–l-l-111-llll––l-111-lll-llll-l111-lll-l-l–l111-llll–ll-l111-l–ll111-lllll111-lll-lll-ll111-llll–llll111-llll—ll-111-llll—l–111-lll-l-l–l111-llll–ll-l111-lllll111-lll-llll-l111-llll—–l111-lll-ll-ll-111-llll—–l111-l–ll111-lllll111-llll——111-llll–l-l-111-lll-llllll111-lll-ll-lll111-lllll111-llll–l—111-llll–llll111-lllll111-llll–ll-l111-lll-lllll-111-llll–l-l-111-lllll111-lll-llll-l111-llll—lll111-lll-lll-l-111-l–ll111-lllll111-lll-ll-ll-111-llll—–l111-lllll111-llll–ll-l111-lllll111-llll––ll111-llll–l-l-111-lll-llllll111-llll–l-l-111-llll–l–l111-lll-l-l–l111-l—l111-lllll111-llll-lll-l111-llll–llll111-llll—l-l111-l–ll111-lllll111-llll–l—111-llll–ll-l111-llll—lll111-lll-lll—111-llll—l-l111-llll–llll111-l—l111-lllll111-lllllll–l111-l–ll111-lllll111-lll-ll––111-llll—l-l111-lllll111-lll-ll––111-lllll111-lll-lllll-111-llll—l-l111-llll–llll111-llll–l—111-llll–llll111-llll–ll-l111-l–ll111-lllll111-lll-llll-l111-lll-llll–111-lll-llll-l111-lllll111-lllll—ll111-llll—–l111-llll–ll-l111-llll–llll111-lllll111-l–l-111-l–l-111-lllll111-llll––l-111-lll-l-l–l111-lll-ll-ll-111-llll—–l111-lllll111-lll-l-l–l111-llll––l-111-lll-ll-lll111-llll–l-l-111-l–ll111-lllll111-lll-ll––111-llll—l-l111-lllll111-llll–l—111-llll–llll111-lll-lllll-111-lll-l-l–l111-llll–lll-111-lllll111-lll-lllll-111-llll——111-lll-l-l–l111-llll—l–111-llll—l-l111-lll-llll–111-llll–ll-l111-llll–llll111-llll––l-111-llll––l-111-lll-ll––111-lllll111-llll–l-ll111-llll—l–111-lll-ll––111-lllll111-llll——111-llll—–l111-lll-ll-lll111-lll-llll–111-llll—l-l111-lll-llll–111-lllll111-lll-lllll-111-llll—l–111-lll-l-l–l111-llll–ll-l111-l–l-111-llll–ll-l111-lll-l-l–l111-llll–l-ll111-llll——111-llll—–l111-llll–ll-l111-lll-l-l–l111-llll–l-ll111-llll––l-111-llll—lll111-llll—l-l111-lll-l-l–l111-llll–ll-l111-l—l111-lllll111-lllll-llll111-lllll111-lll-llll-l111-llll–llll111-llll—l-l111-lllll111-lll-l111-llll–l—111-llll––l-111-llll–llll111-llll—ll-111-llll–l-ll111-lll-l-l–l111-llll––ll111-llll—–l111-lllll111-llll–ll–111-llll–llll111-lll-llllll111-llll––l-111-llll—lll111-llll—ll-111-lllll111-llll–ll-l111-lll-l-l–l111-llll–l-ll111-llll——111-llll—–l111-llll–ll-l111-lll-l-l–l111-llll–l-ll111-llll––l-111-llll—lll111-llll—l-l111-lll-l111-lllll111-llll——111-llll–l-l-111-lll-llllll111-llll–l-l-111-lll-llll-l111-llll–ll-l111-llll—–l111-lll-llllll111-lll-ll—l111-lll-l-l-ll111-lll-llll-l111-lll-ll–ll111-lll-lllll-111-lll-ll––111-lllll111-llll––l-111-llll–llll111-lllll111-lll-l111-lll-lllll-111-llll——111-lll-llllll111-llll—–l111-llll–lll-111-lll-llll–111-lll-ll—l111-l–l-111-llll––l-111-llll—–l111-lllll111-llll–ll-l111-llll–ll–111-llll–llll111-llll–l-ll111-llll–llll111-lll-llll-l111-llll—lll111-l–ll111-lllll111-lll-ll-ll-111-llll—–l111-lllll111-llll–l–l111-lllll111-llll–ll-l111-llll—–l111-llll––l-111-llll—–l111-lllll111-lll-llll-l111-llll–llll111-llll––ll111-lllll111-llll––l-111-llll–llll111-llll——111-llll—lll111-lll-lllll-111-llll–llll111-llll–ll-l111-lllll111-llll–l-ll111-llll—–l111-llll–lll-111-lll-llllll111-llll—–l111-llll–l-ll111-lll-l-l–l111-llll—ll-111-lllll111-lllllll-ll111-llll—l–111-llll—lll111-lll-lllll-111-lll-l-l–l111-llll—ll-111-l—l111-l-l111-l-l

А можна цього словотворця заблокувати на деякий час, хай охолоне, бо ніяк не вгамується

Дякую за пояснення про «суть»

Нема за що
Скажіть, будь ласка, якщо Ви не знаєте вжиток слова “суть” у значенні “є”, ніхто в Вашому оточенні не каже так, навіщо, дозвольте так висловитися, викаблучуватися, як деякі інші учасники з “суть”-таки, И/ГИ тощо? Який у цьому глузд?

Мені цікаві різні такі речі, тож я їх пробую на язик. Починати окремі слова на «и-» замість «і-» (инший, до прикладу), хочеться, бо я так вимовляю (і ще багато українців теж). «Гинший» — то був експеримент. Поки що яне визначився, що з ним робитиму.
«Суть» мені сподобалося в цьому значенні.

У кожного своє «в житті все треба спробувати». У мене — таке.

Романе, а яків є глузд у загалі що мінити? Замикаймо сесь проєкт

Ви дуже неправильно розумієте мої думки. 
2. Досвід минувшини й сьогодення доводить, що суперечки про письмо в нас вічні, ніколи не припиняться, ніколи всі не дійдуть згоди. 

1. Це — СЛОВОтвір, а не МОВОтвір, не ПИСЬМОтвір, не АБЕТКОтвір, не ПРАВОПИСОтвір і не БУДЬЩОІНШЕтвір. Намагатися перетворити спільноту на щось інше недоречно: спільнота про все — спільнота ні про що. Я не раз це вже писав. Ми намагаємося знайти СЛОВА для заміни чужих слів. Слова, а не “правильний” спосіб запису. 
   Чому я проти викаблучування:

1. Часто це просто спотворення Мови.
2. Спільнота призначена для пошуку слів, тому мова обговорення — перш за все засіб порозуміння (як і будь-яка мова взагалі), обміну думками, відомостями. Саме тому ця мова повинна бути якнайбільш зрозумілою, а одна з умов цього — звичність. Саме тому я проти:  використання іншої абетки (латинки/кирилки з іншими буквами тощо), бо це відриває (як я вже пояснював безліч разів, очі не читають слова по буквах, а розпізнають знайомі за загальними образами, тому незнайомих має бути щонайбільше); говіркових слів, граматичних форм; незвичних записів поширених слів (окрім того, запис, наприклад, “ГИнший” замість належного “Інший” унеможливлює прочитання слова як /інший/, /инший/, /йінший/, /йинший/, /г(’)інший/). Причина, здавалося б, очевидна: що звичніші слова та запис, то легше й скоріше читати написане й розуміти значення. Ужиток безліч разів довів, що чинної абетки, чинного письма цілком достатньо для порозуміння, обміну думками, відомостями. Я вже й не кажу про пошук їх мовцями “ззовні” й про можливе одлякування, як я кажу, їх незрозумілим записом і словами. Загальнозрозуміла, загальнозвична мова як засіб передавання думок для досягнення наміту — ось моя думка

До речі, це викаблучування — і є спосіб випробовувати те, що ми тут натворили або намагаємося відродити. Власне, тут як раз середовище таке, де можна це робити. Тож я за викаблучування, хоча й уважаю, що в ньому треба зберігати певну краплинку мовного смаку.

До речі, це викаблучування — і є спосіб випробовувати те, що ми тут натворили або намагаємося відродити. Власне, тут як раз середовище таке, де можна це робити. Тож я за викаблучування, хоча й уважаю, що в ньому треба зберігати певну краплинку мовного смаку.

Cyto e ‘las móuvui’ pro Vas? Xotchete recti oge yna pravopisy vierno œdcreataiõtcha nadzveagymeinna œdnoscheigna e œdsõttié’ho? Togdie e ou Vas yno dougye crivo vidiegne ‘lasou móuvui’.

Мова – як писанка, як вишиванка: раніше в кожному краї, а то й по окремих селах були свої зразки, способи, особливості. А тепер, через совок зокрема, все звалюють разом. Вже рідко знайдеш слобожанську, наприклад, вишиванку: найчастіше це просто “універсальна українська вишиванка”, поширені зразки. Західні слова вплутують (я маю на увазі ті, шо не були поширені на Сході до совка, бо деякі ж поширилися), особливо говіркові. Усе, що побачать в словнику синонімів, безладно ліплять. 

Мова – як писанка

Мені звісно цікаво, яке майбутнє в діалектів, але те що деякі діалектизми поширюються це і природно, і корисно, сумніваюся, що справді є проблема з надто модними 

https://slovotvir.org.ua/words/vulva#t100700

Добродії інші користувачі, як ви думаєте, те, про що піде далі, це тролінг чи просто нерозумність із невіглаством? Прошу дивитися на все як ціле.
https://slovotvir.org.ua/words/pat-morf
Визначення: “Пат — захворювання, страждання, пристрасть, почуття.” Уже цього достатньо розумній людині вистачило би, щоб здогадатися, що це відчутно далекі значення. Але ще є приклади: “Патос (пафос), антипатія, симпатія, емпатія, апатія, патологія.”. Тут уже й не дуже розумному було б ясно явно, що “пафос”, “емпатія” й “патологія” за значеннями трішки дуже далекі одне від одного. Це й пояснив в обговоренні: “Чистилище, а то й вилучення. Це ні до чого. Мертвичина тут не треба: слова з цим мають різні значення й перекладаються по-різному. Не завалюйте зотліллям Словотвір”; “Грецький (корінь же?) -пат-. Його в нас не існує. Слова з ним первісно зараз мають різні значення, його не можна й не треба перекладати окремо й до всього”. 
Немає нічого дотепнішого (на дечию думку), ніж просто вирвати мої пояснення й перетягти їх абикуди під мої слова: https://slovotvir.org.ua/words/oliho#c134856, https://slovotvir.org.ua/words/homo#c134855. Тобто йдеться або про повне нерозуміння того, що в усіх словах, наприклад, гомо- (або щонайменше в переважній більшості) має одне значення в досить вузьких межах, із яким утворюють і нові слова (на відміну від т.зв. -пат-, яке має кілька різних значень; слова з близькими, напр. “симпатія” й “емпатія” – і ті давно перекладаються словами з різними коренями) або про свідоме нехтування цього. Особливу увагу прошу звернути на відсутність будь-яких спротидоказів до моїх слів під https://slovotvir.org.ua/words/pat-morf. Ну й + нерозуміння (або нехтування, знову ж), що, напр., слово “пафос” має в нас корінь “пафос”, а не “паф”. Так само в нас нема окремих приростків сим- та ем-. 
Наостанок, в одних словах навіть  -пат- – давній корінь, в інших (соціопат) – наросткуватець (суфіксоїд). 

Тут головне — не безглуздість додавання “морфеми пат” (що, маючи одне походження, в одних словах — корінь, в інших — наросткуватець (суфіксоїд), а в інших узагалі не виділяється як окрема морфема), а “відповідь” на мої слова. 
Припустімо на мить, що я помилився під”морфемою пат”. То чому б не дати свої докази цього там же, в обговоренні? 
Гомо- легко виділяється в (переважній) більшості слів із ним, маючи те саме значення (або кілька достатньо близьких, як я це вже написав): прибл.  “одно-”“однаково”. “Оліго” так само: позначає невелику/недостатню кількість чогось, маючи достатньо близькі значення “замало”“мало”“трохи”“небагато”~“кілька”. У переважній же більшості-таки його,виділивши, можна замінити на “мало-”. 
Але повернімося до початкового питання. Особисто я вважаю, що це поєднання: незнання, нерозуміння (того, що слова з початково однією морфемою можуть змінювати значення по-різному; того, що, наприклад, гомо- й оліго-, на відміну від -пат-, виділяються в більшості слів із ними й мають одне значення/кілька достатньо близьких) небажання й невміння вести належну розмову (наводити спротидокази до твердження під самим твердженням по суті), і, як наслідок цього всього, спроби тролінгу (вважаючи, що просто взяти твердження користувача й переперти під його слова — це прийнятно й дуже дотепно, через ті-таки нерозуміння (значної різниці значень і вжитку -пат- і гомо-/оліго- в нас) й невміння вести належну розмову). Особисто я вважаю, що це можна вважати тролінгом і, відповідно, давати за це попередження або деньок подумати про свої слова. 
Які ваші думки, добродії інші учасники?

https://slovotvir.org.ua/words/avtomobil#t60140

Попрошу на видалення сторінки 
https://slovotvir.org.ua/words/matiuky
https://slovotvir.org.ua/words/yeris
https://slovotvir.org.ua/words/spresovuvaty

Об’їднати 
https://slovotvir.org.ua/words/fizkultura
https://slovotvir.org.ua/words/fizychna-kultura

Оскільки вони є повторними 

https://slovotvir.org.ua/words/ekzo#t102063
https://slovotvir.org.ua/words/endo#t102062
https://slovotvir.org.ua/words/multyplikator#t102061
Такі дії вважаю умисним засміченням Словотвору

https://slovotvir.org.ua/words/ekzo#t102063
https://slovotvir.org.ua/words/endo#t102062
https://slovotvir.org.ua/words/multyplikator#t102061
Такі дії вважаю умисним засміченням Словотвору

–l-llll111-ll-llll111ll-lllll111–l-lll-111-lll-ll-111–l-llll111-l—–l111ll-l–ll111ll-lllll111–l-llll111-l–ll-l111–l-llll111-l—l–111–l-llll111-l–llll111–l-lll-111-llllll-111–l-llll111-l––l-111–l-llll111-l–l-l-111ll-l–ll111ll-lllll111–l-llll111-l––l-111–l-llll111-l–l-l-111ll-lllll111–l-lll-111-lllll-l111–l-llll111-l–llll111–l-llll111-l—l-l111ll——