Др. Ярослав Пастернак (Львів): Звичаї та вірування в c. Зіболках, Жовківського пов.
"12. Сти́ски (анґіна). Як дитина має сти́ски, що не може ні їсти, ні ссати, то треба подусити 9 павуків і свяченої солонини або масла і мастити дитину тим попід пахи і по плечах.".
Тут наявна помилка, "стиски", це зовсім не ангіна і взагалі не конкретна хвороба, а симптом утрудненого дихання, який може бути наслідком легеневої хвороби або нервових судом горла. Надаю народні відповідники яких є достатньо: "Пахолка", "Слиногор", "Зариниці", "Горлова жаба", "Зівшіця", останнє слово є у медичному латинсько-українському словнику М. Галина 1926 р.
Чисті, себо, безпередчепі слова суть перво (апріорі) ліпши, значать бо богачість мови творити вже від готових самих іно корін тями різні, й, крім того, безпередчепі слова суть питиміши давнішій мові. Тому се слово є ліпше за передчепий твар *съ-тиск-ъі. Під <давити> (в ЕСУМ, див. више) є й твар: <задавлячка> за "ангіна", та, хоча він і є в словнику, є де гірший за твар <дáва>. Те же є що про твар <зáдавка> "дифтерит" проти ліпших <давúця> та <давíй> "те саме" (див. там же).
Моя особиста думка, що це слово є новотвором М. Галина, бо вивчаючи матеріяли з народних назв хвороб, я ніде з цією назвою крім його словника не стикався.
Ангіна — поширене захворювання горла.
Дитина має ангіну...
лат. angīna
Перекладаємо слово ангіна
Др. Ярослав Пастернак (Львів): Звичаї та вірування в c. Зіболках, Жовківського пов.
"12. Сти́ски (анґіна). Як дитина має сти́ски, що не може ні їсти, ні ссати, то треба подусити 9 павуків і свяченої солонини або масла і мастити дитину тим попід пахи і по плечах.".
+ +
r2u.org.ua: стиски
Гоже!
Тут наявна помилка, "стиски", це зовсім не ангіна і взагалі не конкретна хвороба, а симптом утрудненого дихання, який може бути наслідком легеневої хвороби або нервових судом горла. Надаю народні відповідники яких є достатньо: "Пахолка", "Слиногор", "Зариниці", "Горлова жаба", "Зівшіця", останнє слово є у медичному латинсько-українському словнику М. Галина 1926 р.
–
ЕСУМ (ІІ, 8: давити): дáва "хвороба горла".
Чисті, себо, безпередчепі слова суть перво (апріорі) ліпши, значать бо богачість мови творити вже від готових самих іно корін тями різні, й, крім того, безпередчепі слова суть питиміши давнішій мові. Тому се слово є ліпше за передчепий твар *съ-тиск-ъі. Під <давити> (в ЕСУМ, див. више) є й твар: <задавлячка> за "ангіна", та, хоча він і є в словнику, є де гірший за твар <дáва>. Те же є що про твар <зáдавка> "дифтерит" проти ліпших <давúця> та <давíй> "те саме" (див. там же).
Зівшіця - ангіна. Медичний латинсько-український словник М. Галина 1926 р.
Походження?
Походить від слова "зів".
Джерело прошу з такою версією походження. І що є тоді там <-шіця>?
uk.wikipedia.org: Зів
Cyto loudite? Slofo "zéu" yé znayõ, i bez Wikipédie. A de e tam <зівшіця>??
Моя особиста думка, що це слово є новотвором М. Галина, бо вивчаючи матеріяли з народних назв хвороб, я ніде з цією назвою крім його словника не стикався.
У Медичному словн. Галіна (на стор. 13) написано - зівниця (а не "зівшіця"). Слід додати до цього: ангіна - зівниця... -- (Володимир Юкало. Синоніми вибраних українських медичних термінів у словниках 20-х рр. ХХ ст.) https://tdmuv.com/kafedra/theacher/sus_dusct/inf_jukalo/Українська/Наукові інтереси/Мовні поради у газеті Ваше здоровя/porady_4.htm
Angina - анґіна, запалення пе́льки, зівни́ця. -- (Галин М. Медичний латинсько-український словник. - Видання Спілки Українських лікарів в Чехословаччині. Прага, 1926. - с. 13.) https://archive.org/details/Slovnik_medchnii/page/n15/mode/1up