Єлисію, як ви думаєте. Слово вживають у множині, бо мінють (мають на увазі) шийні хребці з тильного боку шиї. І чи корк тоді не буде шийнем хребцем ? Бо може українці окремо називали хребці спини і шиї ?
27 січня 2020
Підпираю, бо в селах Косівського району Івано-Франківської оболости вживають схоже слово "коркочі".
Заперечую, карк - не словацьке слово, а скітське krka - горло; дав. інд. krika - горло. Звідси крик, кричати. (Індоаріка в Северном Причерноморье. Трубачов О. Н. стор. 49).
goroh.pp.ua: карк
Український відповідник польського слова, безпосередньо від праслов'янського *kъrkъ, трапляється в писемних пам'ятках староукраїнської доби.
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Slavic/kъrkъ
+. ЕСУМ: ко́рки; корко́ші.
Єлисію, як ви думаєте. Слово вживають у множині, бо мінють (мають на увазі) шийні хребці з тильного боку шиї. І чи корк тоді не буде шийнем хребцем ? Бо може українці окремо називали хребці спини і шиї ?
Підпираю, бо в селах Косівського району Івано-Франківської оболости вживають схоже слово "коркочі".
Дякую за підпору :)
Мене теж цікавить, з якою метою українці використовували множину.
Заперечую, карк - не словацьке слово, а скітське krka - горло; дав. інд. krika - горло. Звідси крик, кричати. (Індоаріка в Северном Причерноморье. Трубачов О. Н. стор. 49).
Не виджу приводу вигадувать нове слово, коли вже є відомі руські слова з потрібним значінням. До того ж, гукосполука "рк" у кінці складу немилогучна.