Від присудника пахтити/напахтити (перехідливий) - робити напахченим, за допомогою наростка -ив(о), що означає речовину в неоформленому або збірному стані. Пахтіти - неперехідливий присудник- не предає пахощі иним речам, а пахне сам. Наголос на -а-, бо творимо від присудника. Приклад вживання має двозначність: спрей - це речовина чи пристрій?

В українській мові, і це не жарт, "воня" означає "аромат", ця тяма дійшла ще від праслов'янських часів, так говорили королі київські, так лишилося у писемній мові (звідти й "зловоніє" – "злий аромат"), так українці говорили і в досталінські часи, і нічого цуратися таких слів.
"Ароматичний" українською буде "во́нний".
аромат
goroh.pp.ua: воняти
r2u.org.ua: воня

ЕСУМ пахти́ти – давати запах.
Закінчення -и́ло як у словах рати - рало, мити - мило, кресати - кресало.

Бо пахне

Етимологічний Словник Української Мови:
Кур — запах.
goroh.pp.ua: курити

В українській мові, і це не жарт, "воня" означає "аромат", ця тяма дійшла ще від праслов'янських часів, так говорили королі київські, так лишилося у писемній мові (звідти й "зловоніє" – "злий аромат"), так українці говорили і в досталінські часи, і нічого цуратися таких слів.
"Ароматичний" українською буде "во́нний".
аромат
goroh.pp.ua: воняти
r2u.org.ua: воня

В українській мові, і це не жарт, "воня" означає "аромат", ця тяма дійшла ще від праслов'янських часів, так говорили королі київські, так лишилося у писемній мові (звідти й "зловоніє" – "злий аромат"), так українці говорили і в досталінські часи, і нічого цуратися таких слів.
"Ароматичний" українською буде "во́нний".
аромат
goroh.pp.ua: воняти
r2u.org.ua: воня

В українській мові, і це не жарт, "воня" означає "аромат", ця тяма дійшла ще від праслов'янських часів, так говорили королі київські, так лишилося у писемній мові (звідти й "зловоніє" – "злий аромат"), так українці говорили і в досталінські часи, і нічого цуратися таких слів.
"Ароматичний" українською буде "во́нний".
аромат
goroh.pp.ua: воняти
r2u.org.ua: воня

В українській мові, і це не жарт, "воня" означає "аромат", ця тяма дійшла ще від праслов'янських часів, так говорили королі київські, так лишилося у писемній мові (звідти й "зловоніє" – "злий аромат"), так українці говорили і в досталінські часи, і нічого цуратися таких слів.
"Ароматичний" українською буде "во́нний".
аромат
goroh.pp.ua: воняти
r2u.org.ua: воня

В українській мові, і це не жарт, "воня" означає "аромат", ця тяма дійшла ще від праслов'янських часів, так говорили королі київські, так лишилося у писемній мові (звідти й "зловоніє" – "злий аромат"), так українці говорили і в досталінські часи, і нічого цуратися таких слів.
"Ароматичний" українською буде "во́нний".
аромат
goroh.pp.ua: воняти
r2u.org.ua: воня

В українській мові, і це не жарт, "воня" означає "аромат", ця тяма дійшла ще від праслов'янських часів, так говорили королі київські, так лишилося у писемній мові (звідти й "зловоніє" – "злий аромат"), так українці говорили і в досталінські часи, і нічого цуратися таких слів.
"Ароматичний" українською буде "во́нний".
аромат
goroh.pp.ua: воняти
r2u.org.ua: воня

В українській мові, і це не жарт, "воня" означає "аромат", ця тяма дійшла ще від праслов'янських часів, так говорили королі київські, так лишилося у писемній мові (звідти й "зловоніє" – "злий аромат"), так українці говорили і в досталінські часи, і нічого цуратися таких слів.
"Ароматичний" українською буде "во́нний".
аромат
goroh.pp.ua: воняти
r2u.org.ua: воня