той чи інший виверт з брехні /на свою користь/
/
блефуєш - вибріхуєш ( /на свою користь/ )
блефувати - вибріхувати ( /на свою користь/ )
-ує
/
блеф досить близько до "маніпулювати",
"маніпулює"
(Автор новотвару й думки - М.С.Я., щойно..)
. .
Мозок йДОСІ наМАКСИМУМІ
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського)
і вдАванка й удавАнка, як у багатьох наших словах - наголос мінливий
»Що за "лже"?«
Sese vadity tou nai?
Тільки "олжа", і то зі словників. Слова, що ви подали - слова з церкви, а отже найпевніше церковнослов'янізми, якими рясніє російська.
@Макс Мелетень
Та ну, а як тоді вкраїнською?
Що саме? Приросток?
церковнослов'янізмами рясніє московська, але потрапили вони до неї з української, і нерідко дуже влучно використовуються в нашій мові. А словниками, на Вашу думку, не варто користуватися?
@Макс Мелетень
>Що саме?
Лже, олжа.
Opaco e dano znacyeinïe slova — ‹bluff› e ne "'lgya manõti ci leacati coho", a, peruésno, "'lgya tuoriti urazyeinïe uigodui ci pèrêdnosti", œd peruésnoho znacyeinïa "boutéti, pouxnõti, to swell" → "to give an impression of being bigger ("swollen") than one really is" → "to falsely give an impression of being better or more advantaged" → "false presentation of having an advantage = false presentation of being swollen/bigger". Tomou naiteaclo e pèreclasti slovomy is znacyeinïemy "boutéti, pouxnõti, tóustéti", a u rousscé tô sõty slova: ‹bouta› "puixa" œd *bout- "to swell" (SISM III, 101-102: *buta ; SIRM I, 307: ‹бута́›) ci ‹cyuany› œd *kyu-a- "to swell" (SISM IV, 178: *čьvanъ I).
___
bouta
/buˈtɑ/
___
cyuany
/t͡ʃwanʲ/
у/вдавати
З певною метою - це і є блеф/увати
-
"Він удає" - "він блефує"
.
Автор думки, змінника (М.С.Я.)
_____________
Мозок йДОСІ наВИШІ
у/в/давати
З певною метою - це і є блеф/увати
-
"Він удає" - "він блефує"
Автор думки, змінника (М.С.Я.)
_____________
Мозок йДОСІ наВИШІ
++
або вда́ва