Який зважає на інтереси, запити інших, виявляє повагу до них; чемний, уважний.
Напр. "сказати оглядними словами", "оглядний у розмові".
Хоча це слово мені дуже та дуже подобається, але це скоріш за все латинське запозичення. Порівняйте з англійським tender з коренем tend.
Зі словника https://www.dictionary.com/browse/tender :
1. soft or delicate in substance; not hard or tough — м'який або делікатний у сутності; не твердий або жорсткий:
a tender steak — ніжний стейк
2. weak or delicate in constitution; not strong or hardy — слабкий або делікатний у будові тіла (комплекції, конструкції); не сильний або міцний.
Тендітна жінка (тобто слабка).
3. young or immature — молодий або незрілий:
children of tender age — діти незрілого віку.
4. delicate or soft in quality — делікатної або м'якої якості/властивості:
tender blue — ніжно-синій.
5. delicate, soft, or gentle — делікатний, м'який, або ніжний:
the tender touch of her hand — ніжний дотик її руки.
А англійське tender від французького tendre від латинського tenerem/tener від ПІЄ коренів *ten/*tenus (англійське thin, українське тонкий).
Наприклад: «Це дуже чутливе питання, яке потребує якнайбільшої обережності».
Шанобливо ввічливий до людей. В якому виявляється ввічливість, уважність, люб'язність.
«Його поведінка була дуже витонченою»
«Дівчина відповідала дуже витончено, нікого не ображаючи»
Дивно, чому ніхто не додав поки.
До слова, цікава (певна!) схожіть "ніга" (пестощі, пестення; достаток, розкіш) та латинського "delicatus", яке має значення приємності, а також розкошу, розпещеності.
xomẽtyn, xomẽtn-
<хомíтний (*хомѧтн-)>.
Словник Онишкевича: хомíтний "ніжний, делікатний".
В ЕСУМ пропущено.
Иму два припущення про походження:
1) від *хом-ѫт-, *ksom-ONt- *"прилад для затискання(-запрягання) (тварини)", з *ksom- від *skom-/*skem- у словах: щемити, скомити, а також хомістір/хом'як *"хто щемить[-тисне] (за щоки)", припускаючи, таким чином, розвиток *"захомутаний/затиснений" → "сумирний, тихий, покірний" → "ніжний, делікатний"; і хоча є доста прикладів "нерегулярної" міни *ON, *ou, *ul в <i> (*дѫброва → діброва, *за мѫжь → заміж, *кадълбь, через {кадовб → кадуб} → кадіб), імовірнішим є походження від:
2) складення афективно-експресивного *xo- (*kso-; спорідн. апофонією з *kse- "ше-, шо-" в шолудив, шершав, шубовтати тощо) з основою *mYNt- у: м'яти/мне, тобо первісно: *хо-мѧт-ьн- *"який легко м'яти"; іще *хо- (та його міни) з іншими коренями: *xa-lēp-/lip- (ЕСУМ: халепа), *xo-lib- (ЕСУМ: холибати), *xa-las- (ЕСУМ: халасати, від *las- "ласувати, ласий), *xu-mour- "хмур-", *ха-mONd- (ЕСУМ: хамудь), *xa-mord- (ЕСУМ: хамородь).
Любо!
Бойківське діалектне, та ще й хом'як якийсь у корені. Бридня!
___
<Бойківське діалектне>
😳 I?
Словник бойківських говірок Онишкевича.
Більше цього слова ніде нема.