За пропозицією так називати математичну "моду" – у статистиці це значення випадкової величини, що трапляється найчастіше в сукупності спостережень. Це таке значення x, в якому функція мас ймовірностей набуває максимального значення.
Тобто, у ряді 1, 2, 2, 3, 4, 7, 9 модою є 2 – значення, що трапляється у вибірці найчастіше.
Іноді трапляється більше аніж одна мода (наприклад: 2, 6, 6, 6, 8, 9, 9, 9, 10; мода = 6 і 9).
Див.: мода (статистика)
uk.wikipedia.org: Мода (статистика)
Якщо "моду" у статистиці будемо звати "найчастішницею", логічно буде вживати цей самий термін і для лінгвістичної науки.
В українській мові (на відмуну від російської) це не "континент", а "підґрунтя; недоторкана земля під почвою":
r2u.org.ua: материк
Тяму сю бим я передав дієсловом: речи́, реку́, рече́ш, рече́~речі́ть, речемо́, речете́, реку́ть (...), передачу бо її йде ("можна") й, либонь, найліпше судно є ("треба") мислити через речення (а не яко слово о собі саме). О сточ: "The denotations of the two expressions "the morning star" and "the evening star" are the same (i.e. both expressions denote the planet Venus), but their connotations are different." бим я переклав так:
"Обі денниця та вечірниця рекуть те саме (себо планету Венеру), мінять же різне."
Денотація є те, що знак "рече". Друс. рєчи, крім "казати, говорити, мовити" ще: "наз(и)вати; згадувати; указувати на", тобто ≈ "пояснювати (прямо)". Такий товк сього дієслова являть и різні речення памяток, напр., рєкъшє, яко вставне слово (досл. "казавши"), рівне за змістом суч. "тобто", "інакше кажучи", "також знане як" – вирази, що передають поверхове, пряме визначення/пояснення згаданого перед тим.
Диви ще "конотація" тут: конотація під словом мінити.