Чому? Доконаний твар.
Чи Вам саме корінь "роб" не по душі?

Загалом проти ‹робити› за "to do"

Добре, розумію чому. Тоді який одповідник нашій "роботі" в англійській мові? І які суть наші відповідники до англ. do, done, doability, doable; make; job; work; labour; toil; drudgery; swink; occupation; employment; act; function; to perform; to execute; to operate; to proceed; to create; to produce; to form; to craft; to develop, development, developer?

Не’ма потреби підбирати по одному одповїднику до кажного ягельского слова.
Одно русько слово може одповїсти декільким ягельским и навпак

Та все можемо переложити приблизно сяк:

to do — дї(я)ти, дїлати, чинити.
Желех: ‹дї́яти› "thun, machen" (I, 187);
‹дїла́ти› "thun" (I, 185);
‹чини́ти› "thun, machen" (II, 1071);

to make — дї(я)ти, дїлати, чинити, творити, правити
Желех: ‹дї́яти› "thun, machen" (I, 187);
‹дїла́ти› "thun" (I, 185);
‹чини́ти› "thun, machen" (II, 1071);
‹правити› "machen" (II, 732);

to act — дї(я)ти, дїлати, чинити, поступати; играти (на зорищи); творити, чинити (ся)
Желех: ‹дї́яти› "handeln" (I, 187);
‹дїла́ти› "handeln, wirken" (I, 185);
‹чини́ти› "handeln" (II, 1071);
‹поступа́ти› "handeln" (II, 720);

to work, to labo(u)r — робити
Желех: ‹роби́ти› "Arbeiten" (II, 809);

to form — тварити, дати твар
Желех: ‹тва́рити› "bilden, formen" (II, 952);
формувати

to create — творити
Желех: ‹твори́ти› "sohaffen, erschaffen" (II, 953);

to perform/execute — вершити, (ви/с)повнити, правити; играти;

to toil — трудити ся, роботати
Желех (II, 988): ‹труди́ти ся› "sich abmühen, sich Mühe nehmen";

to produce — родити, зябити, плодити, чинити, творити
Желех (II, 953): ‹твори́ти› "hervorbringen, erzeugen";
‹чини́ти› "hervorbringen" (II, 1071);
Срїзн: ‹зѧбити› "производить, порождать" (I, 1015)

to operate — дї(я)ти, орудити, орудувати.
Олисїй тако-ж подавав ‹порати›;
оперативний
операція
оператор (професія)

to craft — ремезувати
Желех: ‹ремізува́ти› "künstlich ausführen" (II, 800);
Споріднене зі словами ‹ремесло, ремество› "craft, craftsmanship, ars, τέχνη".

Легенда:
Желех. = Нїмецько-руський словник Желехівський и Недїльського

Срїзн. = Материяли до словника давньоруської мови Срїзнївського

Міню Вам за відповідь. Я навмисно (не наУмисно! це для вкремих користувачів) перелічила слова, що в нас їх могли би перекласти єдиним словом "робити".

Я таки гадаю, що для багацтва вкраїнської мови корисно буде знайти свій відповідник на кожне слово в чужій мові.
Ось бистрий намет:

to do (англ.) — ділати
to make (англ.) — чинити
to act (лат.) — діяти
to work (англ.) —
to labo(u)r (лат.) — братися
to form (лат.) — тварити
to shape (англ.) — тесати
to create (лат.) — зябити
to beget (анг.) — чати, плодити
to perform (англ.) — надити
to execute (лат.) — виконувати
to toil (англ.) — трудити
to drudge (англ.) — старати
to produce (лат.) — проганяти
to operate (лат.) — порати
to craft (англ.) — ремезити
art (лат.) — ремесло
business (анг.) —
job (англ.) — діло
swink (англ.) —
praca (чес.) —
occupation (лат.) — заняття
employment (лат.) —
to develop (лат.) — розгортати

*для простоти за англ. беру слова німецького та норманського зрою

Вибачте за зрядний (що виходить із ряду) допис, можете, будь ласка, відповісти на запитання під иншим словом?

Ви пишете, що 'в' у "вутлий" є не через незручність, але через /у/ під наголосом, а тому не скорочується.

У́стрій? У́кро? У́хил? У́ряд? У́часть? Теж протезуються по голосні?

»У́стрій? У́кро? У́хил? У́ряд? У́часть? Теж протезуються по голосні?«

Коли тї ймають наголос на першій излозї, то ймали б

Ну, коли вже прирівнати руськї слова до ягельских, то, так, до ягельского ‹to do› йме тягнути скорїйше ‹дїяти/дїлати›, коли ж до ‹to make› йме тягнути ‹чинити›.
Хоча то не є повна одповїдність. Що ‹дїяти/дїлати› може значити й "to make" та инше, що ‹чинити› може значити й "to do", а тако-ж "to act; to operate", "to form", "to produce" й много йще.

Порівнай:

to do:

Що ж я буду, бїдний, дїяв, що я жита не посїяв (у Гринченка) = What will I do, poor me, if I haven't down any rye?

Він теперь мовчав и чинив усе, що загадувала йому жінка. (у Нечуя-Левицького) = He was silent now and did everything the woman told him to do.

Біг знає, що дїлає (у Гринченка) = God knows what he is doing.
_______________________

to make:

‹дїяти›
Дурне безладдя лихо дїє. (у Л. Глібова) = Foolish disorder brings (makes) trouble.

‹чинити›
Тї мати гречаники чинить (у Гринченка) = Mother is making that buckwheat patties / Mother is cooking that buckwheat patties
_______________________

to act:

‹дїяти›
Якї-сь особливї, безстрашнї, небуденнї люде дїяли там, в тому незнаному свїтї (у О. Горнчара) = Some special, fearless, and extraordinary people acted there, in that unknown world

‹чинити›
У всьому він чинить так, як велить йому його совїсть и власне сумлїння = He acts in everything according to his own conscience

‹дїлати›
Ми словом чести зобовязались дїлати в тім дусї = We gave our word of honor to act in that spirit

»to work (англ.) —«

Не ймете певности до перекладу ‹to work›?

»to labo(u)r (лат.) — братися
to shape (англ.) — тесати
to create (лат.) — зябити
to beget (анг.) — чати, плодити
to perform (англ.) — надити
to toil (англ.) — трудити
to drudge (англ.) — старати
to produce (лат.) — проганяти
to operate (лат.) — порати«

Чому так?

»business (анг.) —
job (англ.) — діло«

Чому ‹job› перекладаєте як ‹дїло›? ‹дїло› значить скорїйше "business", не "job"

Слова ці вживають абияко, бо вони суть близькі за змістом, але не тотожні. Треба розуміти різницю в тямах, і питомих, і черпаних. Аж як розподілити відповідники хлящем, то чи буде в нас достатньо їх на кожне чуже слово з певної мови?

Щодо "work", коли відкинути слово "робити", то не вім поки слово за відповідник.

"business" може бути й "справа", пор. діло-вО́дство, business тут ледве тякне.

>to create (лат.) — зябити
Уже маю сумнів щодо цього.

»>to create (лат.) — зябити
Уже маю сумнів щодо цього.«

Ceomou? Œn pisiége oge tó znaceigne bie u d.-rous., ne u seitnœy rousscie. Obace, ne ‘create’ a ‘produce’.

У латинській мові суть слові creō (crēscō) та germināre (gemmō), у Срезневського засвідчено за друге (і за гр. βλᾰστᾰ́νειν).

»Слова ці вживають абияко, бо вони суть близькі за змістом, але не тотожні. Треба розуміти різницю в тямах, і питомих, і черпаних.«

Их не вживають абияко. Тї слова просто не суть рівнї ягельским, та й по тому.

»Аж як розподілити відповідники хлящем, то чи буде в нас достатньо їх на кожне чуже слово з певної мови?«

А чи треба конечно ймати по одному одповїднику до кажного чужого(!) слова та підганяти під значення оних значення своих же слів?
Нащо то? То вже метакалькування яке.

>Нащо то?

Багатство мови. Вже ту писали про те, що чистомовство (purisme) має розкривати багатство вкраїнської словесні (λεξικόν) та могучість українського словотворення, а не скорочувати суйменні (σῠνώνῠμᾰ) ряди в українському словнику. Та й загалом цей промет (project) свого роду спит (experīmentum) дожні не можливостей саме вкраїнської мови, але зміг зацікавлених українців порати вкраїнськими словниками та засобами словотворення (бо можливості мови порожені (limited) лише знаннями та вміннями мовців). Хто бачить иначе — прошу, можете перекладати все одним словом "робити", а ще краще матами, ними ж бо можна взагалі будь-що перекласти 😁

Оце питання “нащо?” можна поставити взагалі до смислу цього промета. І на нього борзо можна відповісти так: “абибуло!” та ще й стрічним питанням уразити: “а кому це вадить?” 😉

Ну, чинїте собї яко хочете. Минї особисто вже таке метакалькування не в подобу — то, про мене, є гірше од простого вжитку черпаних слів.
Розумїю, треба творити точнї одповїдники до черпаних терминів, але цїлком вторити лексикосемантику чужої мови аж на рівні побутових слів, про мене, збочення.
Не розумїю лише, чому саме під ягельску підганяєте руську? Чому, скажїмо, не під чинську чи виєтську? 🧐🤷‍♂️

Навмисно в дужках дані здрої слів, там не лише ягельська. Й от до прикладу toil, drudgery, swink суть од різних коренів творені, мені цікаво знайти відповідники, а не просто леда як накидати схожих-розхожих слів, що лише їх більшість і вість. Часто відчуваю, що в перекладачів не стає запасу слів, аби передати весь розмай образів та зворушень, що їх заклав исний творець у своїм творі.

А греки наприклад не розрізняють job и work, кажучи тому всьому δουλειά, се-б’-то "робота".
То чому Ви слїдуєте ягельскій мовї, а не грецькій в сїм разї?

Та ну, за work у них є (було) ἔργον, а δουλειά вже відповідає нашій роботі (ягельського відповідника не вім).

Я розумію Ваше питання так: “чому инші мови можуть собі дозволити худий запас слів, а вкраїнській зась?”

Якщо правильно тлумачу Ваше питання, то мені воно видається недоречним у стінах даного промета)

Можна піти далі: “чому инші мови можуть собі дозволити спосудження з инших мов, а вкраїнській зась?”

Дивно таке питати тут, чи не так?

І не знаю з чого Ви видумали, що я “слідую певній мові”. Я гадаю, що коли перекладаємо з ягельської, то треба глядіти відповідники до ягельського слова, з німецької — до німецького, з грецької — до грецького. Аж коли вже тяжко знайти прямий одповідник у вкраїнській мові, то можна йти по найближчих за смислом словах із инших мов.

»Я розумію Ваше питання так: “чому инші мови можуть собі дозволити худий запас слів, а вкраїнській зась?”«

Я ничого не казав за худий запас

Щось. Залежить од context.